Рішення № 132854749, 12.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1512/25

Провадження № 2/344/4318/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся 30.06.2025 до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Тисменицького районного суду суду Івано-Франківської області від 01.07.2025 року цивільну справу за позовом ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу визначено для розгляду судді Атаманюку Б.М.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 201399 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 гривень, дата надання кредиту: 03.08.2021 року, строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних. Згідно п. 1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору). На підтвердження виконання Товариством п.1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 03.08.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. Умовами п. 6.1 Договору Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну.

17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 16.04.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 201399 від 03.08.2021 року становить 14 540,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 11540.00 грн.

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 201399 від 03.08.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 201399 від 03.08.2021 року, в сумі 14540,00 грн., а також судові витрати у розмірі 2422.20 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10500 грн..

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Безсмертний Сергій Миколайович скористався правом подання відзиву на позов, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що підтвердження щодо здійснення грошового переказу ТОВ «Профіт Гід» неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, а також, даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази. Тому вважає, що вказане підтвердження щодо здійснення грошового переказу ТОВ «ПроФітГід» не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, позивач не заявляв клопотання про витребування інформації про належність платіжної картки відповідачу на підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. Звертає увагу суду, що будь яких даних відповідача у вказаній інформаційній довідці не міститься. Позивач не зазначав у позовній заяві про неможливість надання доказів зарахування кредитних коштів на картку позичальника, та відповідно, не заявляв до суду клопотання про витребування вказаних доказів Також, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Довідка, на яку посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, видана ТОВ "ПрофітГід", не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів. Також, сторона відповідача звертає увагу суду на те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає нормам закону та долученому позивачем договору позики. Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Відповідно п. 1.1. Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно 1.2. Договору, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 01.09.2021. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Відповідно 1.3. Договору, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до положень п. 1.1,1.2 та п .1 .3 Договору надання грошових коштів у позику від 03.08.2021 року: строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; дата надання позики 03.08.2021 року, дата повернення позики 01.09.2021 року. Таким чином, оскільки Договором надання грошових коштів у позику визначений строк його дії, який становить 30 днів з 03.08.2021 року по 01.09.2021 току, то саме протягом даного строку позивач ТОВ "ЗАЙМЕР" мав право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням положень п. 1.3 нього Договору, становлять 2,0 %. Натомість, позивач, як вбачається з позовної заяви, здійснив нарахування відсотків за договором надання грошових коштів у позику у межах строку його дії, тобто протягом 30 днів з 03.08.2021 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 01.09.2021 року, внаслідок чого розмір заборгованості за відсотками є неправомірним та не відповідає ст. 1050 ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду. Так, 3000 гривень 00 копійок (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) /100 % х 2,0 % (узгоджений сторонами у п. 1.3 договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами, у разі невиконання свого зобов`язання у строк дії договору) = 60 гривень 00 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами). Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за Договором надання грошових коштів у позику становить 1800 гривень 00 копійок (60 гривень 00 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 30 днів строк дії договору, визначений сторонами у п. 1.2 договору)).

Щодо витрат на правову допомогу, представник відповідача просив врахувати, що дана справа не є складною, для надання консультації по цій справі відсутня потреба досліджувати та аналізувати значні обсяги документів, відтак вартість правничих послуг у даному випадку є завищеною.

Також, заявляє що витрати понесені відповідачем згідно розгляду справи становлять 6000 грн., які просив суд стягнути із позивача у користь відповідача.

На підставі наведеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, та стягнути із позивача у користь відповідача понесені судові витрати у розмірі 6000 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Скористалася право подання відзиву на позов, в якому заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст. 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1 та 2статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

У статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що 03.08.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 201399 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 гривень, дата надання кредиту: 03.08.2021 року, строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних. Згідно п. 1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору) (а.с.14-16).

Згідно довідки про ідентифікацію ТзОВ «Займер» підтверджено, що позичальником ОСОБА_1 акцепт договору позичальником здійснювалося у інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с.10).

На підтвердження виконання Товариством п.1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 03.08.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів (а.с.24-25).

17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.9, 17-23).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 16.04.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 14 540,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 11540.00 грн. (а.с.8).

Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Таким чином, укладений між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 договір кредиту відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови кредитування сторонами погоджені та підписані, договір не виконувався позичальником, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача і свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про погодження нею усіх його умов. Жодних претензій до кредитора з приводу його умов або укладення договору з порушеннями вимог закону, відповідач не пред`являв. Зазначений висновок узгоджується із положенням ст.204ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача у користь позивача.

Щодо стягнення із відповідача простроченої заборгованості за процентами у сумі 11540.00 грн., суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 гривень, дата надання кредиту: 03.08.2021 року, строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту від 03.08.2021 № 201399 становить 1800 грн. за період з 03.08.2021 по 01.09.2021, виходячи з розрахунку: 3000,00 грн. (тіло кредиту) х 2 % (процентна ставка) х 30 днів (строк позики).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування коштами за межами строку кредитування відсутні.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 03.08.2021 № 201399 розмірі 4800 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами - 1800 грн..

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40грн..

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 14540 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 4800 грн., тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 33,01 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 799,63 грн. (2422,40 х 33,01 % : 100).

Щодо витрат професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з вимогами ч.5, 6ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію довіреності, якою ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» уповноважила адвоката Пархомчука С.В. бути представником, зокрема і в судових установах, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В.; копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 27.12.2024 року, акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 на суму 10500 грн.; платіжну інструкцію та рахунок на суму 10500 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд доходить висновку, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони.

Тому, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи, що судове засідання проводилося без участі сторін по справі, часткове задоволення позовних вимог, та беручи до уваги клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3466,05 грн., що є пропорційним щодо задоволення позовних вимог, яка підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 03.08.2021 № 201399 розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) - витрати по сплаті судового збору у розмірі 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 63 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 05 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська 82, офіс 7).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлено та підписано 22.12.2025.

Суддя Богдан АТАМАНЮК