Рішення № 132861855, 24.12.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2000/25

Номер провадження 2-др/348/14/25

24 грудня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна заяву представника позивача Гуменюка Богдана Степановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Гуменюк Богдан Степанович звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи вимоги заяви тим, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, проте, вирішивши справу по суті позовних вимог, судом в рішенні не вирішено питання про судові витрати. Позивач в свою чергу поніс витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. На момент розгляду справи по суті представником позивача не було подано відповідної заяви та розрахунку, проте, було заявлено їх орієнтовний розмір. Під час подання заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано розрахунок витрати, договір про надання правової (правничої) допомоги, рахунок-фактуру на оплату правової допомоги, копія квитанції на оплату послуг (правничої) допомоги. Тому просить ухвалити додаткове рішення та стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача у сумі 7000 грн.

Сторони та представники сторін в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належно.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Пункт 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.11.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.

При ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат не вирішувалося.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 12112,20 грн, а тому він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 7000 грн, суд зауважує наступне.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір № 31/07-25/1 про надання правової (правничої) допомоги у справі від 31.07.2025; рахунок-фактура № 01/11/25 від 25.11.2025 за послуги правової допомоги; копія квитанції № 0039 (послуги правової (правничої) допомоги); акт приймання-передачі результатів послуг від 25.11.2025.

За п. 4 Договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар по домовленості.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

Як вбачається з ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не оспорював розмір витрат на правову допомогу.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн не є занадто завищеними, є належним чином обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та не становлять надмірний тягар для відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 2, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 77-81, 133, 134, 137, 141, 142, 247, 259, 263-265, 270, 351, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача Гуменюка Богдана Степановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 12112,20 грн та професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, всього 19112 (дев`ятнадцять тисяч сто дванадцять) грн 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Гуменюк Богдан Степанович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 866 від 20.04.2012, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Трачук Любомир Михайлович, адреса: бульвар Північний, 5-Б м. Івано-Франківськ.

Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: вул. Центральна, 6/9 м. Дніпро.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко