Постанова № 132852692, 16.12.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5813/25

Провадження № 3/191/1735/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук С.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області ( м. Дніпро) Державної податкової служби України відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює : керівник ТОВ «ВЕК», проживає за адресою : АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий 20.02.2002 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП : НОМЕР_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №57229/04-36-04-12/41734416 від 24.10.2025 року, посадовою особою головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Самарець Інною Юріївною за результатами перевірки ТОВ «ВЕК» (код ЄДРПОУ : 41734416), податкова адреса : Україна, 52520, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Європейська,14А/60, було встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «ВЕК» вчинила правопорушення, а саме : несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум єдиного податку третьої групи по термінам сплати 20.05.2025 року, чим порушила п. 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України та ч.1 ст.163-2 КУпАП. Правопорушення було виявлено при проведенні камеральної перевірки акт №52065/04-36-04-12/41734416 від 18.09.2025 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, рішення просила прийняти на розсуд суду.

Суддя, з урахуванням заяви ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Винність правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 57229/04-36-04-12/41734416 від 24.10.2025 року; актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по військовому збору, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (3 група) №52065/04-36-04-12/41734416 від 18.09.2025 року, та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і в її діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, а саме : несвоєчасне подання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Протокол про адміністративне правопорушення складений на підставі акту про результати камеральної перевірки №52065/04-36-04-12/41734416 від 18.09.2025 року, з якого вбачається, що сума єдиного податку була сплачена 11.06.2025 року.

Частиною другою статті 38 КУпАП встановлені строки накладення адміністративного стягнення, які становлять три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення.

Оскільки сума єдиного податку фактично сплачена 11.06.2025 року, тому дане адміністративне правопорушення не є триваючим.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що датою вчинення адміністративного правопорушення є дата їх виявлення згідно акту про результати камеральної перевірки №52065/04-36-04-12/41734416 від 18.09.2025 року. Однак дані доводи головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культу і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області суперечать ч.2 ст. 38 КУпАП, а саме з урахуванням фактичної сплати податків, дане адміністративне правопорушення не є триваючими, а тому тримісячний строк накладення адміністративного стягнення обраховується з дня вчинення правопорушення.

За таких обставин на час розгляду справи в суді тримісячний термін застосування адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, сплив.

Крім того, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.

Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та закрити провадження у зв`язку з закінченням тримісячного строку з дня вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.4, ч.2 ст.38, п.7 ст.247 КУпАП , суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП провадженням закрити у зв`язку з закінченням тримісячного строку з дня вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С. А. Форощук