Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/12718/25
Провадження № 2/638/5839/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченкіського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року у розмірі 111749,05 грн судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено ряд кредитних договорів, зокрема кредитний договір №200337371 від 06.04.2021 та кредитний договір №300013109 від 08.12.2021, відповідно до умов яких відповідачу було відкрито рахунок, надано кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цих договорів. Банк свої зобов`язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитних договорів шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок позичальника. 25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги (договір додається). Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200337371 від 06 квітня 2021 року та кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №200337371 від 06 квітня 2021 року становить 52111,74 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 25985,13 грн.; заборгованість за відсотками 26126,61 грн, за кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року становить 59637,31 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 36793,61 грн; заборгованість за відсотками 4,02 грн.; заборгованість за комісією 22839,68 грн
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 липня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлене шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено що 06 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200337371 шляхом підписанням заяви (оферти).
Відповідно до п. 1.1 та 1.2 кредитного договору позичальник просить випустити на його ім`я платіжну картку, найменування якої вказане в Інформаційному блоці та відкрити поточний рахунок.
Як вбачається з п.1.4.3 кредитного договору розмір ліміту буде встановлено банком самостійно на підставі відомостей наданих банку.
Згідно з паспорту споживчого кредиту від 06 квітня 2021 року, між позивачем та відповідачем було погоджено загальні умови надання кредиту а саме: мета кредиту на споживчі потреби; сума кредиту до 100000 гривень; строк кредиту 11 місяців; процентна ставка за кредитом 48 % річних; тип процентної ставки фіксована.
Згідно заяви про відкриття поточного рахунку від 06 квітня 2021 року відповідачу відкрито особови рахунок № НОМЕР_1 .
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав що підтверджуються випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 ..
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №200337371, загальна заборгованість станом на 09 червня 2025 року складає: 52111,74 грн., що складається з суми заборгованості за тілом кредиту 25985,13 грн.; суми заборгованості за відсотками 26126,61 грн.
08 грудня 2021 року між АТ «Банк Форвард», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №300013109 шляхом підписанням анкети - заяви про Акцепт Публічної пропозиції АТ Банк Форвард на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ Банк Форвард відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит за продуктом Швидкі гроші Special у сумі 38544 грн на строк з 08.12.2021 по 08.01.2026.
Згідно розділу 3 «Заяви на укладання угод» Анкети-заяви № 300013109 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» кредит надано на наступним умовах: ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 0,01 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0, 00001% річних; щомісячна комісія без ПДВ: 1383,73 грн; виплата за пропущення платежів: першого пропуску 350,00 грн; другого (підряд) пропуску 350 грн; третього (підряд) пропуску 400 грн; четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного підряд 400 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 300013109, загальна заборгованість станом на 09 червня 2025 року складає: 59637,31 грн., що складається з суми заборгованості за тілом кредиту 36793,61 грн.; суми заборгованості за відсотками 4,02 грн; суми заборгованості за комісією - 22839,68 грн.
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за яким АТ «Банк Форвард» відступив права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відповідно до витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200337371 від 06 квітня 2021 року у розмірі 52111,74 грн., що складається з залишку по тілу кредиту 25985,13 грн; залишку по відсоткам - 26126,61 грн.
Відповідно до витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року у розмірі 59637,31 грн., що складається з залишку по тілу кредиту 36793,61 грн; залишку по відсотках - 4,02 грн; залишок по комісіям - 22839,68 грн;
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, між Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №200090090 від 17 листопада 2017 року та, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти на визначених сторонами умовах.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
У результаті укладення договору №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, зокрема право вимагати від боржника сплати основного боргу, нарахованих відсотків, комісій, неустойки (за наявності) та інших платежів, передбачених умовами кредитних договорів.
Доводи представника відповідача про відсутність у матеріалах справи реєстру боржників, а також про відсутність підписів уповноважених осіб і відбитків печаток первісного кредитора на відповідних документах, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, до них долучено реєстр боржників, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, а також договір про відступлення прав вимоги, який містить підписи та печатки сторін. Зазначені документи відповідають вимогам належності та допустимості доказів і підтверджують факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, встановлено, що АТ «Банк Форвард» виконало свої обов`язки за кредитними договорами № 200337371 від 06 квітня 2021 року та № 300013109 від 08 грудня 2021 року, нарахування процентів за користування кредитом нараховувались в межах строку погодженого сторонами, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитодавця.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
У п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц викладена правова позиція, відповідно до якої умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
Оскільки позивачем не доведено надання відповідачу додаткових чи супутніх послуг, за які могла б стягуватися комісія, а умови договору в частині встановлення комісії за обслуговування кредиту суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 22839,68 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 200337371 від 06 квітня 2021 року, у розмірі 52111,74 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 25985,13 грн, суми заборгованості за відсотками 26126,61 грн та за кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року у розмірі 36797,63 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36793,61 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 4,02 грн.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За приписами ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025, Акт № 335 надання послуг правової допомоги від 09.06.2025 (Додаток до Договору про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025), Детальний опис наданих послуг до Акту №335 про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025, датований 09.06.2025, копію ордеру про надання правничої допомоги серії ВС №1374343 від 04.06.2025, яким уповноважено адвоката Усенка В.І. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судах загальної юрисдикції.
Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).
Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивача 1500 грн витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 200337371 від 06 квітня 2021 року в розмірі 52111,74 грн. та за кредитним договором № 300013109 від 08 грудня 2021 року в розмірі 36797,63 грн, а всього підлягає стягненню 88909 (вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 37 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 1927 (одна тисяча дев`ятсот двадцять сім) грн. 44 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль Стоцького 1, корп. 28).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Л.М. Рибальченко
Судове рішення № 132875304, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 23.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/12718/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: