Рішення № 132878488, 22.12.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року

справа №380/14191/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 7347,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що складається із основного платежу за актом документальної перевірки, штрафної санкції та пені. Оскільки відповідач не сплатила ці зобов`язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Зазначає, що податковий орган, відповідно до Податкового кодексу України, попередньо вже виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 12.12.2023 №0014876-1303-1301, яку надіслано платнику. Податкова вимога вручена відповідачу не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку. Тож, оскільки вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

Суд 14.07.2025 звернувся із запитом до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ). Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 14.07.2025 №1570490, вказана особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 16.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 18.07.2025 подала до суду заяву, у якій просила повернути позовну заяву ГУ ДПС у Львівській області без розгляду.

Ухвалою від 29.07.2025 у задоволенні заяви відповідача про повернення позовної заяви без розгляду відмовлено.

01.08.2025 відповідач подала заяву про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що в даному випадку податковий борг за податковою декларацією №17272284 вiд 25.03.2019 виник 31.07.2019 у зв`язку з неможливістю у добровільному погашенні такого через перебування у декретній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами. З 31.07.2019 почався відлік строку у 1095 днів для стягнення указаного податкового боргу у примусовому порядку. З 24.11.2022 строк відновився та станом на сьогодні повністю минув, що є підставою для залишення позову без розгляду за пропуском строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.08.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви та надано позивачу строк для усунення цих недоліків 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення без руху шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

07.08.2025 представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначив, що Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою постановлено внести зміни до статті 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Пункт 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України втратив чинність 01.08.2023 виключено на підставі Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023 (дата набрання чинності 01.08.2023). Враховуючи вище наведене строки встановлені статтею 102 Податкового кодексу України були фактично зупинені з підстав наведених вище з 18.03.2020 по 01.08.2023.

Ухвалою від 08.08.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року з питань залишення позову без розгляду у справі №380/14191/25 в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 718,53 гривні скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті ухвалу залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги було надіслано до Львівського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи та отримано судом 06.10.2025.

Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 04.11.2025 подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що 28 травня 2025 нею було подано до ГУ ДПС у Львівській області заяву про списання безнадійного податкового боргу. Рішенням ГУ ДПС у Львівській області у формі листа №21786/6/13-01-13-03 від 11.06.2025 у списанні безнадійного податкового боргу безпідставно відмовлено. Станом на 23.10.2025 ГУ ДПС у Львівській області постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду не виконало, не відобразило відсутність в позивача боргу в ІКП та безпідставно не списало суму боргу з нарахованою пенею та штрафом.

Представник позивача 13.11.2025 подав додаткові пояснення, у яких заперечив проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги.

10.12.2025 позивач подала до суду заяву, у якій зазначила, що нею було сплачено спірну суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме нарахованих штрафних санкцій (пені) в розмірі 718,53 грн.

Представник позивача 19.12.2025 подав заперечення на заяву відповідача, у яких зазначив, що пунктом 87.9. статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. В порядку черговості виникнення першою за датою виникнення обліковувалася сума по Податковій декларацiї про майновий стан i доходи № 17272284 вiд 25.03.2019 терм.спл. 31.07.2019 на суму 12 151,93 грн. не сплачений залишок станом на 09.12.2025 становив 6579,27 грн.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

За даними ІКП платника податку ОСОБА_1 обліковується податкова заборгованість перед бюджетом в розмірі 7347,80 грн.

Так, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла внаслідок несплати грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи від 25.03.2019 №17272284 та податкових повідомлень-рішень від 17.02.2022 №1597/к/07-16-24-03/ НОМЕР_1 на суму 90,00 грн та від 17.02.2022 №1600/к/07-16-24-03/ НОМЕР_1 на суму 35,20 грн. На вказані грошові зобов`язання була нарахована пеня на суму 593,33 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач надіслав ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 12.12.2023 №0014876-1303-1301.

Відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 06.06.2025 №6274/5/13-01-13-03 про суму податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановив суд, згідно з довідкою про суму податкового боргу форми «Ф» від 06.06.2025 №6274/5/13-01-13-03 за відповідачем станом на 06.06.2025 рахується заборгованість у розмірі 7347,80 грн по податку на доходи фізичних осіб, який складається із основного платежу, штрафних санкцій та пені.

На адресу відповідача направлялася податкова вимога форми «Ф» від 12.12.2023 №0014876-1303-1301.

Водночас ухвалою від 08.08.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення з такими вимогами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року з питань залишення позову без розгляду у справі №380/14191/25 в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 718,53 гривні скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті ухвалу залишено без змін.

Оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 було скасовано ухвалу суду про залишення позову без розгляду лише в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу в сумі 718,53 гривні, суд розглядає справу лише в межах зазначених позовних вимог, тобто в межах стягнення податкового боргу у розмірі 718,53 грн.

Поряд із цим, суд зазначає, що до моменту розгляду справи по суті відповідач погасила спірну податкову заборгованість, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 10.12.2025 №23 на суму 719,00 грн. Отже, станом на момент розгляду справи сума податкового боргу, щодо якого виник спір, є сплаченою, тому суд приходить до висновку, що така стягненню в примусовому порядку не підлягає.

Доводи позивача про те, що вказану суму було зараховано з метою погашення попередньої податкової заборгованості в порядку черговості суд оцінює критично з огляду на встановлений судом факт пропуску позивачем строку звернення з такими вимогами до суду, залишення позову щодо цих вимог без розгляду в даній справі та погашення відповідачем саме спірної суми боргу.

Отже, заявлення контролюючим органом всієї суми податкової заборгованості відповідача в межах однієї справи та наявність факту погашення відповідачем усієї спірної заборгованості до прийняття рішення судом свідчить про виконання останньою вимог податкового законодавства, у зв`язку із чим підстави для стягнення податкового боргу у примусовому порядку відсутні.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.