Рішення № 132879548, 24.12.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5899/25

24 грудня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" (далі позивач, або ТОВ "МК БЕТОН") звернулося до суду із позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач, або митний орган) у якому просить ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000031/2 від 25 вересня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог у заявах по суті справи позивач вказує, що між ТОВ "МК БЕТОН" (покупець) та Valco Commercials Ltd (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1 від 04.08.2025 року, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив на умовах FCA Kellington (GB) самохідну палебійну установку Junttan PM20LC, 2008 року випуску за ціною 54 500,00 фунтів стерлінгів.

22.09.2025 уповноваженою особою позивача подано відповідачу митну декларацію 25UA403020011379U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такий товар: самохідну палебійну установку Junttan PM20LC, 2008 року випуску. Наведено його технічні характеристики. До декларації а також на запит митного органу було додано низку документів.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України (далі - МКУ), є належними та допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила помилковий висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару. У результаті, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості з 3 638 924,80 грн. до 6 520 924,80 грн., що призвело до збільшення суми митних платежів.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 25.09.2025 № UA403000/2025/000031/2 виносилось на товар: Обладнання для забивання паль, пересувна самохідна гусенична копрова установка, що використовувалась: марка Junttan; модель PM20LC; календарний рік виготовлення: 2008; ідентифікаційний серійний номер: 1487; тип двигуна: дизель; потужність двигуна: 176 кВт; номер двигуна: не визначено; максимальна довжина свай 19 м. У комплекті із молотом для забивання паль. Призначена для забивання дерев`яних, сталевих чи залізобетонних паль. Для цивільного, не для військового призначення. Придбаний на аукціоні. Торговельна марка: «Junttan». Виробник: "Junttan OY", Фінляндія/FI.". Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що: оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.08.2025 №1 (далі - Контракт) на умовах поставки FCA Kellington. Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (Free Carrier (... named place Франко перевізник (...назва місця) означає, що поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є площа продавця. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за завантаження товару відповідальності не несе. За результатами опрацювання поданих документів, виникають сумніви щодо включення ТОВ «МК БЕТОН» до митної вартості всіх визначених частиною 10 ст. 58 Кодексу її складових, зокрема, вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаних з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, оскільки, зазначена в довідці про транспортні витрати від 15.09.2025 №б/н інформація щодо включення навантажувальних робіт у вартість товару не підтверджується документами, поданими до митного оформлення. Рахунок-фактуру до митного оформлення не подано. Згідно з пунктом 3.1 договору транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 №66 конкретний перелік послуг та інформація про них зазначаються у Заявці ТОВ «МК БЕТОН» (далі - замовник) на перевезення вантажу, підписаній обома Сторонами, яка є невід`ємною частиною договору. Заявка замовника на перевезення вантажів до митного оформленням не надана. До митного оформлення надано, договір транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 №66, довідку про транспортні витрати від 15.09.2025 №б/н, де експедитором/постачальником зазначено фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Згідно п. 4.2.4 Договору від 03.09.2025 №66 передбачено, що експедитор має право залучати автотранспортні засоби інших суб`єктів підприємницької діяльності від свого імені, які необхідні для належного виконання транспортних замовлень Замовника. Відповідно до автотранспортної накладної (CMR) від 12.09.2025 №б/н, Експедитор ФОП ОСОБА_1 залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб, а саме «PANAS TRANSPORT SP.Z.O.O. Sitaniec 124. 22-400 Zamosc». Проте декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. Окрім цього, декларантом повторно надіслано зовнішньоекономічний контракт від 04.08.2025 №1. Пунктом 2 (умови поставки) контракту передбачено, що поставка обладнання за договором здійснюється згідно Умов поставки FCA (GB). Однак зазначений документ уже наявний у базі даних Тернопільської митниці з ідентичним номером та містить інформацію про те, що поставка обладнання за договором здійснюється згідно Умов поставки терміном 30 днів з дня оплати DAP м. Тернопіль. Таким чином, були встановлені невідповідності у поданих документах та наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана.

На думку відповідача, дані обставини вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Таким чином, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Тернопільська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, за результатами яких сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість визначена за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала ЕМД від 05.12.2024 № 24UA209060001509U1 на рівні 117 000 фунт стерлінгів/шт (1.95 фунт стерлінгів/кг), товар - Самохідна палебійна машина на гусеничному ході, що була у використанні, марка Junttan, модель PM 20LC, в комплекті з гідравлічним молотом, серійний номер 1355, рік випуску 2005, напрацьовано 19 921 мотогодин, потужність двигуна 179 кВт - 1шт. Використовується для виробництва набивних бетонних свай, стовпів методом вібротрамбування, а також ударного забивання фундаментних елементів (бетонних, стальних і дерев`яних свай, балок, труб). Невійськового та неподвійного призначення. Країна виробництва - FI. Торговельна марка - Junttan. Виробник Junttan Oy. Умови поставки - FCA. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 24.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 24.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 1 від 04.08.2025, укладеного між компанією "Valco Commercials LTD" (Великобританія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 2025068 від 04.08.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар - пересувну самохідну гусеничну копрову установку, що використовувалась, марки Junttan, модель PM20LC, календарний рік виготовлення 2008, ідентифікаційний серійний номер 1487.

Уповноваженою особою агентом з митного оформлення Бережанським О.М. 22 вересня 2025 року подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403020011379U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такий товар: «Обладнання для забивання паль, пересувна самохідна гусенична копрова установка, що використовувалась: марка Junttan; модель PM20LC; календарний рік виготовлення: 2008; ідентифікаційний серійний номер: 1487; тип двигуна: дизель; потужність двигуна: 176 кВт; номер двигуна: не визначено; максимальна довжина свай 19 м. У комплекті із молотом для забивання паль. Призначена для забивання дерев`яних, сталевих чи залізобетонних паль. Для цивільного, не для військового призначення. Придбаний на аукціоні. Торговельна марка: «Junttan». Виробник: «Junttan OY», Фінляндія/FI.".

Як слідує з інформації, що міститься в графі 44 МД та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2025/000287, до митного оформлення подано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 2025068 від 04.08.2025; автотранспортна накладна № б/н від 12.09.2025; декларація про походження товару № 2025068 від 04.08.2025; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 4JBKLP8 від 14.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 15.09.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 22/09-2025 від 22.09.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1 від 04.08.2025; договір про надання послуг митного брокера № 25/03/2025-1 від 25.03.2025; інші некласифіковані документи - фото від 22.09.2025; копія митної декларації країни відправлення №25GBA3OLRCT8BWUAA1 від 17.09.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: 000 Інформаційне повідомлення»; « 000-2 Орієнтування»; « 101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»; « 114-6 Контроль дотримання вимог законодавства у сфері державного експортного контролю щодо переміщення та/або випуску товарів»; « 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці»; « 203-1 Проведення повного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»; « 902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв»; « 911-1 Здійснення фото-та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№000025/UA403000/2024 від 05.04.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

По ТЗ (гр. 18, № LZA72455) є орієнтування центрального рівня: Про факт подання документів до митного оформлення, початок здійснення митного контролю та результати проведення форм митного контролю необхідно обов`язково інформувати контактну особу Координаційно-моніторингової митниці - Віталій Лозовий (тел. 0972827671).

По ТЗ (гр. 18, № LZA4088P) є орієнтування центрального рівня: Про факт подання документів до митного оформлення, початок здійснення митного контролю та результати проведення форм митного контролю необхідно обов`язково інформувати контактну особу Координаційно-моніторингової митниці - Віталій Лозовий (тел. 0972827671).

По ТЗ (гр. 21, № LZA72455) є орієнтування центрального рівня: Про факт подання документів до митного оформлення, початок здійснення митного контролю та результати проведення форм митного контролю необхідно обов`язково інформувати контактну особу Координаційно-моніторингової митниці - Віталій Лозовий (тел. 0972827671).

По ТЗ (гр. 21, № LZA4088P) є орієнтування центрального рівня: Про факт подання документів до митного оформлення, початок здійснення митного контролю та результати проведення форм митного контролю необхідно обов`язково інформувати контактну особу Координаційно-моніторингової митниці - Віталій Лозовий (тел. 0972827671).

Слід переглянути орієнтування, перевірити, чи воно (вони) дійсно стосуються зазначеного суб`єкта/об`єкта.

У разі, якщо так, то необхідно: невідкладно, до завершення митного оформлення, повідомити контактну особу, зазначену в орієнтуванні; виконати вказівки, якщо такі зазначені в орієнтуванні;

Якщо орієнтування не стосуєтья зазначеного суб`єкта/об`єкта, то слід у графі «Примітки про виконання митних процедур» внести запис «Орієнтування не стосується осіб/ТЗ, зазначених у ВМД».

Можливий ризик ухилення від дозвільного порядку переміщення товарів, що підлягають державному експортному контролю. Забезпечити ретельну перевірку поданих і заявлених у гр.44 МД документів (витребувати документи, зазначені у гр.44 МД - у разі, якщо зазначені документи не були надані). У разі потреби - здійснити ідентифікацію товарів, в тому числі перевірку маркування на товарах; характерні ознаки, важливі для ідентифікації, зафіксувати шляхом цифрової фотозйомки.

Індикатор ризику: 3.3.2. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.».

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- договір на транспортно-експедиційні послуги;

- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування,

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- за наявності цінова інформація з аукціону;

- копію митної декларації країни відправлення;

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: повторно надано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 04.082025 №1; договір транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 № 66-25; витяг із проведеного аукціону Euro Auctions (UK), із зазначеною вартістю проданого обладнання; копію проформи-інвойс із проведеного аукціону Euro Auctions (UK) № б/н від 02.08.2025.

Також листом № б/н від 25.09.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що інших документів, крім тих, що подані разом із ВМД немає і протягом 10 днів не надасть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000031/2 від 25 вересня 2025 року, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом додатково надано: договір транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні, копія митної декларації країни відправлення, платіжна інструкція, витяг з аукціону. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного оформлення встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.08.2025 №1 (далі - Контракт) на умовах поставки FCA Kellington. Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (Free Carrier (... named place Франко перевізник (...назва місця) означає, що поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є площа продавця. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за завантаження товару відповідальності не несе. За результатами опрацювання поданих документів, виникають сумніви щодо включення ТОВ «МК БЕТОН» до митної вартості всіх визначених частиною 10 ст. 58 Кодексу її складових, зокрема, вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаних з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, оскільки, зазначена в довідці про транспортні витрати від 15.09.2025 №б/н інформація щодо включення навантажувальних робіт у вартість товару не підтверджується документами, поданими до митного оформлення. Рахунок-фактуру до митного оформлення не подано. Згідно з пунктом 3.1 договору транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 №66 конкретний перелік послуг та інформація про них зазначаються у Заявці ТОВ «МК БЕТОН» (далі - замовник) на перевезення вантажу, підписаній обома Сторонами, яка є невід`ємною частиною договору. Заявка замовника на перевезення вантажів до митного оформленням не надана. До митного оформлення надано, договір транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 №66, довідку про транспортні витрати від 15.09.2025 №б/н, де експедитором/постачальником зазначено фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Згідно п. 4.2.4 Договору від 03.09.2025 №66 передбачено, що експедитор має право залучати автотранспортні засоби інших суб`єктів підприємницької діяльності від свого імені, які необхідні для належного виконання транспортних замовлень Замовника. Відповідно до автотранспортної накладної (CMR) від 12.09.2025 №б/н, Експедитор ФОП ОСОБА_1 залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб, а саме «PANAS TRANSPORT SP.Z.O.O. Sitaniec 124. 22-400 Zamosc». Проте декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. Окрім цього, декларантом повторно надіслано зовнішньоекономічний контракт від 04.08.2025 №1. Пунктом 2 (умови поставки) контракту передбачено, що поставка обладнання за договором здійснюється згідно Умов поставки FCA (GB). Однак зазначений документ уже наявний у базі даних Тернопільської митниці з ідентичним номером та містить інформацію про те, що поставка обладнання за договором здійснюється згідно Умов поставки терміном 30 днів з дня оплати DAP м. Тернопіль. Таким чином, були встановлені невідповідності у поданих документах та наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з положенням ст. 59 МК України не був застосований через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних товарів. Митна вартість товарів визначена за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 60 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 05.12.2024 № 24UA209060001509U1 на рівні 117 000 фунт стерлінгів/шт (1.95 фунт стерлінгів/кг), товар - Самохідна палебійна машина на гусеничному ході, що була у використанні, марка Junttan, модель PM 20LC, в комплекті з гідравлічним молотом, серійний номер 1355, рік випуску 2005, напрацьовано 19921 мотогодин, потужність двигуна 179 кВт - 1шт. Використовується для виробництва набивних бетонних свай, стовпів методом вібротрамбування, а також ударного забивання фундаментних елементів (бетонних, стальних і дерев`яних свай, балок, труб). Невійськового та неподвійного призначення. Країна виробництва - FI. Торговельна марка - Junttan. Виробник Junttan Oy. Умови поставки - FCA. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA403000/2025/000031/2 від 25 вересня 2025.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 2025068 від 04.08.2025 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 1 від 04.08.2025.

Також, як слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403020/2025/000287 митному органу надано: автотранспортна накладна № б/н від 12.09.2025; декларація про походження товару № 2025068 від 04.08.2025; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 4JBKLP8 від 14.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 15.09.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 22/09-2025 від 22.09.2025; договір про надання послуг митного брокера № 25/03/2025-1 від 25.03.2025; інші некласифіковані документи - фото від 22.09.2025; копія митної декларації країни відправлення №25GBA3OLRCT8BWUAA1 від 17.09.2025.

Крім того, уповноваженою особою декларанта додатково надано: договір транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 03.09.2025 № 66-25; витяг із проведеного аукціону Euro Auctions (UK), із зазначеною вартістю проданого обладнання; копію проформи-інвойс із проведеного аукціону Euro Auctions (UK) № б/н від 02.08.2025.

Дослідивши наявні в матеріалах справи подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД від 22 вересня 2025 року №25UA403020011379U1, серед іншого, були: не надання на вимогу митного органу банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено); документів, що містять відомості про вартість страхування.

Однак, судом з відомостей, які зазначені у картці відмови у прийняття митної декларації UA403020/2025/000287, встановлено, що до митного оформлення подано платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 4JBKLP8 від 14.08.2025.

Ціна ввезеного на митну територію товару визначена у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу товару № 1 від 04.08.2025 та інвойсі № 2025068 від 04.08.2025 в сумі 54 500 фунтів стерлінгів.

При цьому у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Така правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року справі №826/10527/17.

Суд також зазначає, що позивачем надано висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 (звіт №22/09-2025 про оцінку вартості будівельної спецтехніки-пересувної самохідної гусеничної копрової установки JUNTTAN PM20LC, серійний номер -1487, 2008 р.в.), згідно якого вартість ввезеної на митну територію України будівельної спецтехніки -машина для забивання та витягування паль JUNTTAN PM20LC, серійний номер -1487, 2008 р.в. (без врахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення й реєстрацію в Україні) становить 51 587,50 фунтів стерлінгів.

Однак, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості не містить будь-яких обґрунтувань чому вказаний висновок митним органом не взято до уваги.

Натомість вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим (п.114 Постанови ВП ВС від 14.11.2024 у справі № 990/139/24).

Безпідставними є і мотиви митного органу про ненадання документів що містять відомості про вартість страхування, оскільки страхування вантажу при перевезенні палебійної установки Junttan PM20LC не проводилося, що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 15.09.2025, яка видана ФОП ОСОБА_1 , а також інформацією, що вказана у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 12.09.2025.

При цьому, відсутність документів про страхування узгоджується з положеннями п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно з яким подаються лише ті документи, які фактично існують та підтверджують здійснені витрати.

З приводу доводів відповідача, про наявність сумнівів у декларуванні транспортних витрат та не включення всіх складових митної вартості через відсутність інформації, яка б підтверджувала причетність «PANAS TRANSPORT SP.Z.O.O. Sitaniec 124. 22-400 Zamosc» до перевезення вантажу, суд зазначає таке.

МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи) (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №804/9754/15).

Як встановлено судом, транспортно-експедиційні послуги ТОВ «МК БЕТОН» надавала ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору №66-25 від 03.09.2025.

Надання послуг саме ФОП ОСОБА_1 підтверджується також і рахунком на оплату №70 від 15.09.2025, довідкою про транспортні витрати від 15.09.2025.

При цьому, можливе залучення ФОП ОСОБА_1 , як експедитором, інших осіб (перевізників, експедиторів, зберігачів тощо) для виконання умов Договору №66-25 від 03.09.2025, зокрема «PANAS TRANSPORT SP.Z.O.O. Sitaniec 124. 22-400 Zamosc», на переконання суду жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару у спірному випадку, оскільки таке може здійснюватись за умовами цього договору за рахунок коштів замовника (ТОВ «МК БЕТОН») (п.4.2.1, 4.2.4).

Безпідставними суд вважає і аргументи митного органу про те, що включення навантажувальних робіт у вартість товару не підтверджується документами, поданими до митного оформлення.

Так, зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу (контракту) від 04.08.2025 №1 передбачено, що поставка обладнання здійснюється згідно умов поставки: FCA Kellington.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (Free Carrier)... named place Франко перевізник (...назва місця) означає, що поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є площа продавця. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за завантаження товару відповідальності не несе.

З наведеного слідує, що сторони зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу (контракту) від 04.08.2025 №1 узгодили умови, відповідно до яких продавець виконує свої обов`язки після передачі обладнання перевізнику у визначеному місці - м. Kellington (Велика Британія), а тому витрати щодо навантажувальних робіт включені у вартість товару.

Як видно з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 12.09.2025 місцем навантаження товару вказано Келлінгтон, Гул DN140NY, Сполучене Королівство, а відправником - «Valco Commercials LTD».

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 15.09.2025, яка видана ФОП ОСОБА_1 , завантаження товару (сваєбійної установи JUNTTAN PM20LC), який транспортувався автомобілем з державним номером НОМЕР_1 /LZA4088P, відбувалось за рахунок відправника, що узгоджується з умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу (контракту) від 04.08.2025 №1.

Щодо посилання митного органу на різні умови поставки (FCA / DAP), суд зазначає, що контракт від 04.08.2025 №1, поданий позивачем, передбачає умови поставки FCA Kellington (GB), що відповідає зазначеним у декларації.

На підтвердження доводів про наявність іншого контракту з умовами DAP м. Тернопіль митний орган не надав суду жодних належних та допустимих доказів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи про транспортні витрати є належними та достовірними доказами на підтвердження витрат на перевезення товару, а сумніви митного органу не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань залежно від умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

У спірному випадку відповідач, беручи за основу для визначення митної вартості вартість товару, визначену в раніше оформленій митній декларації, не врахував фізичний стан вживаної техніки, її комплектацію, напрацювання мотогодин, тощо.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000031/2 від 25 вересня 2025 року критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 916,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.10.2025 №2888, а також 2910,00 грн за офіційний переклад на українську мову копій доданих до позову документів, які викладені іноземною мовою, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2025 та платіжною інструкцією №2954 від 22.10.2025. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 6 916,80 грн. та 2 910,00 грн витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000031/2 від 25.09.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" судовий збір у розмірі 6 916,80 (шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 80 коп. та 2 910 (дві тисячі дев`ятсот десять) грн. витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МК БЕТОН" (місцезнаходження: вул. Верхня Польова, 9, с. Підгородне, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47751 код ЄДРПОУ 43633538);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Юзьків М.І.