Рішення № 132878403, 24.12.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7328/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, б. 43, м. Суми, 40009, ЄДРПОУ 21108013)

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Гаморю М.В., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу згідно записів в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 періодів роботи в колгоспі з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р.

2) Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо винесення рішення №05635001302 від 25.06.2025 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком

3) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області:

повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 18 червня 2025 року;

зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком, період роботи згідно записів в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р.

призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно поданої заяви від 18 червня 2025 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши стаж роботи згідно записів про трудову діяльність, що містяться в трудовій книжці, за період з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р., чим позбавив права позивача на призначення пенсії, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 03.11.2025 року було залишено без руху позовну заяву, встановлено строк для усунення виявлених недоліків. У встановлений судом строк позивач надав до суду заяву про усунення недоліків та уточнений адміністративний позов.

Ухвалою від 24.11.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.28).

Від представника відповідача 04.12.2024 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу, який на день звернення за призначенням пенсії становив 26 років 9 місяців 29 днів, при необхідних - 32 роки відповідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає спірне рішення від 25.06.2025 року №056350013012 правомірним та таким, що прийнято з дотриманням законодавства при виконанні владних повноважень (а.с. 31-52).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.06.2025 ОСОБА_1 завернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із досягненням 60 річного віку.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №056350013012 від 25.06.2025 року відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (а.с. 52).

Рішення відповідача обгрунтовано тим, що згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи які досягли пенсійного віку, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 32 роки. Страховий стаж позивача становить 26 років 9 місяців 29 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р., оскільки в трудовій книжці дописано дату народження позивача та не надано уточнюючу довідку про вихододні.

Водночас, частину вказаного періоду відповідач врахував за даними державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування довідкою ОК-5, відповідно до якої з січня 1999 року наявні відомості про трудову діяльність позивача в СТОВ «Нива» по червень 2006 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту Закон №1058-IV) та Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Згідно статті 62 Закону № 1058-IV, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок №637), яким також визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача, та встановлено, що згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 :

- 09.04.1997 року позивача прийнято на роботу в колгосп ім. Леніна згідно запису №2 від 15.03.1993 року. Колгосп ім. Леніна було реорганізовано в ТОВ «Нива» (а.с. 36 зв.).

- 26.08.2006 року звільнено з роботи в ТОВ «Нива» (а.с. 37).

Аркуші 18-21 трудової книжки містять записи про встановлені та відпрацьовані вихододні за період 1987-2003 роки (а.с. 37 зв. -38).

Усі записи чіткі, не містять виправлень та засвідчені печаткою та штампами. На титульній сторінці рік народження позивача написано чорнилом, яке відрізняється від того, яким було зазначено день та місяць народження власника трудової книжки.

За даними ОК-5 позивач з січня 1999 року по червень 2006 року працював в СТОВ «Нива» (а.с. 43-46).

Водночас, відповідач виніс рішення про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність уточнюючої довідки про встановлені та вироблені вихододні у період роботи в колгоспі ім. Леніна (СТОВ «Нива») та не зарахував стаж з 01.01.1987 року по 31.12.1998 року.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (далі по тексту - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Порядок ведення трудових книжок на той час був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженої постановою держпраці від 20.06.1974 №162 (далі по тексту - Інструкція №162).

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи впиняються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Пунктами 2.5 2.9 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводяться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація на новому місці роботи зобов`язана надати працівнику у цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності адміністрація підприємства видає робітникам і службовцям на їх прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності організацією вищого рівня, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які підтверджують виконання робіт, не вказаних у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Доказів того, що запис про період роботи з 09.04.1987 року по 26.08.2006 року є неправильним чи неточним, відповідачем до суду не надано. Відтак, ця трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи, а відтак, винесене відповідачем рішення про не зарахування цього періоду до страхового стажу позивача, на підставі «дописаних» записів про трудову діяльність, є протиправним.

Слід зауважити й на тому, що за умовами частини 3 статті 44 Закону України № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник або архівних установ із відповідними запитами.

За наведених обставин, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці та інших документах позивача, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058-IV.

Отже, відповідач мав достатньо підстав для зарахування стажу за записами трудової книжки колгоспника, виходячи із наявних на день розгляду заяви доказів, а тому суд вважає винесене відповідачем рішення від 25.06.2025 року № 056350013012 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією (а.с.5).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу згідно записів в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 періодів роботи в колгоспі з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №05635001302 від 25.06.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18 червня 2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком, період роботи згідно записів в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 з 09.04.1987 р. по 26.08.2006 р. та винести відповідне рішення з врахуванням правових висновків суду у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО