Постанова № 132856275, 24.12.2025, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6917/25

Провадження № 3/456/2618/2025

ПОСТАНОВА

іменем України

24 грудня 2025 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТзОВ «Фішка Лоялті» (код ЄДРПОУ 43937826),

за частиною 1 ст. 163-4 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 14.10.2025 в м.Стрий, вул.Сколівська, 19-б, працюючи керівником ТзОВ «Фішка Лоялті», будучи посадовою особою, надала з недостовірними відомостями та помилками податкову звітність про суми доходів нарахованих, утриманих, сплачених податків на доходи фізичних осіб та військового збору за червень 2025 року, чим порушила вимоги п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України (згідно акту перевірки від 13.11.2025), вчинивши правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з частиною 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не прибула, хоча повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, про причини неприбуття суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала.

Зважаючи на викладені обставини та відсутність фактичних даних, які б свідчили про поважність причини її неприбуття в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , що відповідає вимогам статті 268 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 163-4 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 163-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 163-4 КУпАП доведена:

протоколом №002192/201/33-00-04-02-01 від 04.12.2025 та актом про результати камеральної перевірки №491/33-00-04-02-01/43937826 від 13.11.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , працюючи керівником ТзОВ «Фішка Лоялті», будучи посадовою особою, надала з недостовірними відомостями та помилками податкову звітність про суми доходів нарахованих, утриманих, сплачених податків на доходи фізичних осіб та військового збору за червень 2025 року, чим порушила вимоги п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України.

Проаналізувавши вищевказані документи суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а саме: порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 163-4 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 163-4 КУпАП, у виді штрафу.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 163-4 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Cуддя В. М. Бораковський