Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/9279/24
Провадження №: 2-о/752/763/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2025 Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О. при секретарі Осадчук А.В., розглянувши за правилами окремого провадження справу у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві цивільну справу за заявою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд встановити юридичний факт, а саме факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Київська область, Бориспільський район, село М. Олександрівка) стосовно його сина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Київ), яким є Заявник.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 28.03.1995 року на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про народження, в якому батьком записаний ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яка долучена до заяви про встановлення юридичного факту.
Заявник зазначає, що заяву щодо вчинення актового запису про народження ОСОБА_1 та видачу свідоцтва про народження подавав його батько, який на той час мав прізвище - ОСОБА_3 .
Заявник стверджує, що на час його народження його батьки не перебували у шлюбі, а тому записи про батька були зроблені за прізвищем матері, а ім`я, по батькові та національність - за вказівкою матері, при цьому народження заявника реєстрував (особисто заяву подавав) саме його батько, який на той час мав прізвище ОСОБА_3 .
Також заявник зазначає, що його батько протягом певного періоду часу змінював прізвище через перебування у декількох шлюбах, для підтвердження чого представником заявника було подано адвокатські запити до відповідних органів, а також надано копії таких адвокатських запитів до заяви про встановлення юридичного факту; окремо заявник звернув увагу на те, що, ймовірно, йому відмовлять у наданні необхідної інформації щодо його батька, оскільки така інформація містить особисті дані фізичної особи, що не можуть поширюватися за відсутності письмової згоди особи, персональні дані якої поширюються, а тому заявник разом із заявою про встановлення юридичного факту подав клопотання про витребування доказів.
Заявник наголошує, що справжнє прізвище його батька - ОСОБА_3 на підтвердження чого заявником долучено копію паспорту та свідоцтво про народження батька, а також вказує, що з 2013 року його батько виїхав на постійне місце проживання до російської федерації, але після його виїзду заявник з сестрою, яка є заінтересованою особою у цій справі, підтримували зв`язок з батьком, спілкувалися з ним надалі, для підтвердження чого заявник долучив до заяви про встановлення юридичного факту диск з голосовими повідомленнями батька в месенджері WhatsApp.
Заявником разом із заявою про встановлення юридичного факту було подано заяву про виклик свідків для підтвердження обставин спільного проживання матері заявника з батьком ( ОСОБА_3 ) до народження заявника, підтвердження обставин того, що як на час народження заявника так і після його народження батько ( ОСОБА_3 ) постійно проживав із заявником та його матір`ю, підтвердження факту виховання, ведення спільного господарства, перебування у батьківських відносинах ОСОБА_3 із заявником.
Заявник стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 його батько помер, на підтвердження чого заявник долучив до заяви копію свідоцтва про смерть.
Після смерті батька заявника відкрилась спадщина, однак через те, що відсутні документи про наявність родинних відносин між заявником та батьком останнього, заявник позбавлений можливості прийняти спадщину батька, зважаючи на що звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту родинних зв`язків, а саме встановлення факту батьківства.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року по справі №752/9279/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року скасувано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі №752/9279/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами окремого провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року по справі №752/9279/24 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено; витребувано від Бориспільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 33354561, адреса: вулиця Київський шлях, 45, Бориспіль, Київська область, 08301) належним чином засвідчені копії актових записів:
- актового запису №16 від 16.07.1985 року про шлюб;
- актового запису №25 від 13.09.1986 року про шлюб;
- актового запису №145 від 29.09.2009 про шлюб;
витребувано від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ: 26089084, адреса: 02099, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16) належним чином засвідчену копію актового запису №6 від 30.08.1988 року про розірвання шлюбу;
витребувано від Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 26088630, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 92) належним чином засвідчену копію актового запису №371 від 28 березня 1995 року про народження та копії документів, що стали підставою для вчинення такого актового запису;
зобов`язано Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) подати через канцелярію Голосіївського районного суду міста Києва (03127, місто Київ, вулиця Виставкова 14а, головуючий суддя Митрофанова А.О. № справи 752/9279/24) в строк до 25 лютого 2025 року зазначені докази.
На виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року 12.02.2025 року Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду належним чином засвідчену копію актового запису №6 від 30.08.1988 року про розірвання шлюбу.
На виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду належним чином засвідчену копію актового запису №371 від 28 березня 1995 року про народження та повідомив про відсутність у Відділі документів, які були підставою для вчинення такого актового запису.
На виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернув ухвалу Голосіївського районногу суду міста Києва без виконання, у зв`язку з неможливістю надати копії актових записів, просив уточнити дані щодо відповідних актових записів, які були витребувані зазначеною ухвалою.
25 лютого 2025 року заявником було подано заяву про поновлення строку ОСОБА_1 на подання доказів, а саме на подання доказу у вигляді копії відповіді приватного нотаріуса Гадуп`як С.М. від 19.09.2025 р. вих. №17/01-16 та долучення до матеріалів справи доказу у вигляді копії відповіді приватного нотаріуса Гадуп`як С.М. від 19.09.2025 р. вих. №17/01-16.
02 березня 2025 року представник заявника подав клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року по справі №752/9279/25 було задоволене частково.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року по справі №752/9279/25 було витребувано від Бориспільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 33354561, адреса: вулиця Київський шлях, 45, Бориспіль, Київська область, 08300) належним чином засвідчені копії актових записів:
- актового запису №16 від 16.07.1985 року, вчиненого виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про шлюб;
- актового запису №25 від 13.09.1986 року, вчиненого виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про шлюб;
- актового запису №145 від 29.09.2009 року, вчиненого відділом РАЦС Баришівського районного управління юстиції Київської області про шлюб;
зобов`язано Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подати через канцелярію Голосіївського районного суду міста Києва (03127, місто Київ, вулиця Виставкова 14а, головуючий суддя Митрофанова А.О. № справи 752/9279/24) в строк до 07 травня 2025 року зазначені докази.
07.06.2025 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області було надано Голосіївському районному суду міста Києва відповідь (вих. №1149/30.6-32а) на виконання Ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12.03.2025 р. по справі №752/9279/24 про те, що Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області позбавлений можливості виконати вище зазначену ухвалу в частині надання копії актового запису про шлюб №145 від 29.09.2009 року, оскільки такий актовий запис було складено Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та актовий запис знаходиться в архіві такого відділу. Копія інших актових записів були надані.
04 липня 2025 року представник заявника адвокат Машков К.Є. подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати від Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчену копію актового запису про шлюб №145 від 29.09.2009 року та поновити строк на звернення з вказаним клопотанням.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року по справі №752/9279/24 поновлено представнику заявника - адвокату Машкову К.Є. строк для подання клопотання про витребування доказів; клопотання представника заявника - адвоката Машкова К.Є. про витребування доказів - задоволено; витребувано від Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчену копію актового запису про шлюб №145 від 29.09.2009 року; зобов`язано Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подати через канцелярію Голосіївського районного суду міста Києва (03127, місто Київ, вулиця Виставкова 14а, головуючий суддя Митрофанова А.О. № справи 752/9279/24) в строк до 27 серпня 2025 року зазначені докази.
Представник заявника в адвокат Машков К.Є. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутність, проти задоволення заяви про встановлення юридичного факту не заперечувала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до положень ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва 28 березня 1995 року, серія НОМЕР_1 , актовий запис №371 від 28 березня 1995 року.
Згідно даних свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 від 28 березня 1995 року матір`ю заявника є ОСОБА_5 , а в графі «батько» вказано: ОСОБА_3 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 є сестрою заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , виданим 22 червня 1993 року відділом ЗАГС Московського району, серія та номер свідоцтва: НОМЕР_2 , актовий запис №765.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00042143552 від 03.11.2023 року, наданого Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №00000978690, у графі «відомості про батька» вказано: ОСОБА_3 , громадянство: Україна, національність: українець, а у графі «відомості про заявника»: ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , вид. Бориспільського р-ну Київської обл. 03 травня 1989 р., АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія та номер: НОМЕР_4 , виданого 14 лютого 1979 року, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наданих суду копій актових записів про шлюб вбачається, що 16.07.1985 року ОСОБА_3 одружився, унаслідок чого Виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області було вчинено актовий запис №16 від 16.07.1985 року; 15.04.1986 року шлюб ОСОБА_3 було розірвано, унаслідок чого було вчинено актовий запис №209 від 15.04.1986 року, прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_3 ; 13.09.1986 року ОСОБА_3 одружився, унаслідок чого Виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району було вчинено актовий запис №25, у зв`язку з одруженням прізвище ОСОБА_3 змінив на « ОСОБА_3 »; 30.08.1988 року ОСОБА_3 було розірвано шлюб, що підтверджується копією актового запису №6 від 30.08.1988 року про розірвання шлюбу, унаслідок чого ОСОБА_3 залишив собі прізвище - ОСОБА_3 ; 29.09.2009 року ОСОБА_3 одружився, що підтверджується копією актового запису про шлюб №145 від 29.09.2009 року, вчиненого Відділом РАЦС Баришівського районного управління юстиції Київської області.
Допитаний в ході судового розгляду свідок громадянка України ОСОБА_14 повідомила, що заявник та заінтересована особа є дітьми ОСОБА_3 , останній постійно проживав з матір`ю - ОСОБА_5 ; усі четверо проживали однією сім`єю; на фото впізнала ОСОБА_3 , додатково повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 разом з дітьми постійно приходили в гості, на свята, разом спілкувались; вказала, що ОСОБА_3 визнавав, що заявник і заінтересована особа є його дітьми, оскільки постійно про них піклувався, особисто казав, що це його діти.
Допитаний в ході судового розгляду свідок громадянка України ОСОБА_16 , вказала, що була та є сусідкою заявника, за зареєстрованим місцем якого проживали його батьки: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , а також його рідна сестра ОСОБА_2 спілкується з сусідами приблизно з 2000 року. Повідомила, що ОСОБА_3 є батьком заявника, оскільки постійно проживав з матір`ю заявника, заявником і сестрою заявника, у них були стосунки, притаманні сім`ї, батько цікавився життям дітей, відводив їх до школи, садочку, на прогулянки. Коли батько пішов з родини, він всеодно приходив до дітей та брав участь у їхньому житті та вихованні.
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються та не суперечать іншим наданим доказам.
ІНФОРМАЦІЯ_4 батько заявника з прізвищем ОСОБА_3 помер на території російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27 червня 2022 року, 94000003 відділом записів актів громадянського стану адміністрації муніципальної освіти муніципального району «Боровський район» Калужської області, серія НОМЕР_5 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, проте у прийнятті заяви заявника про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Гадуп`як С.М. було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки заявника з померлим ОСОБА_3 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Гадуп`як С.М. від 19.02.2025 р. №17/01-16.
Згідно з частин 1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як вбачається з наданої суду копії відповіді приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Гадуп`як С.М. від 19.02.2025 р. №17/01-16, заявник позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин з померлим ОСОБА_3 .
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Згідно зі ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1ст. 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені також упостановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц,від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.
У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З`ясувавши всі обставини справи, дослідивши надані докази та показання свідків, суд вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, ст.ст.55,121,125,130,134,135 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Київська область, Бориспільський район, село М. Олександрівка) стосовно його сина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м.Київ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Суддя А.О. Митрофанова
Судове рішення № 132849305, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 30.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/9279/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: