Рішення № 132886275, 19.12.2025, Оржицький районний суд Полтавської області

543/822/25

2/543/489/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2025 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Щерби А.В., представника відповідача адвоката Шаталова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75972264 від 25.07.2021,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - Ґедзь О.В., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 14.08.2025 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №75972264 від 25.07.2021 у розмірі 32863 грн 60 коп. та понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 25.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75972264, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 9700,00 грн на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умова встановлених договором. 21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75972264 від 25.07.2021. У свою чергу 31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75972264 від 25.07.2021. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 32863,60 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9700,00 грн, заборгованість за відсотками у сумі 23163,60 грн.

Ухвалою від 15.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 11 год. 00 хв. 12.09.2025 у приміщенні суду, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 12.09.2025 заяву представника відповідача адвоката Шаталової О.В. про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву, про відкладення розгляду справи, надання матеріалів цивільної справи для ознайомлення задоволено, відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 15 год. 00 хв. 13.10.2025.

02.10.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача адвокат Шаталова О.В. вказала, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАР КЕТ» (код в ЄДРПОУ: 43311346) суми заборгованості за договором позики в розмірі 12 595,45 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою позики в розмірі 9700,00 грн. та відсотків в межах строку Договору в сумі 2895,45 грн., а судові витрати сторін у справі підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (38 %).

У відзиві зазначила, що наданими разом з позовом доказами підтверджено та відповідачем не заперечується факт укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ним договору позики №75972264 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 25.07.2021 року. Договір позики укладений в електронній формі, з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції (акцепт) та підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами зазначеного договору позики Відповідач отримав у позику грошові кошти в сумі 9700 грн. строком на 30 днів (з 25.07.2021 по 24.08.2021) та зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за ставкою 1 % за день користування коштами на умовах позики в межах строку Договору до 24.08.2021 року (включно). Як вбачається з Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до укладеного договору позики, розмір відсотків в межах строку кредитування становить 2895,45 грн. Між тим, позивачем заявлено вимоги про стягнення відсотків в сумі 23163,60 грн., які нараховані за період з 25.08.2021 по 22.11.2021. Аналіз розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за договором позики свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору. Документи, додані до позовної заяви; не містять доказів щодо продовження строку дії договору позики. Позивачем підтверджено отримання права вимоги до Відповідача за Договором на підставі укладеного договору факторингу.

14.10.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Зокрема зазначила, щовідповідач брав на себе зобов`язання сплатити основне зобов`язання та відсотки в розмірі 1.00% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 9 700,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1.99 % (фіксована). Додатково в зазначеному пункті наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка/день 1.00%. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70%. Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики Проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 1.00% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил. Узагальнюючи умови укладеного Договору позики у сукупності з Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, слід констатувати, що отримавши суму 9700,00 грн. позики від ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ОСОБА_1 допустив/(ла) неналежне виконання Договору позики протягом 30 днів, тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1.99%, замість 1.00% (програма лояльності) в порядку умов визначених правилами.

20.10.2025 до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких представник відповідача адвокат Шаталова О.В. зокрема зазначила, щодоперерахунку процентів за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 1.00% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) навіть за таких умов вказана у позовній заяві сума процентів не збігається з тією, яка мала б бути згідно положень зазначеного пункту Правил та Договору позики, оскільки Позивачем проведено нарахування процентів поза терміном дії Договору позики. Так, за 30 днів дії Договору позики при застосуванні процентної ставки 1.99% до сплати належали б проценти у сумі 59,7 % від суми позики (1,99 % х 30 днів) або 5790, 90 грн. (9700,00 грн. х 59,7/100). Загальна сума позики з процентами, яка б підлягала поверненню Відповідачем за таких умов, становила б 15490, 90 грн. (9700,00 грн. + 5 790,90 грн.). Водночас Договір позики взагалі не містить розрахунку суми, яка підлягає до сплати позичальником у разі недотримання ним умов програми лояльності, як не містить і реальної річної процентної ставки за Договором, виходячи із передбаченого строку самого Договору. При цьому, такі умови є істотними та їх недоведення до відома позичальника ставить останнього у завідомо несправедливі умови, а тому є недопустимим. Позивачем ні до позовної заяви, ні до відповіді на відзив жодних доказів ознайомлення Відповідача із сумою, яка підлягає до сплати позичальником у разі недотримання ним умов програми лояльності, та з розміром реальної річної процентної ставки за Договором, виходячи із його строку, не додано. Просить позовні вимоги вирішити відповідно до позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання 19.12.2025 представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача адвокат Шаталов С.В. в судовому засіданні повідомив, що відповідачем частково визнається позов з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що відповідачем не заперечується факт укладення договору позики, та отримання за ним грошових коштів у сумі 9700 грн. Водночас відповідач не погоджується із сумою нарахованих відсотків, оскільки вважає, що вони нараховувалися поза межами строку дії договору позики, що суперечить чинному законодавству. Доказів пролонгації договору позики укладеного 25.07.2021 року строком на 30 днів позивачем не надано. Покликання позивача на Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (надалі - Правила), які долучені до матеріалів справи є безпідставним, оскільки дані Правила не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , тому не можна стверджувати, що саме з такою редакцією Правил ознайомлювався відповідач. Крім того звертає увагу суду, що Правила взагалі не слід розглядати як складову частину кредитного договору, що підтверджується відповідними висновками Верховного Суду. Вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням розрахунку, наведеного у відзиві на позовну заяву, а саме: 9700,00 грн сума заборгованості за основною сумою позики та відсотків в межах строку Договору в сумі 2895,45 грн. Також зробив заяву про розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (38%), та надання доказів на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з відповідним розрахунком та документами на їх підтвердження у разі потреби у відшкодуванні понесених судових витрат згідно з вимогами цивільного процесуального законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Шаталова С.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив таке.

Судом встановлено, що 25.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75972264(а.с.15).

Згідно з п.п. 2.1. договору, сума позики становить 9700,00 грн. Відповідно до п.п. 2.2. строк позики (строк договору) - 30 днів. Згідно з п.п. 2.3 договору процентна ставка (базова)/день 1,99 % (фіксована), дата надання позики 25.07.2021, дата повернення позики (останній день) 24.08.2021, знижена процентна ставка/день 1,00% (застосовується у відповідності до умов програми лояльності), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70% (не застосовується в період карантину), орієнтована реальна річна процентна ставка 2300%, орієнтована загальна вартість позики 12595,45 грн.

Відповідно платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 25.07.2021 перерахувало на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 9700,00 грн (а.с.12).

На виконання ухвали суду від 15.08.2025 АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Відповідно до виписки по картковому рахунку за період 25.07.2021-28.07.2021 на вказану картку 25.07.2021 було зараховано 9700,00 грн (а.с.78-79).

21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2112, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до боржників за договорами позики (а.с.30-37).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №2112 від 21.12.2021 року, за №10854 значиться ОСОБА_1 , номер договору 75972264 від 25.07.2021 рокув сумі заборгованості 32863,60 грн (а.с.38-39).

31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» було укладено договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами (а.с.40 звор.-48).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року, який є додатком № 1 до вказаного договору, за № 10828 значиться ОСОБА_1 , номер договору 75972264 від 25.07.2021 рокув сумі заборгованості 32863,60 грн (а.с.49).

У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у ОСОБА_1 наявний борг на суму 32863,60 грн, що складається із заборгованості за тілом позики - 9700 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 23163,60 грн. (а.с.6-8).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).

У відповідності до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.07.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №75972264 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір позики підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Представником відповідача обставина укладання відповідного кредитного договору в електронній формі не заперечується.

Відтак, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору позики №75972264 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 25.07.2021.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 позику в розмірі 9700,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 25.07.2021 та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів і не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факти укладення 21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» договору факторингу №2112, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до боржників за договорами позики та 31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами та їх дійсність представником відповідача не оспорювалися.

Відтак, суд вважає, що позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача за договором позики №75972264 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 25.07.2021, що підтверджується наданими позивачем належними і допустимими доказами. Тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 основної суми заборгованості в розмірі 9700,00 грн є підставною і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення відсотків, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається із договору позики №75972264 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 25.07.2021 сторони врегулювали у договорі відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, відповідно до 2.3 договору, у розмірі 1,99 %.

Сторонами було погоджено строк дії позики (строк договору), відповідно до п. 2.2 договору - 30 днів (до 24.08.2025).

Позивач, нараховуючи заборгованість після 24.08.2021 стверджував, що згідно з п.5.2 договору позики, строк користування позикою (пролонгація) був продовжено.

Так, відповідно до п.5.2 договору позики від 25.07.2021 підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки долучені до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на які посилається ТОВ «Фінпром Маркет», не містять підпису позичальника, а тому їх не можна розцінювати як частину договору позики, укладеного 25.07.2021 шляхом підписання електронним підписом.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому можливість пролонгації і відповідно нарахування відсотків протягом довшого строку, ніж 30 днів з дня укладення договору позики і до 24.08.2021 включно.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідача на його користь відсотків за користування позикою у розмірі 5790,90 грн., виходячи із розрахунку: 193,03 грн. (грошовий еквівалент відсоткової ставки 1,99% на день) х 30 днів.

Враховуючи вказане, беручи до уваги часткове визнання позову відповідачем суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за договором позики №75972264 в розмірі 9700,00 грн та відсотків у розмірі 5790,90 грн, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 47,14 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1141,92 грн

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «Фінпром маркет» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024, витяг з акту №15-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 та рахунок на оплату замовлення, на підставі яких вартість надання правової допомоги склала 3 500 грн.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 (справа №275/1150/22) вказав наступне.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

На підставі викладеного та беручи до уваги те, що відповідач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу чи заперечень проти даної вимоги не надав, суд приходить до висновку заявлені позивачем витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн є співмірними справедливими у даній справі.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (47,14%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1649,90 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75972264 від 25.07.2021 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за договором позики №75972264 в розмірі 15490,90 грн, з яких 9700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5790,90 сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 1141,92 грн (одна тисяча сто сорок одна гривня 92 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1649,90 грн (одна тисяча шістсот сорок дев`ять гривень 90 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.12.2025 року.

Суддя Попадюк С.С.