Рішення № 132861682, 23.12.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/62/25

Провадження № 2/342/226/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (адреса Україна, 03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська, будинок 27, ПРИМІЩЕННЯ 2 ЄДРПОУ 40966896), через систему "Електронний суд", звернувся в суд до ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якому просить ухвалити рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) загальною сумою 147960,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 18000,00 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором - 89280,00 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 113 календарних днів 40680,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 22.11.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір № 4160083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 18000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 22.11.2023 року по 16.11.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало кредит в сумі 18000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Позивач зазначає, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір. Відповідно до реквізитів Договору № 4160083 від 22.11.2023 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «10727». Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_2 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4160083 від 22.11.2023 року у період з 22.11.2023 року по 26.07.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 89280 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 0 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви.

Враховуючи зазначене, станом на 26.07.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4160083 від 22.11.2023 року склала: тіло кредиту 18000,00 грн., заборгованість за процентами 89280,00 грн., загальною сумою 107280,00 грн.

Окремо зауважують, що Первісний кредитор не здійснював нарахування штрафних санкцій за Договором на період, визначений п. 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 26.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024, листом від 29.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень. Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Враховуючи зазначене, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4160083 від 22.11.2023 року загальна сума заборгованості склала 107280,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 18000,00 грн., заборгованості за процентами 89280,00 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024, строк дії Договору № 4160083 від 22.11.2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 26.07.2024 року по 16.11.2024 року (113 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 40680,00 грн. 18000,00 грн * 2.00% = 360,00 грн*113 календарних дні = 40680,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4160083 від 22.11.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 129960,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 89280,00 грн., проценти нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у сумі 40680,00 грн.). Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в справі призначено на 18 лютого 2025 р. о 09.30 год. у приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7 м. Городенка Івано-Франківської області, зал судових засідань № 2).

Підготовче засідання від 18.02.25 відкладено на 06.03.25 на 10:15 год у зв`язку із поданою заявою відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи задля забезпечення можливості скористатися правовою допомогою.

05 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовну заяву вважають необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню у викладеній редакції у повному обсязі виходячи з наступного.

Щодо питання, що відповідачка підписала електронну версію договору споживчого кредитування та була ознайомлена з всіма істотними умовами, слід зазначати наступне. Питання накладення електронного підпису та перевірка особи має здійснюватися відповідно до визначених чинним законодавством положень. Посилання позивача на обізнаність із умовами договору, шляхом підтвердження вказаного натиском відповідної клавіші не доводить того факту, що відповідач ознайомилась із умовами наданого договору. Враховуючи, що кредит вказаним способом отримують здебільшого особи, які не мають часу звертатися до приміщення банку особисто, то з огляду на необхідність швидко отримати кошти відповідач не могла ознайомитися належним чином із умовами наданого договору та оцінити їх. А сайт через який надавався доступ до документів не фіксує тривалість перегляду сторінки договору відповідачем. Згідно розділу 2 позовної заяви, що передбачає процедуру укладання електронного кредитного договору: «натискаючи відповідну клавішу, яка виражає згоду Клієнта продовжувати дії в ITC Товариства, Клієнт підтверджує що ознайомлений зі змістом Правил, Публічної пропозиції, приймає їх в повному обсязі та надає Згоду на обробку персональних даних та доступ до своє кредитної історії». Проте, хочемо зауважити, що факт згоди продовжувати дії на сайті не означає факту підтвердження ознайомлення із документом та надання згоди на обробку персональних даних. Вказане у договорі є підміною понять. Крім того, при обраному позивачем способі укладення договору не можливо чітко встановити, які саме правила були надані для ознайомлення відповідачу, які основні умови надання кредиту було погоджено сторонами та чи відповідає текст договору який підписала відповідач тому, який подано до суду. Позивачем також не надано доказів щодо підтвердження надсилання відповідачем перелічених у позовній заяві числових комбінацій для реєстрації. Враховуючи відсутність належного та допустимого доказу ознайомлення із умовами кредиту та його основними частинами вважають неправомірним нарахування та стягнення процентів та комісії за надання коштів.

Згідно п. 4.8. Договору № 4160083 про надання кредитних коштів на умовах споживчого кредиту від 22.11.2023 року: клієнт (споживач) під час кожного звернення до Товариства з метою одержання кредиту має відповідати певним вимогам, серед яких: «перебувати у здоровому розумі та ясній пам`яті, діяти добровільно, від власного імені та у власних інтересах, повністю розуміти значення своїх дій; на момент заповнення заявки та укладення кредитного договору не перебувати у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, під дією психотропних чи токсичних препаратів». Зауважують, що у наведеному договорі не вказано яким чином представник Товариства може переконатися у тому, що особа діє добровільно, розуміє значення своїх дій та не перебуває у стані сп`яніння. Для підтвердження добровільності укладення кредитного договору та можливості укладення такого із кожною конкретною особою представнику Товариства слід було поспілкуватися із клієнтом хоча б кілька хвилин по відео-зв`язку або у телефонному режимі, чого зроблено не було. Таким чином, стороною позивача не було дотримано вимог власного договору, оскільки не перевірено стан клієнта. Вважають за необхідне зазначити, що відповідач, ОСОБА_2 , повністю не розуміла значення своїх дій, не до кінця усвідомлювала їх наслідки, як пересічний споживач не уявляла яку суму відсотків повинна буде повернути, діяла всупереч власним інтересам, оскільки кошти їй були необхідні у стислі строки та вона не мала можливості тверезо оцінити наслідки укладення вказаного договору.

Також представник зазначає, що на самому веб порталі вказано, що позики надаються під 0,01 відсотка на день. На що і розраховувала відповідачка по справі, отримуючи кошти від позивача. Наданий представником позивача лист щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 29.07.2024 року містить інформацію щодо розміщення інформації в особистому кабінеті та надсилання смс повідомлення щодо зміни кредитора. Хоч в матеріалах наявні докази відправлення такого роду повідомлення ОСОБА_2 , проте, сам факт отримання повідомлення представник позивача не довів. Відповідач не була повідомлена про зміну кредитора, оскільки сім картку із основним номером телефону, що вказаний у договорі була нею втрачено та придбано нову, внаслідок чого доступу до власного кабінету ОСОБА_3 не мала, та не могла отримати вказану інформацію способом надсилання смс-повідомлення.

Також, відповідно до витягу з реєстру боржників, від 24 липня 2024 року вказано, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань 218, а суму заборгованості 89 280 грн. Представник звертає увагу, що з огляду на основну суму кредиту 18 000 грн, та умову нарахування відсотків - 0.2% в день, грошовим еквівалентом якого є 360 грн, за період 218 прострочених дні виконання зобов`язання, сума нарахованих відсотків повинна була б бути 78 480 грн, а сума вказана у витягу (а саме 89 280 грн) дорівнює сумі нарахованій за 247 днів.

В останньому абзаці розділу 8 позовної заяви позивач підсумовуючи позовні вимоги вказує наступне: відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4160083 від 22.11.2023 року загальною сумою 147960,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 18000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 89280,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції» за 19 календарних днів 40680,00 грн. Якщо щодо процентів нарахованих первісним кредитором надано відповідний розрахунок заборгованості, то щодо нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції» такого розрахунку до позовної заяви не додано. Крім того, якщо до суми кредиту 18 000 грн Товариством застосовано відсоткову ставку 0.2% то заборгованість за 19 календарних днів повинна була б дорівнювати 6 840 грн (а саме: 360 грн х 19).

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. вважають їх завищеними та не обґрунтованими. Заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для сторони відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Таку ж позицію висловлює ВС у Постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18. А згідно висновків, викладених у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Крім того, з огляду на специфіку сфери надання правничої допомоги та кількість справ у судах першої інстанції щодо стягнення кредитних заборгованостей за участі зазначеного адвоката (які є у вільному доступі) вважають, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи. Тому, з огляду на наведене, просять відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу. У випадку, якщо суд дійде висновку, що заявлена вимога підлягає задоволенню, просять зменшити зазначену стороною позивача суму витрат до 3000 грн. Враховуючи в сукупності відповідні обставини, вважають за доцільне встановити задовольнити позов частково, стягнувши виключно отримані від позивача кошти. Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами чинного законодавства України, представник просить суд позовну заяву задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 18 000 грн., а в іншій частині позову відмовити.

06 березня 2025 року від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" Дідух Євгена Олександровича, через систему «Електронний суд», надійшла відповідь на відзив, де представник зазначив, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб сайт ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» https:/credit7.ua, в тому числі через Мобільний додаток «Credit7» реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 22.11.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір №4160083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту не виникає.

Відповідач у відзиві стверджує: «Згідно п. 4.8. Договору № 4160083 про надання кредитних коштів на умовах споживчого кредиту від 22.11.2023 року: клієнт (споживач) під час кожного звернення до Товариства з метою одержання кредиту має відповідати певним вимогам, серед яких: «перебувати у здоровому розумі та ясній пам`яті, діяти добровільно, від власного імені та у власних інтересах, повністю розуміти значення своїх дій; на момент заповнення заявки та укладення кредитного договору не перебувати у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, під дією психотропних чи токсичних препаратів». Водночас у тексті самого Договору №4160083 22.11.2023 відсутнє таке формулювання, що ставить під сумнів достовірність тверджень відповідача. Згідно із Законом України «Про споживче кредитування» ст. 9 ч.1 Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Закон України «Про споживче кредитування» не зобов`язує кредитодавця здійснювати відеозв`язок або телефонну розмову перед укладенням договору. Відповідно до ст. 215 ЦКУ передбачає, що правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду, якщо особа доведе, що не розуміла значення своїх дій. Проте Відповідачем не було надано жодних доказів. Позивач же, навпаки, надав всі необхідні документи, що підтверджують правомірність своїх вимог. Відсутність доказів з боку Відповідача, щоб могли б вплинути на дійсність договору, додатково підтверджує безпідставність його заперечень. Таким чином, вимога Відповідача щодо обов`язкової перевірки стану особи перед укладенням договору не ґрунтується на Законі.

Щодо перерахування коштів та нарахування відсотків представником позивача зазначено, що переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_3 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Необхідно зазначити, що відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року № 113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише Відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_3 .

Щодо адвокатських послуг представник позивача зазначає наступне. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У разі задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. З наведених вимог процесуального закону вбачається, що у разі задоволення позову, визначений згідно з умовами договору про надання правничої допомоги гонорар адвоката за представництво у суді, а також іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, що підтверджується на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, мають бути покладені на відповідача.

З огляду на вищезазначене сторона позивача просить суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі. Розглянути справу без участі адвоката Дідуха Євгена Олександровича та за наявними у матеріалах доказами винести заочне рішення відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 06 березня 2025 року постановлено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката РЕПАЛО ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити. Підготовче засідання 06 березня 2025 року о 10:15 год. та наступні підготовчі та судові засідання по даній справі, постановлено здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з представником ОСОБА_2 - адвокатом РЕПАЛО ОЛЕКСІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ, з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему за допомогою системи «ВКЗ».

Підготовче засідання від 06.03.25 відкладено на 18.03.25 на 10:30 год для надання можливості представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату РЕПАЛО ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ознайомитися з відповіддю на відзив.

17 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», надійшли заперечення, відповідно до яких представник вказує на те, що відповідач вважає аргументи представника позивача необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи. Зауважує, що факт законності вчинення правочину у елеронній формі, способи його підтвердження та юридична сила електронних примірників документів не ставляться під сумнів відповідачем. Відповідач тільки звертає увагу на те, що представником позивача не надано належних доказів того, що сам правочин було укладено належним чином, коди, отримані відповідачем відповідають тим, що було введено при підписанні договору. А згідно положень статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписом у сфері електронної комерції може бути використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Звертає увагу на те, що згідно розділу 2 позовної заяви, що передбачає процедуру укладання електронного кредитного договору: «натискаючи відповідну клавішу, яка виражає згоду Клієнта продовжувати дії в ITC Товариства, Клієнт підтверджує що ознайомлений зі змістом Правил, Публічної пропозиції, приймає їх в повному обсязі та надає Згоду на обробку персональних даних та доступ до своє кредитної історії», факт натискання відповідної клавіші не рівноцінний факту підписання наданого документа. Згідно наведеної вище статті факт підписання наданого документів слід було б засвідчити накладенням КЕП (отриманого особою у встановленому законом порядку, шляхом використання цифрового або цифрово літерного коду або ж власноручного підпису, введеного особою на електронному носії. Тож, вказаний документ не може вважатися підписаним особою. Наведені представником позивача посилання на норми законодавства та практику Верховного Суду свідчать про його обізнаність щодо такого порядку підписання документа, тому, вважаємо, що не можливо говорити про факт підписання відповідачем, наведених вище документів, шляхом натискання відповідної клавіші.

Крім того, представником вказується що «Позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «10727»», проте, не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме цей код надсилався ОСОБА_2 . Крім того, у розділі 2 позовної заяви, що передбачає процедуру укладання електронного кредитного договору вказано, що натискаючи відповідну клавішу клієнт надає згоду на подальші дії та підтверджує факт ознайомлення із наданими документами, у відповіді на відзив же вказує, що шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідач підтверджує факт ознайомлення та погодження із умовами договору. Вважають, що так як жодного коду не надсилалося Камад Любові для підтвердження підписання згоди із умовами та правилами, представником позивача було порушено процедуру укладення договору, оскільки не ознайомлено належним чином відповідача із умовами та порядком надання кредитного договору.

Щодо вказівки на те, що «шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «10727», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису» вона є некоректною, оскільки позивач не може бути впевненим у тому, що відповідач власноруч вводила цифровий код. До відповіді на відзив на позовну заяву представником так і не було надано доказів ідентичності договору, який був підписаний та того, із яким ознайомлювалася відповідач. Факт надсилання договору до особистого кабінету після його підписання, не заперечується відповідачем, проте, значення має саме факт відсутності розбіжностей із надісланим договором після підписання та тим, який надавався на ознайомлення до його підписання сторонами.

Щодо відсутності у договорі п. 4.8, просить вважати зазначення назви документа технічною опискою. Відповідач мав на увазі п. 4.8. «Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна»», доданими представником позивача до позовної заяви: Також представником позивача не надано жодних пояснень щодо розміщення на власному веб-сайті відмінної від вказаної у договорі інформації щодо відсотків, що надаються особам при укладенні кредитного договору, а саме, як вказано на сайті під 0,01 відсотка на день. Не надано також і пояснень щодо неналежного повідомлення ОСОБА_2 щодо зміни кредитора, чи розбіжностей між кількістю днів та нарахованих сум кредитного договору.

З огляду на наведене, підтримують наведене у відзиві на позовну заяву. Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. вважають їх завищеними та не обґрунтованими. Представником позивача, окрім наведених норм законодавства та практики Верховного Суду, які підтверджують факт того, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтованими, не надано доказів на підтвердження того, що вказана у позовній заяві сума 10 000 грн. відповідає критерію розумності. Більше того, представник позивача сам вказує у відповіді на відзив, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З огляду на те, що ОСОБА_2 потребувала коштів та з цією метою зверталась до позивача, вважають, що вказана сума з огляду на фінансовий стан сторони є завеликою та надмірно обтяжливою для відповідача. Тому, враховуючи наведене, просять відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу. У випадку, якщо суд дійде висновку, що заявлена вимога підлягає задоволенню, просять зменшити зазначену стороною позивача суму витрат до 3000 грн.

Враховуючи в сукупності відповідні обставини, вважають за доцільне задовольнити позов частково, стягнувши виключно отримані від позивача кошти. Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами чинного законодавства України, позовну заяву сторона відповідача просить задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 18 000 грн., а в іншій частині позову відмовити.

17 березня 2025 року від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" Дідух Євгена Олександровича, через систему «Електронний суд», надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких Позивач вважає аргументи відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи. Зазначає, що в прохальній частині Відповідач просить задовольнили позовну заяву ТОВ УФО частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ УФО суму в розмірі 18 000 грн, що відповідає сумі основного боргу за кредитним договором. Таким чином, зазначені дії фактично свідчать про визнання Відповідачем чинності договору та прийняття на себе зобов`язань за ним. Проте, відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Тобто, Відповідач зобов`язаний виконати всі умови договору, включаючи сплату як основної суми боргу, так і нарахованих відсотків. Інформаційне повідомлення підтверджує усвідомленість дій відповідача: ОСОБА_2 власноруч підписала Інформаційне повідомлення електронним підписом (одноразовим ідентифікатором №10727), що підтверджує її обізнаність про кредитний договір та його умови. «Даю згоду Товариству на передачу особам, зазначеним в цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення мною договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит або відповідно до законодавства України.» Також цей документ містить положення: «Згідно із цим Інформаційним повідомленням, яке є Додатком №2 до Договору. Зміни до цього Додатку №2 до Договору Інформаційне повідомлення набувають чинності, якщо вони викладені у новій редакції та підписані Товариством та мною електронним підписом одноразовим ідентифікатором.» Таким чином, відповідач знала, що укладає договір, усвідомлювала всі його умови, прийняла зобов`язання щодо повернення коштів.

Щодо зазначеної відсоткової ставки за користування кредитом представник зазначає наступне. На веб порталі кредитодавця була розміщена інформація про відсоткову ставку у формулюванні «ДО 0,01% на день», а не «0,01% на день». Формулювання «ДО» означає, що ставка може змінюватися в залежності від умов договору. Відповідач мала можливість ознайомитися з умовами у паспорті кредиту, який вона підписала. Також Відповідач мала самостійно ознайомитись з реальною відсотковою ставкою, зазначеною у Договорі, а також у Паспорті споживчого кредиту.

Враховуючи вищесказане сторона позивача просить суд задовольнити повністю позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 . Відмовити Відповідачу у зменшенні суми на правничу допомогу.

Підготовче засідання від 18.03.25 відкладено на 02.04.25 на 10:30 год у зв`язку із поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» Дідух Євгена Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підготовче засідання від 02.04.25 відкладено на 30.04.25 на 11:00 год у зв`язку із поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.04.2025 постановлено клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувано з АТ "Ощадбанк":

-інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

-виписку з карткового рахунку про рух коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 22.11.2023 по 01.12.2023 з відображенням часу зарахування коштів.

Даною ухвалою також постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.00 год. 21.05.2025 в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м. Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).

Судове засідання від 21.05.202 відкладено на 12.06.25 на 11:00 год для надання можливості представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату РЕПАЛО ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ознайомитися з інформацією, яка міститься на компакт диску.

У судовому засіданні від 12.06.25 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат РЕПАЛО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ зазначив, що сторона відповідача позовні вимоги визнає частково. З приводу укладення кредитного договору не заперечують, але не визнають нараховані позивачем відсотки. У судовому засіданні оголошено перерву до 10.07.2025 до 10:30 год.

Судові засідання від 10.07.2025, 20.08.2025, 18.09.2025 відкладено у зв`язку із поданими клопотаннями представника відповідача про відкладення розгляду справи та наданням можливості представнику підготуватися до судових дебатів.

Судове засідання від 15.10.2025 відкладено у зв`язку із викликом відповідача ОСОБА_2 у судове засідання.

Судове засідання від 11.11.2025 відкладено на 10.12.2025 на 13:10 год у зв`язку із неявкою у судове засідання відповідача ОСОБА_2 .

Судове засідання від 10.12.2025 відкладено на 23.12.2025 на 13:30 год у зв`язку із заявленим у судовому засіданні клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 Репало О.О. про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.12.2025 відповідач ОСОБА_2 та її представник Репало О.О. підтримали свою позицію, викладену у відзиві. Просили позов задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 18 000 грн., а в іншій частині позову відмовити.

Від представника позивача Дідух Є.О. на адресу суду, через систему «Електронний суд», надійшли заяви про розгляд справи без участі адвоката Дідуха Є.О. за наявними у матеріалах даказами. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору. За вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання. Згіднозі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства.

Судом належними доказами встановлено, що 22.11.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір № 4160083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Також сторонами погоджено паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), у відповідності до якого зазначено наступне: тип кредиту кредит, сума 18 000,00 грн, строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, стандартна процентна ставка, відсотків річних 730,00% річних (або 2.00% в день), знижена процентна ставка річних (застосовується з дати видачі кредиту до 21.12.2023, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту) 511,00% річних (або 1,40 % в день), тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом, за стандартною процентною ставкою 129 600,00 грн, загальні витрати за кредитом (з урахуванням зниженої процентної ставки) 126 360,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 147 600,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача (з урахуванням зниженої процентної ставки) за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 144 360,00 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних 32 646,25 %, реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої процентної ставки), відсотків річних 19 647,92 %.

У відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4160083 від 22.11.2023, загальна вартість кредиту становить 144360,00 грн. Також зазначено наступне: «Якщо клієнтом не будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки , розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 10 800,00 грн, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в графіку платежів буде мати наступні значенні: 1. Усього сума платежу за розрахунковий період складе 147600 грн. 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 129600 грн. 3. Реальна річна процентна ставка складе 32 646,25 % річних. 4. Загальна вартість кредиту складе 147600 грн.

Крім того із п. 9.3 Кредитного договору встановлено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Із п.9.7 та 9.7.1. Кредитного договору суд встановив, що він сторонами укладений в електронній формі шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони ТОВ «Лінеура Україна» електронним підписом, в особистий кабінет ОСОБА_2 як клієнта. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні ТОВ «Лінеура Україна» для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону.

Відповідно до реквізитів Договору № 4160083 від 22.11.2023 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «10727» 22.11.2023 15:59:02. Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Встановлено, що 21.02.2022 позичальником було підписано договір про організацію переказу грошових коштів №210222-1 відповідно до якого Фінансова компанія за дорученням Клінта (Платника) на підставі окремо укладеного кредитного договору між Клієнтом та Споживачем (Отримувачем), за допомогою сервісу Фінансової компанії здаєснює переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів, від Клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів.

До матеріалів позовної заяви додано лист директора ТОВ "ПЕЙТЕК" за вих. №20240726-3882 від 26.07.2024 року з якого встановлено, що відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА": 22.11.2023 16:00:21 на суму 18000,00 грн, номер транзакції в ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» - 25f65a73-a40b-48a7-9e11-2ef5061b0251, номер транзакції в системі ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" 41600831700661622, Session ID 022082497562, сайт торгівця https://credit7.ua, код авторизації 606631, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .

Крім того, із відповіді на ухвалу суду за № 46/1211/53267/2025/БТ від 14.05.2025 р., наданої АТ "ОщадБАНК" встановлено, що до банківського рахунку НОМЕР_5 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 , відкритого на ім`я гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). У відповідності до виписки за поточним рахунком клієнта ОСОБА_2 23.11.2023 було здійснено операцію на суму 18 000,00 грн зарахування переказу на рахунок ОСОБА_2 .

Отже, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит в розмірі та у строк, що визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) №5167803103987264, яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

26.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року та акту приймання передачі реєстру боржників за договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року ТОВ «Українські фінансові компанії» набуло права грошової вимоги до відповідача.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» 29.07.2024, що підтверджується повідомленням ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором, підписаним заступником директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - А.Зінюк.

У той же час суд критично оцінює твердження представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 про те, що відповідач не була повідомлена про зміну кредитора, оскільки сім картку із основним номером телефону, що вказаний у договорі, було нею втрачено та придбано нову, внаслідок чого доступу до власного кабінету ОСОБА_3 не мала, та не могла отримати вказану інформацію способом надсилання смс-повідомлення. У той же час суд наголошує на тому, що в п. 5.4.2. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4160083 від 22.11.2023 передбачено наступне: «Клієнт зобов`язаний повідомляти Товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору, протягом 3-х календарних днів з моменту виникнення таких змін, зокрема через контакт-центр Товариства або засобами Особистого кабінету».

Отже, позивач набув право Вимоги до відповідача за вище вказаним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту на законних підставах. Позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» про стягнення заборгованості за тілом кредиту є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Щодо нарахування процентів за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4160083 від 22.11.2023 суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Українські фінансові операції» просило стягнути заборгованість за відсотками нарахованими первісним кредитором в сумі 89280,00 грн та заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» в сумі 40680,00 грн.

За даними поденного розрахунку заборгованості за Договором № 4160083 від 22.11.2023 року у період з 22.11.2023 року по 26.07.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано заборгованість загальною сумою 107 280,00 грн, з якої: 18000 грн тіло кредиту, 89280 грн проценти за користування.

У відповідності до розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за договором № 4160083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.11.2023 за 113 календарних днів (27.07.2024-16.11.2024) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 40680,00 грн. (18000,00 грн. * 2.00% = 360,00 грн.*113 календарних дні = 40680,00 грн.).

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати відсотків - кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.4 договору сторони погодили застосування фіксованої процентної ставки за користування кредитом на умовах: стандартна процентна ставка - 2,0% в день, застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка - 1,40% в день, застосовується на умовах: якщо клієнт до 21.12.2023 включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5%; - протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Оскільки кредитний договір №4160083 був укладений сторонами 22.11.2023 та діяв в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсотки необхідно обраховувати наступним чином:

- за період з 22.11.2023 по 20.03.2024 відсоткова ставка 2,00% погоджена сторонами, відтак відсотки за вказаний період складають 360 грн (із розрахунку 18000,00 грн х 0,02 (2,00%) х 120 днів) за кожен день, що в загальній сумі складає 43 200,00 грн;

- за період з 21.03.2024 по 18.07.2024 відсоткова ставка 1,5% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 270 грн (із розрахунку 18000,00 грн х 0,015 (1,5%) х 120 днів) за кожен день, що в загальній сумі складає 32 400,00 грн;

- за період з 19.07.2024 по 15.11.2024 відсоткова ставка 1% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 180 грн (із розрахунку 18000,00 грн х 0,01 (1%) х 120 днів) за кожен день, що в загальній сумі складає 21 600,00 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по відсоткам за договором №4160083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.11.2023 складає 97200,00 грн.

У той же час суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо ознайомлення ОСОБА_2 із умовами наданого договору, у тому числі нахуванням відсотків за користування, а також та те, що відповідач, з огляду на необхідність швидко отримати кошти, не могла ознайомитися належним чином із умовами наданого договору та оцінити їх. А сайт через який надавався доступ до документів не фіксує тривалість перегляду сторінки договору відповідачем. Суд наголошує, що брак часу, неуважність чи небажання читати текст договору не є обставинами, які виключають ознайомлення сторони з умавами кредитного договору. Посилання сторони відповідача на відсутність часу не спростовує юридичного значення підписання договору.

Вищенаведене узгоджується з практикою Верховного Суду, а саме Постановою Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №127/15764/16-ц, Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №712/3561/17, Постановою ВС від 19.02.2020 у справі №522/13352/17.

Таким чином, відповідач порушила взяті на себе згідно кредитного договору зобов`язання з погашення заборгованості.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з ч. 1-3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 629 ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5 ст. 11 ЗаконуУкраїни «Про електроннукомерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві про те, що вимоги позову недоведені, оскільки відступлення права вимоги не звільняє боржника від виконання обов`язків виконання договору. Доказів виконання умов кредитних договорів в користь первісного кредитора відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_2 умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, суд приходить до переконання, що доводи, викладені позивачем у позовній заяві в обгрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються доведеними, у зв`язку з чим позов ТОВ «Українські фінансові операції» слід задоволити частково та з ОСОБА_2 слід стягнути в користь ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4160083 від 22.11.2023 у розмірі 115 200 грн, що складається із: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 97200,00 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 147960,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 115 200,00 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 77,86 % (115 200,00 : 147960,00 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 1886,08 грн (2422.40 х 77,86 % : 100).

Щодо стягнень витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2025 року між адвокатом Дідух Євгеном Олександровичем та ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" укладено договір про надання правової допомоги №01/08/2024-А. Також позивачем долучено акт приймання-передачі наданих послуг №4160083 до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2025, відповідно до якого загальна вартість юридичних послуг складає 10 000,00 грн. Також долучено детальний опис робіт (надання послуг) №4160083 від 11.12.2024.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Дідух Є.О. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 10000,00 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 3000,00 грн, стягнувши зазначену суму з відповідача.

На підставі наведеного та ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ", ЄДРПОУ: 40966896, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4160083 від 22.11.2023 у розмірі 115 200,00 грн (сто п`ятнадцять тисяч двісті гривень).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ", ЄДРПОУ: 40966896, понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень) та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1886,08 гривень (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 08 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ", місцезнаходження: Україна, 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, ПРИМІЩЕННЯ 2, ЄДРПОУ: 40966896;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 24.12.2025 .

Суддя: Федів Л. М.