Ухвала суду № 132856768, 24.12.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/2017/25

2-з/134/9/2025

УХВАЛА

24 грудня 2025 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Глушкової О.І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом,

встановила:

В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 23 грудня 2025 року відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

23 грудня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Глушковою О.І., через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про забезпечення позову в даній цивільній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку. На обґрунтування заяви вказує, що 26 серпня 2015 року державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Деревянчук А.В. відповідачці ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, розташовану на території Вербської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, площею 3,0076 га, кадастровий номер 0521980400:05:001:0150. Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України як дочка спадкодавця, і на час відкриття спадщини вона була малолітньою. Однак відповідачка не повідомила нотаріуса про наявність іншого спадкоємця першої черги та оформила у спадщину всю земельну ділянку, що належала їхній матері ОСОБА_3 на праві власності за життя. За відповідачкою зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку 26.08.2025 року. Як власник земельної ділянки відповідачка може розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд, а зважаючи на те, що вона добровільно не бажає внести зміни до свідоцтва про право на спадщину, тому є реальна загроза відчуження спірного нерухомого майна. Разом з тим вважає, що накладення арешту на земельну ділянку буде співмірним позовним вимогам, та при застосуванні такого заходу забезпечення позову буде забезпечена збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин особи, які беруть участь у справі, в судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не викликалися.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень п. 1, п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У відповідності до роз`яснень, даних у п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Крім того, вжиття таких заходів забезпечення позову не потягне невідворотних чи несприятливих наслідків, оскільки ОСОБА_2 обмежується лише можливістю вчиняти дії, пов`язані із розпорядженням (відчуженням) своїх прав на спірну земельну ділянку, що жодним чином не перешкоджає ОСОБА_2 реалізовувати свої права щодо земельної ділянки в порядку вже укладеного договору щодо неї чи іншим чином повноцінно користуватися ділянкою на праві оренди.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо спадкового майна, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення, беручи до уваги можливість відповідача здійснити відчуження майна, що є предметом спору, на користь третіх осіб в будь-який час, суд вважає, що незастосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку може зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, що порушить права позивача, тому посилання заявника на необхідність забезпечення позову у обраний ним спосіб слід визнати обґрунтованими.

При цьому, забезпечення даного позову саме у такий спосіб не позбавлятиме відповідача права користування спірною земельною ділянкою та не порушуватиме її прав та законних інтересів.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 158, 260 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Глушкової О.І. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчинення з нею реєстраційних дій задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0521980400:05:001:0150, площею 3,0076 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вербської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .

Копію ухвали надіслати для виконання до Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місце знаходження: 24600, вул. Чабанюка, 1, селище Крижопіль Вінницької області), іншим сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя