Рішення № 132854710, 22.12.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/934/25

№ провадження 2/196/517/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 11.02.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1768443, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. на 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

26.10.2021 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №1768443, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

У свою чергу 03.04.2023 р. ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №1768443, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість за договором позики №1768443 становить 12 149,12 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 4 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 8 149,12 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.126).

Представник позивача ТОВ "Фінпром Маркет" - адвокат Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилась, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.130-133, 139-142, 154-157).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає (а.с.159).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 11.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір позики №1768443, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.83).

Згідно вказаного договору, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. на 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Пунктом 5 договору передбачено, що він укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно довідки про ідентифікацію, підтверджено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №1768443 від 11.02.2021р. ідентифікована ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", одноразовий ідентифікатор "3J2U81w0R9" направлено позичальнику 11.02.2021 р. 11:14:02 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.105).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "3J2U81w0R9".

Відповідно до п.4.2 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть об`єм зобов`язань та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.

Згідно із п.6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не у повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частини) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позики за понадстрокове користування (а.с.84-101).

Довідкою №КД-000036977/ТНПП від 15.07.2025р. та копією платіжної інструкції c238a437-7d1d-4eb8-ba06-719eed1ba9c0 підтверджено перерахування коштів ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 у сумі 4 000,00 грн. (а.с.16).

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором позики, надавши відповідачці кредитні кошти.

26.10.2021 р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників (а.с.19-33).

Відповідно до п. п. 1.1 даного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток 1 до цього Договору), в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №2610 від 26.10.2021 р. реєстр заборгованостей передано у повному об`ємі (а.с. 34).

Згідно реєстру прав вимоги №2 від 26.10.2021 р. ТОВ "Фінансова компанія управління активами" набуло права грошової вимоги за кредитним договором №1768443 від 11.02.2021р. до відповідачки в сумі 13 434,22 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 434,22 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 35-371).

03.04.2023 між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №030423-ФК, згідно якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги за Договором позики №1768443 від 11.02.2021р. (а.с.42-55).

Відповідно до п. п. 1.1 даного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток 1 до цього Договору), в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей, реєстр заборгованостей передано у повному об`ємі (а.с.56-57).

Згідно реєстру боржників від 03.04.2023 р. ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №1768443 від 11.02.2021р. до відповідача в сумі 13 434,22 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 434,22 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.58-60).

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка станом на 13.08.2025 р. має заборгованість за кредитним договором у сумі 12 149,12 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 149,12 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.10-15).

Відповідно до ст.1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір позики №1768443 від 11.02.2021р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами таких договорів, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договори між сторонами не були б укладені, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачкою підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

У свою чергу, відповідачка позовні вимоги визнала.

Що стосується укладених договорів факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст.1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в договорі позики №1768443 від 11.02.2021р., і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваню (а.с.79-80) підтверджує, що ТОВ «Фінпром Маркет» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідачки за договором позики №1768443 від 11.02.2021р. відповідно до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 03.04.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» стало кредитором за вказаним кредитним договором.

Всупереч умовам договору позики №1768443 від 11.02.2021р., відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, за вищевказаних обставин суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений договір позики №1768443 від 11.02.2021р., за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн. надано договір № 01-11/24 від 01.11.2024 р. про надання правничої допомоги (а.с.61-68), витяг з акту №14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 р. (а.с.69); акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.70-72); платіжна інструкція кредитового переказу коштів (а.с.73); копія ордеру про надання правничої правової допомоги (а.с.74); копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлії Олегівни серія ПТ №2099 (а.с.75).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у заяві про розгляд справи у його відсутність (а.с.130-133, 139-142, 154-157), тому заявлена сума у 3 500,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579938323.1 від 15.08.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"(ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в ПУМБ, код банку - 334851) заборгованість за Договором позики №1768443 від 11 лютого 2021 року в розмірі 12 149 (дванадцять тисяч сто сорок дев`ять) грн. 12 коп., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 149,12 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"(ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в ПУМБ, код банку - 334851) судовий збір у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.12.2025 року.

Суддя Д.Г. Костюков