Ухвала суду № 132861720, 23.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22790/25

Провадження № 1-кс/344/8797/25

У Х В А Л А

23 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного в режимі відеоконференції ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

в клопотанні вказано «…Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025. 29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 04 березня 2026 року.29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 27 грудня 2025 року включно. Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколами впізнання свідків та потерпілих, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження. Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, який застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 27.12.2025, проте завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, значної кількості підозрюваних у вчиненні даних злочинів, необхідності здійснення великого обсягу слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує значного часу, у зв`язку з чим, виникла необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним множинності злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих особливо тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 , маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування. Також, маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон та можливість виїзду за кордон в умовах воєнного стану, може покинути територію України;- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки на даний час, не встановлено усіх осіб причетних до вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими співучасниками кримінальних правопорушень, пов`язаних з вимаганням майна, на яких та на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Ризик впливу на потерпілих є обґрунтованим, зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства, підозрюваний безпосередньо знайомий із потерпілим, вчинив злочин за місцем проживання потерпілого. Внаслідок попереднього знайомства протиправний вплив також може бути здійснений не тільки шляхом завдання фізичної шкоди, але й погрозами чи вмовлянням. Також ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілих та місця їх проживання, щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показів чи обвинувачення. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків слід виходити із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч. 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від них та дослідження їх судом.Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 діянь із діями інших підозрюваних, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показів, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду. Також, перебуваючи на волі, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду.; вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти корисливі злочини а також злочини проти життя та здоров`я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень. Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин. Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_5 його соціальні зв`язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного. Неможливе ініціювання питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів підозрюваного, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього. Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, за які передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі максимальним строком до дванадцяти років, матиме змогу змінити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи вищенаведені ризики, обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 буде недостатнім, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного строком 60 днів…».

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити. Вказав на існування ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.

В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання, підозрюваний підозрюється у одному епізоді, у кримінальному провадженні №12025090000000113 штучно створено та об`єднано 7 епізодів подій за версією сторони обвинувачення, без дотримання правил підслідності та підстав об`єднання кримінальних проваджень в одне, в протоколах допиту потерпілих, в матеріалах НСРД чітко вбачається факт наявності цивільних правовідносин та факт наявності боргових зобов`язань у всіх без виключення потерпілих, не доведено прокурором продовження існування ризиків для тримання під вартою, потерпілі допитані в іншому кримінальному провадженні, протоколи негласних слідчих розшукових дій також в інших кримінальних провадженнях, немає постанови про групу прокурорі і про групу слідчих, заяви про вчинення злочину не стосуються підозрюваного, підозра необґрунтована, додатки не стосуються підозрюваного ОСОБА_5 , штучно виділено провадження щодо інших підозрюваних, кваліфікація невірна, підозрюваний з ОСОБА_10 мав спільний бізнес, є дві розписки від потерпілих, тілесні ушкодження потерпілим не заподіяно, тілесні ушкодження в Івано-Франківській області не зафіксовано, підозрюваний їхав відвезти доньку в Словаччину, підозрюваний має хвору сестру, дітей, є волонтером, підозрюваний лікувався, раніше не судимий, експертизи по зброї немає, потерпілі характеризуються негативно. Крім того, долучив письмове заперечення до матеріалів клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника, надав пояснення, що має сестру, яка хворіє та потребує лікування, ОСОБА_8 не знає, вісім місяців прослуховували і його прізвища в протоколі не було, просив визначити розмір застави або застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_11 заперечив задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного домашній арешт або визначити розмір застави.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 повідомив суд про подання ним скарги в порядку статті 206 КПК України.

За змістом скарги встановлено, що 09.12.2025 року Івано-Франківським міським судом винесено ухвалу про задоволення скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст.206 КПК України. Просить постановити нову ухвалу якою зобов`язати ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» провести не формальне, а належне та повне медичне обстеження ОСОБА_5 в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

Отже, скарга заснована на ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 09.12.2025 про зобов`язання забезпечити право підозрюваного ОСОБА_5 на проведення медичного обстеження та за необхідності лікування в умовах КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», натомість в поданій скарзі від 23.12.2025 адвокат просить повторно постановити ухвалу про виконання ухвали від 09.12.2025 про здійснення обстеження підозрюваного.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Водночас, за змістом пункту 18 частини першої статті 3КПК слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль лише у порядку, що регламентований цим Кодексом.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Однак, ця стаття не визначає у якому порядку такий контроль судом здійснюється, чи необхідно задля цього постановляти ще одну ухвалу, чи такий контроль презюмується в силу так званого "первинного" судового рішення, яким, серед іншого, зобов`язано особу вчинити певну дію.

В судовому засіданні адвокат надав пояснення, що виникли обставини, які стали підставою для звернення зі скаргою в порядку ст.206 КПК України, однак за змістом поданої ним скарги не встановлено наявність нових підстав, крім тих, які вже встановлені ухвалою слідчого судді від 09.12.2025.

В свою чергу, звертаючись до слідчого судді зі скаргою в порядку статті 206 КПК України, адвокат не зазначає у чому полягає зміст та необхідність винесення окремого судового рішення по повторне зобов`язання здійснення обстеження підозрюваного.

За змістом процесуального закону не передбачено постановлення слідчим суддею окремої ухвали про повторне зобов`язання вчинення дій.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Наслідки умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, передбачені статтею 382 КК України.

За приписами ч. 5 ст. 532, ч. 2 ст. 534, ч. 4 ст. 535 КПК України, ухвали, зокрема, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення; судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню; органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Отже, обов`язок безумовного виконання, у тому числі ухвали слідчого судді, закріплено безпосередньо у законі. Контроль за виконанням ухвали здійснюється судом у складі, який її постановив.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.12.2025 року передбачено альтернативні дії її виконання, пояснення, які надані учасниками є суб`єктивними судженнями з приводу оцінки її змісту.

Таким чином, не встановлено підстав для задоволення скарги сторони захисту, поданої в порядку статті 206 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В ст.199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

05.09.2025 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025.

29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 04 березня 2026 року.

29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 27 грудня 2025 року включно.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу та повідомлення про підозру ОСОБА_5 обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколами впізнання свідків та потерпілих, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано існування встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі й запропонований стороною захисту домашній арешт.

Надані пояснення сторони захисту, що кримінальне провадження розпочалося лише за ініціативою правоохоронних органів, оскільки на час його початку, заяв та повідомлень будь-якого територіального органу від потерпілих та свідків не надходило, та пояснення, що клопотання є необгрунтованим, оскільки до матеріалів клопотання не долучено, зокрема заяви потерпілих про вчинення кримінальних правопорушень спростовуються наданими стороною обвинуваченнями матеріалами кримінального провадження, які досліджені слідчим суддею в судовому засіданні.

Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України обгрунтовується, зокрема протоколами про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтроль особи, за змістом яких підозрюваний ОСОБА_5 приймає безпосередню участь та обговорює з іншими підозрюваними обставини здійснення протиправних дій.

Раніше судом при обранні запобіжного заходу вже була дана оцінка доказам стосовно обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Прокурором доведено наявність обставин, зазначених у ч.3 ст.199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи вищевикладене, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, те, що даний злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений із погрозою застосування насильства, існують підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні скарги сторони захисту відмовити.

клопотання задовольнити;

продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18 лютого 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_12 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1