Рішення № 132856535, 24.12.2025, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3346/25

2/683/1888/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого - судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/3346/25, 2/683/1888/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

03 листопада 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 22.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №25506-06/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

24 вересня 2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №24092024, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», зокрема і за кредитним договором №25506-06/2024 від 22.06.2024 року.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 100 грн, з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5 700 грн. заборгованість за відсотками, 5 400 грн. заборгованість за неустойкою.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2025 року, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір про надання фінансового кредиту №25506-06/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 надається кредит у розмірі 4 000 грн. на строк 120 днів, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі згідно з погодженим графіком платежів, денна процентна ставка складає 1,50%, за порушення графіку платежів товариство нараховує неустойку у виді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.6 договору, кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту перераховується Товариством протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Пунктом 7.6 Договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та 22.06.2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. на його банківську картку, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом №3426_250416092218 від 16.04.2025 року.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п.4.1 п.п.4.1.4 договору про надання фінансового кредиту №25506-06/2024, товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим Договором, але з обов`язком повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

24 вересня 2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №24092024, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», зокрема і за кредитним договором №25506-06/2024 від 22.06.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №24092024 від 24 вересня 2024 року.

16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_2 досудову вимогу з проханням негайно виконати зобов`язання та погасити існуючу заборгованість в розмірі 15 100 грн., однак останній не вчинив ніяких дій щодо погашення існуючої заборгованості.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором, таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в судовому порядку 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, та 5 700 грн. заборгованість за відсотками.

Зазначені обставини підтверджуються: копією договору про надання фінансового кредиту №25506-06/2024 разом із додатками до нього; копією паспорту споживчого кредиту; копією довідки про ідентифікацію; копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.04.2025 року про перерахування коштів на платіжну картку; розрахунком заборгованості за кредитним договором; копією договору факторингу №24092024 та витягом з реєстру боржників; досудовою вимогою №23926299 від 16.10.2025 року.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки за невиконання зобов`язань за договором, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем неустойки в сумі 5 400 грн. здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 9 700 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5 700 грн. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 15 100 грн., а підлягає задоволенню в сумі 9 700 грн., що складає 64,24% (9 700 х 100 : 15 100). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 556 грн. 15 коп. судового збору (2422,4 х 64,24%).

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити. Такі висновки були зроблені неодноразово Верховним судом у постановах від 03.10.2019 р. (справа №922/445/19), від 09.06.2020 р. (справа №5020-961/2012) та від 02.09.2020 р. (справа №329/766/18).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акту №378 наданих послуг від 08.10.2025 року, згідно якого сума витрат на професійну правничу допомогу становить 8 000 грн., детальний опис наданих послуг, ордер на надання правничої допомоги від 08.10.2025 року.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 64,24%, судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 5 139 грн. 20 коп. (8 000 грн. х 64,24 %).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 5 139 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №25506-06/2024 від 22.06.2024 року в розмірі 9 700 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5 700 грн. заборгованість за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 556 грн. 15 коп. судового збору та 5 139 грн. 20 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», місцезнаходження: 79018, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4-й поверх, м.Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 .

Суддя: