Рішення № 132862509, 17.12.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8268/25

н/п 2/953/3475/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 грудня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

за участю секретаря Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2025 представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12282, 50 грн., а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 27.02.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 863204391 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора R2XT885G. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника; за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка). Отже, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 5500 грн 27.02.2020 на банківську карту № 4149-62XX-XXXX-8334 Відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі,

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 95 від 25.08.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12282, 50 грн.

Сторони погодили, що: за Договором факторингу 1 Первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язаний набувати такі Права вимоги; за Договором факторингу 2 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язаний набувати такі Права вимоги.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 12282, 50 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6782, 50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

11.08.2025 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зуб Г.А.

Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру від 29.08.2025, відповідач за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованим не значиться.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою судді від 22.08.2025 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 задоволення клопотання про витребування доказів в АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, виклик відповідача здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.02.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 863204391, згідно умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 5500 грн строком на 126 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.(п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п 1.3. Договору, Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення стро на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на се зобов`язань.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 475,80 (чотириста сімдесят п?ять цілих вісім десятих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користуван ним (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та закінчення строку на який видавався Кредит. (П. 1.4 Договру).

П 1.5. передбачено, що рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюють в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід?ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

Графік платежів складається таким чином, що на дату кожного чергового платеж Позичальником підлягає поверненню частина наданого в користування тіла Кредиту та всі нарахова проценти за користування Кредитом. 1.7. Проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому в п. 1.4. Договору, нараховуютьс за кожен день користування грошовими коштами, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться користуванні у Позичальника. (П. 1.7).

Відповідно до п. 1.8. у випадку не повернення будь-якого з платежів, у строки передбачені Графіком платежів Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов?язань Позичальника, при чому проценти з користування Кредитом нараховуються від фактичного залишку суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені на дату кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили що Кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Кредитодавець має право укласти Договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою (П. 2.1.1.6).

Згідно п. 3.7. Договору закінчення строку дії Договру не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.(п. 4.2).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

На підтвердження укладення кредитного договору №863204391 від 27.02.2020, позивачем надано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 27.02.2020 ОСОБА_1 підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором R2XT885G, який було відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 27.02.2020 о 21:34:24 год., введено 27.02.2020 о 21:35:43, перерахування грошових коштів 27.02.2020 о 21:35:52.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір кредитної лінії № 863204391 від 27.02.2020 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 27.02.2020 перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 на банківську картку 4149-62хх-хххх-8334, вказану позичальником в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 27.02.2020, що підтверджується копією платіжного доручення, в розмірі 5500, 00 грн.

З інформаційної довідки АТ КБ «Приватбанк», яка надійшла за ухвалою суду від 02.12.2025, вбачається що 27.02.2020 на карту позичальника були перераховані кошти в розмірі 5500, 00 грн.

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 25.08.2020 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020 становить 12282, 50 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6782, 50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до Договіору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2022 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2023 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Отже, Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 31.12.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №95 від 25.08.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до боржника з порядковим номером 760 ОСОБА_1 , номер кредитного договору №863204391 від 27.02.2020, сума заборгованості за тілом кредиту 5500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 6782, 50 гривень, всього 12282, 50 гривень.

Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 05/0820-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу, право вимоги означають всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно із розрахунком заборгованості виданого ТОВ «Таліон Плюс», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором за період з 25.08.2020 по 31.07.2023 в розмірі 12282, 50 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6782, 50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника з порядковим номером 1061, ОСОБА_1 , номер кредитного договору №863204391 від 27.02.2020, сума заборгованості за тілом кредиту 5500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 6782, 50 гривень, всього 12282, 50 гривень.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.

Відповідно до п.1.2. Договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Згідно з Реєстром Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12282, 50 гривень. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025. Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром боржників від 04.06.2025 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 надано платіжні інструкції, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов`язків за Договором факторингу.

Враховуючи викладене, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання відповідачем кредитного зобов`язання за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020.

Оскільки договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткової угоди №19 до даного договору на момент укладання кредитного договору був чинним, а тому відповідно до витягу з Реєстру права вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020, шляхом укладення договорів факторингу від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», відповідно, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

З виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 25.06.2025 (включно) складає 12282, 50 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6782, 50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020 в розмірі 12282, 50 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 7000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду №25770523923 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956, довіреність від 05.06.2025.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 4000,00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 81, 141, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 863204391 від 27.02.2020 в розмірі 12282 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн., 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн., 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.12.2025.

СУДДЯ: Г.А. Зуб