Ухвала суду № 132856893, 24.12.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40098/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 177 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки її дохід за 2024 рік становить 470 826,79грн. та враховуючи той факт що вона є матір`ю одиночної із дитиною 4- річного віку. Позбавлення її преміальних виплат істотно порушує добробут її сім`ї та не дає можливість сплатити судовий збір.

Ознайомившись із змістом клопотання та доданими матеріалами суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Позивачем зазначено про наявність на її утриманні малолітньої дитини, проте, зазначені позивачем обставини, не є безумовною підставою для звільнення її від сплати, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан.

Наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Докази, щодо реального майнового стану позивача суду не надані. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків не може свідчити про відсутність доходів. Відсутня інформація щодо наявності банківських рахунків, руху коштів, банківських вкладів, кредитів, зареєстрованого нерухомого та рухомого майна, тощо.

За таких обставин підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.

А тому позивачу слід сплати судовий збір в розмірі 1211,20 грн., та надати суду оригінали квитанцій про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя: