Ухвала суду № 132866320, 22.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23546/25

провадження № 2/753/13996/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2025 р. м. Київ,

Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши заяви ОСОБА_1 , поданих в межах справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2025 до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 86 834,20 грн з урахуванням інфляційної складової та 3% річних і пені, а також судові витрати.

Ухвалою від 13.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.11.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про витребування доказів, також 12.12.2025 від відповідача до суду надійшов відзив.

Розглядаючи подані відповідачем заяви, суддя доходить наступного висновку.

Щодо заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якій відповідач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що ціна позову для неї є дуже великою, необхідно визначити підстави її виникнення.

Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема виходив з ціни позову (яка не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява - 86 834,20 грн), критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у зв`язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.

З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяву відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім цього, суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання відповідача мотивовано тим, що ціна позову для неї є дуже великою, необхідно визначити підстави її виникнення.

Проте, усе перелічене підлягає встановленню саме на підставі письмових доказів, які суд детально досліджує під час ухвалення рішення в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без повідомлення сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування позовних вимог у строки, визначені судом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

Щодо заяви відповідача про витребування доказів.

У своїй заяві відповідач просить витребувати у позивача всі документи про отримання плати за послуги за спірний період, оскільки відповідач разом з чоловіком їх оплачували.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується ; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В той же час, заява відповідача не відповідає вказаним вимогам.

Так, у заяві не конкретизовано, який саме доказ необхідно витребувати, не наведено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, не зазначено причин неможливості відповідачем самостійно надати чи отримати ці докази.

У зв`язку із необґрунтованістю заяви про витребування доказів у її задоволенні слід відмовити.

Щодо вирішення питання про прийняття відзиву.

Так, вимоги до відзиву встановлені ст. 178 ЦПК України.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (ч.ч. 4, 5 ЦПК України).

В порушення вказаних норм, зокрема, до відзиву не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, а саме відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, зазначений відзив не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню.

Тотожні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 №497/502/17 (провадження № 61-43153св18).

Враховуючи наведене, керуючись ст. 12, 13, 43, 49, 84, 174, 178, 183, 258-261, 277, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.

Повернути відзив відповідачу ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя М.О.Заставенко