Ухвала суду № 132886107, 23.12.2025, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 541/2450/24

Провадження № 2-п/538/8/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року Лохвицький районний суд Полтвської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Андріяка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 19.12.2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

13 листопада 2025 року адвокат Білоног О.О. звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з заявою про перегляд заочного рішення суду від 19.12.2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що відповідач до 04.11.2025 р. був необізнаний про існування судової справи, оскільки він не отримував повідомлення про виклик до суду, а відповідно, не мав можливості надати суду свої пояснення та заперечення проти заявлених вимог, які мають істотне значення для розгляду справи, а дізнався про неї виключно після встановлення мобільного застосунку "Дія". Частково заперечує проти позову. Відповідач не погоджується із нарахуваннями суми прострочених платежів по процентах та сумою прострочних платежів за комісію - 5400,00 грн.

22.12.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якої зазначив, що заява сторони відповідача про перегляд заочного рішення є незаконною, необґрунтованою та подана з порушенням ЦПК України. Заява про перегляд заочого рішння можу бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якшо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Сторона Відповідача не надала жодних належних та достатніх доказів того, шо відповідач проживає за іншою адресою, ніж адреса його реєстрації. В заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача не зазначила жодних змістовних заперечень проти позовних вимог позивача, з посилання на відповідні належні, допустимі достовірні та достатні докази

В судове засідання сторони не з`явилися, належним чином повідомлені судом про розгляд справи, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочне рішення Лохвицького районного суду Полтавської області по справі було винесено 19.12.2024 року. Заява про перегляд заочного рішення рішення подана через Електронний суд 13.11.2025 року.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у своїй Постанові від 11.09.2025 у справі № 990/98/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130232813 ) дійшов висновку, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення суду ухвалено на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач, який викликався за місцем реєстрації рекомендованим повідомленням, в судові засідання не з`являвся, причини неявки не повідомляв, відзив не подавав. Навмисне неотримання ОСОБА_1 листів надісланих судом на його адресу. Суд не бере до уваги доводи відповідача, що він судової повістки, ухвали про відкриття та заочне рішення не отримував. Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 679736 від 08.07.2024 року, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 по даній адресі і була направлена повістка. Таким чином, заявник не позбавлявся можливості отримати вказану кореспонденцію безпосередньо особисто. Відповідно посилання на неотримання викликів до суду та рішення суду, заявником в суді не доведено.

ОСОБА_3 був обізнаний про розгляд справи, однак не виявив зацікавленості у реалізації своїх прав, передбачених ст.ст. 49, 83, 178, 284, 285 ЦПК України, не цікавився результатами розгляду справи та звернувся із заявою про перегляд заочного рішення лише 02.07.2025 року , хоча рішення суду по даній справі ухвалено 17.06.2025 року.

Тому, суд, критично ставиться до твердження заявника про позбавлення його можливості бути присутнім в судовому засіданні та захищати свої права, заявник не приймав участі в розгляді даної справи з власного недбальства, а також не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийня ті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків". (Аналогічні міркування див. mutatis mutandis, п. 27рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 р.).)

Разом з тим, дана обставина не є єдиною та достатньою підставою для скасування заочного рішення суду. Необхідним є також доведення відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які вочевидь не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена заявником в тексті його заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки всі твердження щодо доказової бази, покладеної в основу заочного рішення суду фактично зводяться лише до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів на предмет їх належності та допустимості.

В заяві про перегляд заочного рішення не зазначено жодних обставин, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення його судом (з посиланням на відповідні докази); не зазначено причин неподання відзиву (з посиланням на відповідні докази); не зазначено жодних належних та обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог позивача (з посиланням на відповідні докази). Відповідач не подав заяву про перегляд заочного рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення; не надано жодних доказів вручення відповідачу заочного рішення суду, після чого відповідач міг би просити суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, та яку відповідач повинен був подати протягом 20 днів з дня вручення йому Заочного рішення суду.

Заявник та його представник не зазначили жодних змістовних заперечень проти позовних вимог позивача, з посиланням на відповідні належні, допустимі достовірні та достатні докази. У своїй заяві відповідач не заперечує наступних юридичних фактів:

- Укладення кредитного договору з позивачем;

- Отримання кредитних коштів за кредитним договором;

- Наявність заборгованості за кредитним договором.

Отже, заявник ОСОБА_1 пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, подана заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, а викладені в ній доводи спростовуються наявними матеріалами справи.

Таким чином, дослідивши зміст заяви представника ОСОБА_1 адвоката Білонога О.О., матеріали справи, заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до беззаперечного висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак і про необхідність залишити без задоволення заяву про перегляд заочного рішення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 284- 285,353 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Білонога Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення суду від 19.12.2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області В.А. Бондарь