Рішення № 132869303, 24.12.2025, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/947/25(927/893/25)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач"

вул. Словацького, буд. 13, кв. 4, м. Луцьк, Волинська область, 43025

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо"

проспект Перемоги, 87, офіс 104, м. Чернігів, 14000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача: Пода Вячеслав Володимирович

предмет спору: про стягнення 3 966 852,28 грн

у межах справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП", код ЄДРПОУ 45125844, вул. Київська, буд. 64, село Корделівка, Хмільницький район, Вінницька обл., 22445

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо", код ЄДРПОУ 44861952, проспект Перемоги, буд. 87, м. Чернігів, 14000

про відкриття провадження у справі про банкрутство

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

04.09.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо" про стягнення 3 966 852,28 грн, з них: 3 407 100,72 грн основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2022/9 від 08.12.2022; 509 736,26 грн пені та 50 015,30 грн 3% річних за період з 16.11.2024 по 03.09.2025, нарахованих на підставі п. 9.4. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію, в період з жовтня 2024 по липень 2025 років.

Ухвалою суду від 17.09.2025, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання в справі на 13.10.2025; установлено учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору.

Відповідач, в установлений строк, не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.10.2025 справу №927/893/25 за позовом позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо" про стягнення 3 966 852,28 грн передано до Господарського суду Чернігівської області у складі судді Моцьора В. В., у провадженні якого перебуває справа №927/947/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо" (код ЄДРПОУ 44861952).

Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вказана вище ухвала набрала законної сили 25.09.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2025, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2025 №02-01/73/25, справу № 927/893/25 передано на розгляд судді Моцьора В.В.

Справа №927/893/25 прийнята до розгляду судом 28.10.2025, у перший день після виходу судді Моцьора В.В. з відпустки.

Ухвалою суду від 30.10.2025 справу №927/893/25 прийнято до розгляду в межах справи №927/893/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо"; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; залучено арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича (ід. № НОМЕР_1 , свідоцтво №886 від 23.04.2013, адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Також даною ухвалою зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити третій особі (Поді В.В.) копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду; встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову.

Вказана вище ухвала суду від 30.10.2025 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача - 30.10.2025, арбітражного керуючого Поди В.В. - 22.12.2025, що підтверджується довідками Господарського суду Чернігівської області про доставку електронного листа.

31.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками третій особі, яке задоволено судом.

Сторони не скористалися правом на подання заяв по суті справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо".

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Поду В.В.

06.10.2025 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за №77338.

На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі заявлені до суду після відкриття стосовно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо" провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство відповідно до положень ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Щодо суті самого спору суд зазначає таке.

08.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» (далі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2022/9 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.2. Договору його умови розроблені, а терміни (їх скорочення) у ньому вживаються у значеннях визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), чинним законодавством, що регулює ринок електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є 09.12.2022 - дата, зазначена у заяві-приєднанні (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно Комерційною пропозицією, що є невід`ємним додатком до цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися Позичальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3 Договору).

Пункт 4 Комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною договору, передбачено, що рахунки на оплату за постачання планового обсягу електричної енергії надсилаються постачальником в порядку, передбаченому Договором, не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати відповідного платежу визначеної графіком планових платежів в пункті 3.1 цієї комерційної пропозиції.

Згідно з п. 3.2. Комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною Договору, до 15 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію.

Відповідно до п. 13.1. Договору цей договір укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, яку обрав Споживач. Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем Заяви-приєднання. Договір діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків та стягнення неустойки - до повного виконання зобов`язань за договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення строку його дії Договору жодною із Сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії.

Споживач не звертався до Постачальника з відповідним повідомленням про його бажання припинити дію договору, отже, договір є продовженим до 31.12.2025.

Позивач на виконання умов договору за період з грудня 2002 року по липень 2025 року поставив відповідачу електричну енергію загальною вартістю 11 894 275,95грн, про що свідчать акти купівлі-продажу електричної енергії: № 14 від 31.12.2022 на суму 328 701,17грн, № 1 від 31.01.2023 на суму 420 824,04грн; № 12 від 28.02.2023 на суму 472 764,42грн; № 29 від 31.03.2023 на суму 431 604,78грн; № 51 від 30.04.2023 на суму 300 604,69грн; № 84 від 31.05.2023 на суму 223 805,06грн; № 109 від 30.06.2023 на суму 209 479,09грн; № 133 від 31.07.2023 на суму 261 148,36грн; № 176 від 31.08.2023 на суму 308 287,15грн; № 211 від 30.09.2023 на суму 271 606,21грн; № 247 від 31.10.2023 на суму 343 983,12грн; № 286 від 30.11.2023 на суму 549 056,52грн; № 334 від 31.12.2023 на суму 684 523,33грн; № 8 від 31.01.2024 на суму 718 809,25грн; № 58 від 29.02.2024 на суму 488 169,34грн; № 103 від 31.03.2024 на суму 414 710,42грн; № 141 від 30.04.2024 на суму 263 791,76грн; № 194 від 31.05.2024 на суму 244 317,08грн; № 249 від 30.06.2024 на суму 257 368,36грн; № 294 від 31.07.2024 на суму 302 749,01грн; № 363 від 31.08.2024 на суму 345 913,94грн; № 432 від 30.09.2024 на суму 313 786,22грн; № 504 від 31.10.2024 на суму 397 228,49грн; № 632 від 30.11.2024 на суму 548 129,36грн; № 632 від 31.12.2024 на суму 653 439,00грн; № 4 від 31.01.2025 на суму 524 806,37грн; № 348 від 28.02.2025 на суму 487 708,09грн; № 585 від 31.03.2025 на суму 377 014,18грн; № 799 від 30.04.2025 на суму 231 359,60грн; № 877 від 31.05.2025 на суму 181 778,61грн; № 1098 від 30.06.2025 на суму 140 534,70грн; № 1402 від 31.07.2025 на суму 193 274,24грн.

Позивачем виставлено відповідні рахунки на оплату: № 26 від 31.12.2022, № 6 від 31.01.2023, № 24 від 28.02.2023, № 47 від 31.03.2023, № 75 від 30.04.2023, № 114 від 31.05.2023, № 140 від 30.06.2023, № 177 від 31.07.2023, № 227 від 31.08.2023, № 264 від 30.09.2023, № 312 від 31.10.2023, № 355 від 30.11.2023, № 405 від 31.12.2023, № 20 від 31.01.2024, № 76 від 29.02.2024, № 123 від 31.03.2024, № 199 від 30.04.2024, № 216 від 31.05.2024, № 273 від 30.06.2024, № 294 від 31.07.2024, № 421 від 31.08.2024, № 435 від 30.09.2024, № 508 від 31.10.2024, № 598 від 30.11.2024, № 917 від 31.12.2024, № 36 від 31.01.2025, № 370 від 28.02.2025, №580 від 31.03.2025, № 945 від 30.04.2025, № 1027 від 31.05.2025, № 1247 від 30.06.2025, № 1546 від 31.07.2025.

Акти купівлі-продажу електричної енергії та фактичні рахунки на оплату за розрахунковий період з грудня 2022 року по липень 2024 року підписані обома сторонами. Усі наступні документи за розрахункові періоди з серпня 2024 року по липень 2025 року підписані лише зі Сторони Постачальника.

Як зазначає позивач, в подальшому з відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стало відомо про зміну місцезнаходження ТОВ «Волинь-Паливо», про що Постачальника не було повідомлено у порядку, передбаченому умовами Договору.

Позивач листом від 25.08.2025 №1505, на виконання умов пункту 5.18. Договору, за допомогою засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» повторно надіслав вже на фактичну адресу відповідача акти купівлі-продажу електричної енергії та фактичні рахунки на оплату за розрахунковий період з серпня 2024 року по липень 2025 року.

Згідно з відкритих відомостей (трекінгу) вебсайту АТ «Укрпошта» за відправленням № 0505359487996 вказаний лист був повернутий Відправнику (причина: Одержувач відсутній за вказаною адресою).

Як зазначає позивач та підтверджується даними бухгалтерського обліку, сформованими у вигляді оборотно-сальдової відомості Позивача (картка рахунку 3611 за 01.01.2022 - 27.08.2025), ТОВ «Волинь-Паливо» свої зобов`язання в частині розрахунку за фактично спожиту електричну енергію виконало частково у сумі 8 487 175,23грн. Заборгованість виникла за період з жовтня 2024 року по липень 2025 року в сумі 3 407 100,72грн.

10.04.2025 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» Постачальник направив Споживачу претензію за № 943 про неналежне виконання зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2022/9 від 08.12.2022 з вимогою протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання цієї претензії сплатити 2 283 139,39 грн, про що свідчить квитанція та опис вкладення у цінний лист.

Згідно з відкритими відомостями (трекінгу) вебсайту АТ «Укрпошта» за відправленням №0505288367730 претензія отримана ТОВ «Волинь-Паливо» 11.04.2025.

Позивачу жодної відповіді на претензію не надійшло.

Також позивач, з метою підтвердження фактичних обсягів споживання електричної енергії Споживачем за розрахунковий період з серпня 2024 року по липень 2025 року, 22.08.2025 направив на офіційну електронну адресу ПрАТ «Волиньобленерго» та АТ «Укрзалізниця» - операторів системи, з якими Споживач уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, запити на отримання інформації за № 1499 та 1500.

Листами ПрАТ «Волиньобленерго» за № 22/11-6689 від 26.08.2025 та АТ «Укрзалізниця» за № ЕЕЦ-23/414н від 26.08.2025 було надано інформацію щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії ТОВ «Волинь-Паливо», показники яких ідентично відображені в актах-купівлі продажу електричної енергії.

Позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення пеню у сумі 509 736,26грн та 50 015,30 грн 3% річних за період з 16.11.2024 по 03.09.2025 на підставі п. 9.4. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач заборгованість за договором не сплатив.

Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як визначено приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що договір №2022/9 від 08.12.2022 підписаний сторонами, скріплений печатками сторін, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, а саме поставив відповідачу електричну енергію, однак відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії в повному обсязі, внаслідок чого станом на день подання позову утворився борг в сумі 3 407 100,72 грн.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію підтверджується матеріалами справи, отже позовні вимоги в частині стягнення 3 407 100,72 грн є обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено його арифметичну і методологічну правильність.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 50 015,30 3% річних за період з 16.11.2024 по 03.09.2025 є обґрунтованими.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на положення ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 9.4. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право стягнути із споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення. При стягнення неустойки, постачальник має право вимагати виконання зобов`язань споживачем зі сплати боргу з урахуванням положень, передбачених статтею 625 ЦК України.

На підставі вказаної умови договору позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 509 736,26грн за період з 16.11.2024 по 03.09.2025.

З огляду на правильність проведених розрахунків, вимога про стягнення 509 736,26грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За встановлених судом обставин справи, позов слід задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 3 407 100,72 грн основного боргу, 509 736,26 грн пені та 50 015,30 грн 3% річних.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

За частинами 1 та 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить сплачену суму судового збору - 47 602,22грн, витрати на правову допомогу - 50 000,00грн.

Пунктами 2, 4 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 03.09.2025 №598837 сплачено 47 602,22грн судового збору.

Таким чином, оскільки заявлений позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 47 602,22грн.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Правову допомогу позивачу по даній справі надавав адвокат Книш С.В., ордер на надання правової допомоги видано 21.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №277 від 28.04.2004.

Позивачем разом з позовною заявою подано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме, договір №08/04/25 про надання правової допомоги від 08.04.2025.

За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (3); дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (4).

Системний аналіз наведених норм частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату вирішення справи на репутацію сторін; публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надіслав заперечень щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу.

Таким чином, враховуючи що позивачем подано до справи належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду спору позов задоволено повністю, суд, оцінивши витрати позивача, дійшов висновку про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 232, 233, 236-242, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Паливо" (код ЄДРПОУ, проспект Перемоги, 87, офіс 104, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" (код ЄДРПОУ 44690670, вул. Словацького, буд. 13, кв. 4, м. Луцьк, Волинська область, 43025) 3 407 100,72 грн основного боргу, 509 736,26 грн пені, 50 015,30 грн 3% річних, 47 602,22грн витрат зі сплати судового збору та 50 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор