Рішення № 132853156, 23.12.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/12940/25

Провадження № 2/752/8464/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Святошинського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6804956987 від 21 вересня 2020 року у розмірі 18 060,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 21 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено кредитний договір № 6804956987.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 18 060,65 грн, що складається з: 6 236,91 грн простроченої заборгованості по тілу кредиту, 0,53 грн заборгованості за відсотками, 11 823,21 грн загальної заборгованості по комісії.

07 жовтня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством (далі - АТ) «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016.

04 квітня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ-11/17-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, у свою чергу АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до договору факторингу № НІ-11/17-Ф від 04 квітня 2024 року та Реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18 060,65 грн, з яких 6 236,91 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 0,53 грн - заборгованість за відсотками, 11 823,21 грн - загальна заборгованість по комісії.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 18 060,65 грн та стягнути судові витрати.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року справу за підсудністю передано для розгляду Голосіївському районному суду міста Києва (а.с.33).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Слободянюк А.В. (а.с.39,40).

Ухвалою Голосіївському районному суду міста Києва від 10 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки (а.с.41,42).

Відповідачу за адресою реєстрації місця його проживання: АДРЕСА_1 (а.с.32), судом направлялись копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками. Поштове відправлення суду провернулось без вручення з відміткою поштового відділення «адреса відсутній за вказаною адресою» (а.с.46).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6804956987 від 21 вересня 2020 року.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту становить 23 097 грн зі строком на 24 місяці (а.с.5,6).

У паспорті споживчого кредиту № 4956987, підписаного від імені ОСОБА_1 було погоджено основні умови договору, у тому числі визначено суму кредиту - 23 097,00 грн; строк повернення кредиту - 21 вересня 2022 року (а.с.6).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з договором про відступлення права вимоги № ТВСЦФР-10-2016, укладеного 07 жовтня 2016 року між АТ «Таскомбанк» (новий кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (первісний кредтор), ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) АТ «Таскомбанк» новому кредитору право вимоги до позичальників відповідно до Реєстру боржників. Розмір заборгованості позичальника, права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимоги, вказується у кожному окремому Реєстрі до цього договору (п.2.2) (а.с.9,10).

04 квітня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ-11/17-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги. За актом від 04 квітня 2024 року прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ-11/17-Ф від 04 квітня 2024 року фактору було передано відповідний реєстр боржників (а.с.11-13).

Вирішуючи питання про перехід права вимоги до позивача, суд виходить з такого.

Положеннями ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У порядку визначеному ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За змістом ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що 07 жотвня 2016 року між первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» як новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги № ТВСЦФР-10-2016.

Проте, право вимоги АТ «Таскомбанк», яке перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за кредитним договором до ОСОБА_1 , позивачем не доведено, оскільки не надано реєстру боржників, право вимоги до яких передаються до АТ «Таскомбанк» за вказаним договором про відступлення права вимоги № ТВСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».

Позивач, як на підставу права вимоги до відповідача, також посилається на договір факторингу № НІ-11/17-Ф, укладений 04 квітня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно п.12.1 даного договору факторингу, невід`ємною частиною якого є Додаток № 1 форма Реєстру прав вимоги.

За матеріалами справи, наданий Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № НІ-11/17-Ф від 04 квітня 2024 року, щодо боржника ОСОБА_1 , не містить підпису уповноважених осіб АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», витяг з реєстру не скріплено печатками (а.с.14).

Разом з тим, оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписаний як «Фактором» так і «Клієнтом».

Відсутність підпису «Фактора» на витязі з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від нового кредитора до позивача за кредитним договором № 6804956987 від 21 вересня 2020 року.

Відтак відсутні підстави вважати, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши правову оцінку дослідженим доказам, суд дійшов висновку відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови у позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 12,13,89, 258, 259, 263-265, 268, 274,279,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2025 року.

Суддя А.В.Слободянюк