Ухвала суду № 132876398, 17.12.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 грудня 2025 рокуСправа №160/1889/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Золотарьов Є.Ю., представник,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про витребування доказів в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування наказу від 31 січня 2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу від 31 січня 2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Позивач у цій справі звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд зобов`язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надати до суду із одночасним направленням копій позивачу наступних доказів: публічну інформацію про кількість платників податків, які перебувають на обліку в Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків, які у період з 2015 року по поточний час подавали звіти про контрольовані операції, документацію з ТЦ та кількості призначених відносно цих платників податків документальних перевірок на підставі пп. 39.5.2.1 ст. 39 ПКУ та пп. 78.1.16 ст. 78 ПКУ за період з 01.01.2016 року по поточний час; інформаційне повідомлення щодо ініціювання перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» та інформаційно-аналітичну довідку щодо обґрунтування підстав для проведення перевірки з питань дотримання ПААТ «ІНГЗК» принципу «витягнутої руки» по контрольованих опраціях з експорту залізорудного концентрату на користь нерезидента Metinvest International S.A. за період 2015-2019 роки; лист ДПС України від 27.01.2023 про погодження проведення перевірки з питань дотримання ПРАТ «ІНГЗК» принципу витягнутої руки за період 2015-2019 роки; письмові пояснення стосовно того: які саме питання, пов`язані із поданням ПРАТ «ІНГЗК звітів про контрольовані операції та документації з ТЦУ за період 2015-2019 роки, потребують документальної перевірки та якими доказами це підтверджується. в чому полягає ризик невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

В обгрунтування клопотання позивач зазначає, що предметом спору у цій справі є питання наявності/відсутності законодавчо визначених підстав для проведення контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання платником податку принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях за звітні періоди 2015-2019 роки. Як видно із матеріалів справи, в оспорюваному наказі підставами проведення перевірки зазначено лише формальне посилання на наступні норми права пп. 39.5.2.1, пп.39.5.2.8 пп. 39.5.2. пр. 39.5. ст. 39, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.14, пп. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ. Під поняттям «підстава» проведення перевірки слід розуміти не перелік положень ПКУ, на чому безпідставно наполягають представники відповідача, а обставини, які згідно цих норм Кодексу закону мають об`єктивно існувати та доводять необхідність проведення перевірки. Тому формальне зазначення у наказі лише норми закону в якості підстави не є тотожнім зазначенню підстави для перевірки, визначеної цієї нормою закону. Предметом перевірки є лише ті питання, потреба у вивченні яких стала підставою для її проведення. Тому кожна окремо визначена законодавцем підстава для проведення перевірки передбачає свій окремий предмет перевірки, тобто круг питань та межі такої перевірки, що обумовлюються, виходячи із конкретної підстави перевірки. Позивач наголошує: 1) всі підстави для перевірки (як нормативні, так і фактичні) повинні бути окреслені контролюючим органом на час призначення перевірки. Фактична підстава призначення перевірки повинна бути чітко визначена у наказі про проведення перевірки та відповідати правовій нормі; 2) Відсутність таких підстав (їх неповність, нечіткість) свідчить про нелегітимність контрольного заходу, оскільки податковим органом не було визначено з належною мірою конкретизації підстави для перевірки; 3) Наявність же універсальних компетенцій контролюючого органу щодо здійснення перевірки не звільняє його від обов`язку визначити та обґрунтувати в кожному конкретному випадку існування конкретної фактично існуючої підстави для проведення відповідного заходу контролю. Для реалізації податковим органом права на проведення документальної перевірки позивача відповідно до пп. 39.5.2.1. пп. 39.5.2. пр. 39.5. ст. 39, пп. 78.1.14, пп. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ ключовим є саме наявність фактичних обставин, зазначених у кожній окремо із вказаних у наказі норм права як юридичної (нормативної) підстави позову. Якщо у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), - таке формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що саме є підставою для проведення перевірки, чи існують об`єктивно такі підстави. Тому невизначеність, неконкретизованість у наказі про проведення перевірки підстав (фактичних передумов) призначення перевірки не може використовуватись контролюючим органом для цілей безпідставного охоплення перевіркою питань, щодо яких відсутні дані про наявність обставин, які зумовили необхідність проведення перевірки цих питань. Для реалізації податковим органом права на проведення документальної перевірки позивача відповідно до пп. 39.5.2.1. пп. 39.5.2. пр. 39.5. ст. 39, пп. 78.1.14, пп. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ ключовим є саме наявність фактичних обставин, зазначених у кожній окремо із вказаних у наказі норм права як юридичної (нормативної) підстави позову. Якщо у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), - таке формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що саме є підставою для проведення перевірки, чи існують об`єктивно такі підстави. Тому невизначеність, неконкретизованість у наказі про проведення перевірки підстав (фактичних передумов) призначення перевірки не може використовуватись контролюючим органом для цілей безпідставного охоплення перевіркою питань, щодо яких відсутні дані про наявність обставин, які зумовили необхідність проведення перевірки цих питань.

Позивач указує, що відповідачем не наведено жодної фактичної інформації стосовно того, які саме питання, пов`язані із поданням позивачем документації з ТЦУ, її змістом потребують саме документальної перевірки, чому дані питання не могли бути досліджені та з`ясовані контролюючим органом в ході моніторингу контрольованих операцій, а потребують саме документальної перевірки. Із запровадженням з 01.03.2020 карантинних обмежень через пандемію Covid19 жодним чином не зупинялось, не обмежувалось права та повноваження контролюючого органу на здійснення всіх необхідних заходів для своєчасного, протягом розумного строку, моніторингу контрольованих операцій. Але без будь-яких об`єктивних причин відповідач взагалі не вживав жодних заходів з метою здійснення заходів податкового контролю в сфері ТЦУ тривалий час. Щодо нормативної підстави відповідач також не зазначив жодного фактичного обґрунтування щодо того, які саме питання потребують документальній перевірці саме у зв`язку із поданням позивачем звітів з КО. Більше того, відповідач щодо даної підстави перевірки повинен довести, чи діяв він добросовісно та своєчасно, адже перший звіт з КО за 2015 рік був поданий позивачем ще в вересні 2016 року, але чомусь до 2023 року факт подання позивачем звітів з КО щороку не слугував для відповідача підставою для призначення документальної перевірки. Які обставини змінились з моменту подання позивачем першого звіту з КО за 2015 рік, що зумовили об`єктивну потребу у проведенні саме документальної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.16 ст. 78 ПКУ, відповідач жодного обґрунтування не наводить. Якщо відповідач покликається на те, що сам факт подання платником податку документації з ТЦУ чи звітів з контрольованих операцій є самостійними достатніми підставами для проведення документальної перевірки і не потребують доказуванню чи обгрунтуванню, в такому випадку відповідач має довести, що призначаючи перевірки з таких формальних підстав, він діє добросовісно, не допускаючи жодної дискримінації одних платників порівняно з іншими, а саме що перевірки з таких формальних підстав призначаються по всім без виключень платниками податків, які подали звіти з КО та документацію з ТЦУ, а не вибірково. Якщо ж відповідач не може підтвердити саме такий однаковий підхід у контрольноперевірочній роботі до всіх без виключень платників податків, які звітували про здійснення контрольованих операцій, то в такому випадку порушується принцип рівності всіх платників податків перед законом, оскільки є очевидним вибірковий підхід контролюючого органу у визначенні платників податків, відносно яких призначається проведення документальної перевірки згідно з пп. 39.5.2.1 пп. 39.5.2. п.32.9.5 ст. 39 та пп. 78.1.16 ст. 78 ПКУ, а відносно яких - ні.

Виходячи з принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, закріпленого в п.7) ч. 2 ст. 2 КАСУ, рішення контролюючого органу про проведення документальних перевірок з підстав подання документації з ТЦУ та звітів з КО вибірково лише по окремим платникам податків (а не по всім підряд платникам податків учасникам контрольованих операцій, які подали документацію ТЦ чи звіти з КО), є протиправним, оскільки містить нічим не обґрунтовані ознаки дискримінації одних платників податків порівняно із іншими, відносно яких такі перевірки не призначені і не проводяться. Позивач наголошує, що ним своєчасно, у порядку та у строки, визначені ст. 39 ПКУ подавались як щорічні звіті з контрольованих операцій, так і надано документацію з ТЦУ згідно отриманих запитів ДПС (що не заперечується відповідачем). Звіти з КО містять інформацію про всі здійсненні позивачем контрольовані операції у звітні періоди, складені за формою та в порядку, встановленими законом. Крім того, підготовлена і подана на запити ДПС документація з ТЦУ за 2015-2019 роки з експорту залізорудного концентрату та окатків за змістом відповідає вимогам пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ. Протилежного відповідачем не встановлено і не зазначається. Які саме дані з цієї документації та звітів з КО потребували саме документальної перевірки і не могли бути з`ясовані контролюючим органом в ході моніторингу контрольованих операцій, відповідач не зазначає. А тому, на переконання позивача, відповідачем не доведено наявності фактичних підстави для призначення документальної перевірки позивача саме з посиланням на подання позивачем до контролюючого органу звітів з КО та документації з ТЦУ, про наявність таких підстав відповідачем нічого не зазначено у наказі, про їх наявність доказів до суду не надано.

Відповідач подав до суду заперечення на вказане клопотання, в яких зазначив, що контролюючий орган має право призначати перевірку вже на початковій фазі моніторингу контрольованих операцій. При цьому, наказ про проведення перевірки контрольованих операцій видається контролюючим органом після отримання від ДФС відповідного погодження. Східним МУ ДПС до ДПС України направлено інформаційне повідомлення щодо ініціювання перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» та інформаційно-аналітичну довідку щодо обґрунтування підстав для проведення перевірки з питань дотримання ПрАТ «ІнГЗК» принципу «витягнутої руки» по контрольованих операціях з експорту залізорудного концентрату на користь нерезидента Metinvest International S.A. за період 2015-2019 роки. На адресу Східного МУ ДПС, ДПС направлено лист від 27.01.2023 про погодження проведення перевірки з питань дотримання ПрАТ «ІНГЗК» принципу витягнутої руки за період 2015-2019 роки. Відповідно до листа ДПС від 27.01.2023 Східним МУ ДПС оформлено наказ на перевірку ПрАТ «ІнГЗК» від 31.01.2023 №29-п. Витребування ж інформації, на якій наполягає позивач виходить за межі дослідження судом обґрунтованості підстав призначення перевірки платника податків. Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.05.2025 у справі №160/1889/23 не робив жодного висновку та твердження про те, що ці документи необхідно досліджувати при новому розгляді справи. Тобто, дане клопотання Позивача не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність необхідності отримання судом інформації, яка потрібна для дослідження факту правомірності прийнятого контролюючим органом наказу про проведення перевірки та дослідження обґрунтованості підстав проведення перевірки.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.12.2025, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів з підстав, наведених у запереченнях.

Позивач у судове засідання, призначене на 17.12.2025, не з`явився.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Верховний Суд у постанові від 06.08.2021 у справі №805/1692/17-а наголосив, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

У постанові від 28.05.2025, якою цю справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що з матеріалів справи убачається та установлено судами, що оскаржуваний у цій справі наказ прийнятий на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 39.5.2.1, підпункту 39.5.2.8 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.14, підпункту 78.1.16 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Отже судами не надано жодної оцінки діям відповідача при призначенні документальної позапланової перевірки у розрізі другої з підстав, визначених у наказі підпункту 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із отриманням звіту про контрольовані операції, надісланого платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.

При цьому під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій відповідач наголошував на наявності в оскаржуваному наказі двох підстав для проведення перевірки, однак такі доводи судами були проігноровані.

Зазначені обставини потребують ретельного, повного та всебічного дослідження для забезпечення правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для ухвалення законного й обґрунтованого рішення відповідно до статей 2, 242 КАС України.

Враховуючи предмет спору, підстави наведені позивачем в обґрунтування клопотання про витребування доказів, а також зазначені вище висновки Верховного Суду у постанові, якою цю справу направлено на новий розгляд, суд дійшов висновку про витребування у відповідача: інформаційного повідомлення щодо ініціювання перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» та інформаційно-аналітичної довідки щодо обґрунтування підстав для проведення перевірки з питань дотримання Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» принципу «витягнутої руки» по контрольованих операціях з експорту залізорудного концентрату на користь нерезидента Metinvest International S.A. за період 2015-2019 роки; листа ДПС України від 27.01.2023 про погодження проведення перевірки з питань дотримання ПРАТ «ІНГЗК» принципу витягнутої руки за період 2015-2019 роки; інформацію щодо того, які саме питання, пов`язані із поданням Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення за період 2015-2019 роки, потребують документальної перевірки.

Таким чином, клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню частково.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.9 ст.79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 90, 173, 180-183, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:

інформаційне повідомлення щодо ініціювання перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» та інформаційно-аналітичну довідку щодо обґрунтування підстав для проведення перевірки з питань дотримання Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» принципу «витягнутої руки» по контрольованих операціях з експорту залізорудного концентрату на користь нерезидента Metinvest International S.A. за період 2015-2019 роки;

лист ДПС України від 27.01.2023 про погодження проведення перевірки з питань дотримання ПРАТ «ІНГЗК» принципу витягнутої руки за період 2015-2019 роки;

які саме питання, пов`язані із поданням Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення за період 2015-2019 роки, потребують документальної перевірки

Витребувані судом документи мають бути надані протягом двадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили 17.12.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 22.12.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна