Рішення № 13287001, 17.09.2010, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-2111/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Мартинової О.М.

при секретарі судових засідань Москаленко А.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу у порядку заочного розгляду за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 і є абонентам КП «Харківські теплові мережі» шляхом відкриття особового рахунку на імя ОСОБА_2. Відповідачем не здійснювалась своєчасна та повна оплата наданих послуг по теплопостачанню та гарячому водопостачанню, в результаті чого виникла заборгованість за період з 1 січня 2007 року по 1 лютого 2010 року у сумі 7545 грн. 25 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не погашається.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимоги, вказує на те, що позивач незаконно послався на п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ст. ст. 11, 526 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68, 156, 162 ЖК України, оскільки не укладав з нею договору про надання послуг з централізованого опалення відповідно до п. 8 даних правил. Вважає, що позивачем не виконано та продовжує не виконувати п. 18, ч.ч. 1,5 п. 30, ч.ч. 1,2 п. 31, ч.ч. 6,8,9 п. 32 вищевказаних Правил, п.п. 28,32 Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. В позовній заяві КП «ХТМ» укрило той факт, що згідно ст.ст. 19, 20, 21 та ч. 2 розділу 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо з громадянином відповідальним квартирозйомником договір не укладався, то всі угоди, зобовязання у вигляді односторонніх гарантійних листів про надання та сплату комунальних послуг втратили силу. Вказує на те, що їй як споживачу комунальних послуг, позивач пропанує тарифи з порушенням законодавства, таким чином вважає, що має право їх не сплачувати. Разом з тим, посилається на те, що як член територіальної громади, якій належить КП «ХТМ» має право вимагати від позивача надання комунальних послуг. Вважає, що вона як споживач має право не сплачувати за комунальні послуги або сплачувати частково. Посилається на те, що КП «ХТМ» не виконанні вимоги ст. 68 Конституції України.

Представник позивача Муніна О.С., що діє на підставі довіреності від 22 липня 2009 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд стягнути з відповідача заборгованість. Також зазначила, що відсутність договору між позивачем та відповідачем з приводу надання послуг не є підставою для несплати заборгованості, оскільки відповідач користується як гарячою водою так і тепловою енергією.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована та мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з обєднання житлових кооперативів «Сфера» від 25.09.2008 року, яка належить відповідачу на праві власності. Разом із відповідачем в квартирі зареєстрована її неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Відповідно до п. 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показання засобів обліку води.

Тарифи по оплаті за послуги водопостачання встановлюються рішенням Харківської міської ради, які надані позивачем по справі. Незгода відповідача з визначеними тарифами не є підставою для відмови у позові.

Доводи відповідача, що позивач пропанує тарифи з порушенням законодавства, таким чином, вона має право їх не сплачувати, не знайшли свого підтвердження. Тарифи затверджувалися рішеннями Харківської міської ради від 4 жовтня 2006 року за № 804 та від 5 листопада 2008 року за №693. Зазначені рішення та розпорядження прийняті в межах повноважень зазначених органів і ніким не оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи та заперечень відповідача, від користування наданими послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання ОСОБА_2 не відмовлялася. Даних, що вищевказані послуги не надавалися, або були неякісними суду не надано. Таким чином, суд вважає, що обовязком відповідача є оплачувати надані послуги з централізованого опалення та підігріву води незалежно від наявності або відсутності договору між сторонами.

Відсутність письмової форми договору не тягне його недійсність та не є підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.

Крім цього, згідно пояснень представника позивача, КП «ХТМ» не заперечує проти укладання Договору з відповідачем, але відповідач не зверталася до подачі позову, з такою заявою до підприємства, також, відповідач не зверталася зі скаргами про неналежне виконання позивачем своїх обовязків.

Таким чином, суд не вбачає в діях позивача порушення та не виконання вимог передбачених п. 18, ч.ч. 1,5 п. 30, ч.ч. 1,2 п. 31, ч.ч. 6,8,9 п. 32 Правил надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, п.п. 28,32 Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення затвердженого постановою КМ України від 30.12.1997 р. № 1497, та Правил затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07. 2005 р., Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги надаються відповідно до умов договору. Однак це не значить, що за відсутності такого договору відповідач має право користуватися послугами, які фактично надаються, і їх не оплачувати. Це випливає з положень ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян. Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем, та про користування якими не заперечується відповідачем.

Фактичне отримання послуг, відкриття особистого рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах передбачених вищенаведеними нормами Закону та Правил.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обовязковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, доводи відповідача щодо незаконного посилання позивача на п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ст. ст. 11, 526 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68, 156, 162 ЖК України не знайшли свого законодавчого підтвердження.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру) зобовязані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Посилання відповідача на те, що надання комунальних послуг позивачам, відповідно до ч. 2 ст. 626 ЦК України має ознаки одностороннього договору та вона має право вимагати надання комунальних послуг, а також право не сплачувати за них, або сплачувати частково, разом з тим, що не укладання договору тягне за собою втрату чинності раніше укладених договорів, домовленостей та зобовязань також не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед організацією за період з 01.01.2007 року по 01.02.2010 року складає 7545 грн. 25 коп. Розмір заборгованості вірно вирахувано позивачем відповідно до встановлених тарифів. При цьому розрахунок зроблений відповідно: за опалення виходячи з площі житлового приміщення та показника приладу обліку по опаленню, а гаряче водопостачання відповідно з кількістю осіб, зареєстрованих у даному приміщенні. Ст. 10, 33 Правил передбачена плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами встановленими обласними державними адміністраціями. Вказана плата повинна вноситися своєчасно.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок не належної оплати відповідачем послуг, що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми заборгованості.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 зверталася до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно ст. 612 Ц К України - боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязань, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк , встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою 22 березня 2010 року, в якій просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з 1 січня 2007 року по 1 лютого 2010 року у сумі 7545 грн. 25 коп., застосовуючи строк позовної давності суд вважає необхідним відмовити позивачу у стягненні з відповідача заборгованості за період з 1 січня 2007 року по 1 квітня 2007 року та стягнути з відповідача заборгованість з 1 квітня 2007 року по 1 лютого 2010 року у розмірі 6581 грн. 12 коп.

У відповідності вимог до ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд не вбачає в діях позивача порушення та недодержання вимог ст. 68 Конституції України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності отримані докази у судовому засіданні, суд находить достовірно встановленим, що відповідач користується послугами позивача в квартирі № 127 по вул. Корчагінців, б. 15 у м. Харкові, та в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не належним чином сплачує за послуги з опалення та гарячу воду, в звязку з чим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в межах строку позовної давності.

Судові витрати по справі визначаються судом, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України та Декрету КМУ «Про державне мито» - якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. З відповідача на користь держави необхідно стягнути держмито 1% від розміру задоволений позовних вимог, але не менш ніж 51 грн. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 суд стягує з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст. 67, 151, 156 ЖК України, ст.ст. 6, 1, 256, 257, 267, 526, 612, 626-631 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/с № 26003301968 в першій філії АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351599, код ОКПО України 31557119) заборгованість за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 6581 грн. 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави у розмірі 65 грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок Фрунзенського районного суду м. Харкова (Код отримувача: 24134610, р/рахунок: 31216259700010, МФО: 851011, Банк: УДК у Фрунзенському районі) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп.

Відповідач, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м.Харкова, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Суддя: