Рішення № 132851710, 23.12.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3520/24

Провадження 2/522/2742/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Коновал Д. І.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області про припинення податкової застави, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області про припинення податкової застави нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.01.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11113286000, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 110 000 доларів США.

Того ж дня між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально, за яким ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання основного зобов`язання передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 75, 47 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

На підставі указаного договору ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором № 11113286000 від 31.01.2007, та договорами забезпечення по кредиту.

15.11.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083-К, за умовами якого до останнє набуло право вимоги до позичальників (іпотекодавців), зазначених у додатку до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

За цим договором ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло право вимоги, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 11113286000 від 31.01.2007 та іпотечним договором від 31.01.2007.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором, 18.10.2021, керуючись Законом України «Про іпотеку» ТОВ «Укрдебт Плюс» зареєструвало за собою право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак позивачу, як новому власнику майна, стало відомо, що реалізувати це майно неможливо, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави, реєстраційний номер обтяження: 44542620, зареєстровано 25.02.2021 на підставі акта опису майна, серія та номер 40/15-32-53-09-16, видавник: Головне управління ДПС в Одеській області.

Позивач зазначає, що на дату опису майна в податкову заставу, запис про іпотеку на користь ТОВ «Укрдебт Плюс» був наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що суперечить підпункту 87.3.1 п. 87.3 ПК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не є власником спірного нерухомого майна, а позивач не є боржником перед ГУ ДПС в Одеській області, просить у судовому порядку на підставі статті 391 ЦК України припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 44542620 від 25.02.2021) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, в якій позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 23.12.2025.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

31.01.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11113286000, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 110 000 доларів США зі сплатою процентів, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором, зі строком повернення кредиту не пізніше 31.01.2014.

Того ж дня метою забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11113286000 від 31.01.2007, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., зареєстрований в реєстрі за № 244, за умовами якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передав АКІБ «УкрСиббанк» (іпотекодержателю) нерухоме майно, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

15.11.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований в реєстрі за № 2019, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «Дельта Банк» передає у власність, а ТОВ «Укрдебт Плюс» приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають зокрема право вимоги до позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів (боржники), які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1, додатку № 2 до цього Договору.

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ТОВ «Укрдебт Плюс» 18.10.2021 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 75,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

25.02.2021 на вищевказану квартиру зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження: 44542620, на підставі акта опису майна, серія та номер 40/15-32-53-09-16, виданого 21.07.2020, видавник: Головне управління ДПС в Одеській області, боржник ОСОБА_1 .

За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до ст. 87.2. ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (87.3.1. ПК України).

У пункті 89.2 статті 89 ПК України зазначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника наведено у статті 93 ПК України.

Так, згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

У пункті 93.2 статті 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Податкова застава виникає з дня виникнення податкового боргу і поширюється на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі збільшення такого боргу податкова застава не припиняється, а продовжує діяти, тому акт опису майна складається на виконання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, але до суми, відповідної збільшеній сумі податкового боргу платника податків. Тому, ініційовані контролюючим органом після виникнення права податкової застави процедури, направлені на погашення платником податків податкового боргу, мають бути завершені і відсутні підстави для початку нових аналогічних процедур.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить припинити податкову заставу щодо нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 . В тексті позовної заяви також зазначає цю адресу.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, податковою заставою обтяжено нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , а саме квартира АДРЕСА_4 .

Крім того, у позовній заяві позивач посилається на те, що він є власником майна, обтяженого спірною податковою заставою, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги № 2083-К від 15.11.2019, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс».

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «Дельта Банк» передає у власність, а ТОВ «Укрдебт Плюс» приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають зокрема право вимоги до позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів (боржники), які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1, додатку № 2 до цього Договору.

Водночас, до позовної заяви позивачем додано виписку з додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги № 2083-К від 15.11.2019, яка підтверджує перехід права вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 15.09.2008, укладеними з ОСОБА_2 щодо нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку, що знаходить за адресою АДРЕСА_5 .

Отже, надані докази не підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

При цьому доказів переходу права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Разом з тим, наявність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за позивачем не є достатнім для підтвердженням наявності в цієї особи права власності, оскільки, ураховуючи правові висновки Верховного Суду, реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності.

Крім того, як слідує з матеріалів справи відповідачами визначено ОСОБА_1 та Головне управління ДПС в Одеській області.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

У даній справі позивач ТОВ «Укрдебт Плюс» пред`явило позовні вимоги про припинення податкової застави також до ОСОБА_1 , проте у справі про припинення податкової застави належним відповідачем є орган ДПС (Державна податкова служба або її територіальний підрозділ).

Отже, у даному випадку належним відповідачем за вимогами ТОВ «Укрдебт Плюс» про припинення податкової застави є Головне управління ДПС в Одеській області, тоді як ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі та у задоволенні позову до нього слід відмовити з цієї підстави.

У задоволенні позову ТОВ «Укрдебт Плюс» до Головного управління ДПС в Одеській області слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 76, 81, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області про припинення податкової застави - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

23.12.25