Ухвала суду № 132847209, 23.12.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.12.2025Справа № 554/18038/25 Провадження № 1-кс/554/14906/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України в Полтавській області в порядку ст. 303 КПК України,

встановив:

18.12.2025 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов`язання уповноважених осіб Управління Служби безпеки України в Полтавській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його повідомленням від 12.12.2025 року.

Скаргу обґрунтовано наступним. 12.12.2025 року ОСОБА_3 направлено до Управління Служби безпеки України в Полтавській області повідомлення від 12.12.2025 року про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Однак відомості до ЄРДР не внесено, чим порушено порядок встановлений нормою ст. 214 КПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.

Слідчий, прокурор до суду не з`явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали скарги, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 12.12.2025 року ОСОБА_3 направлено до Управління Служби безпеки України в Полтавській області повідомлення від 12.12.2025 року про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Скаржник вказує, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається зі змісту заяви, заявник зазначає, що 28.10.2025 року під час проходження ОСОБА_3 медичного огляду лікарем невропатологом ОСОБА_4 всупереч п.75 Постанови КМУ № 560, було відмовлено у прийнятті від ОСОБА_3 об`єктивних даних, а саме висновків лікарських досліджень з відповідними магнітними носіями даних обстежень МРТ, КТ під час огляду. Скарги останнього на стан здоров`я були проігноровані повністю. При цьому, лікар відмовився вивчати медичні дані у електронній системі охорони здоров`я чим порушив його права на проведення об`єктивного медичного огляду. За результатами такого формального медичного огляду ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_3 вніс до картки обстеження та медичного огляду, а саме розділ 9 в графі «невропатолог» рукописний запис «28.10.25 Придатний» та затвердив це власним підписом та відбитком круглої особистої печатки.

Продовжуючи свою незаконну діяльність, достовірно розуміючи, що згідно п. 75 Постанови КМУ № 560 придатність військовозобов`язаних кожним лікарем визначається індивідуально в розділі 11 «картки обстеження та медичного огляду» в графі «Голова ВЛК», без присутності лікаря ОСОБА_5 , виконав підпис та поставив відбиток особистої печатки лікаря « ОСОБА_5 » скріпивши їх відбитком гербової печатки «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського 01999613 № 3» та вніс дату «28.10.2025».

Згідно п. 76 Постанови КМУ № 560 голова військово-лікарської комісії «відповідно до результатів військово-лікарської комісії перевіряє і підписує картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних». ОСОБА_4 всупереч вказаній нормі проставив реквізити від імені голови ВЛК ОСОБА_5 , без перевірки на відповідність записів і висновків лікарів про мою придатність до військової служби під час мобілізації та обґрунтованість установлених діагнозів чим фактично вчинив закінчений замах на використання підробленого додатку № 13 під час винесення постанов ВЛК.

За фактом підробки документів по вказаному вище факту 03.12.2025 року слідчим суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука було задоволено мою скаргу на бездіяльність слідчого та зобов`язано внести відомості до ЄРДР.

11.12.2025 року підрозділом дізнання відділення поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області внесені відомості до ЄРДР за № 12025175530000274.

Крім ОСОБА_3 , у вказаний день проходили медичні огляду й інші особи в документи яких відомості вносилися одними лікарями в тому числі й за відсутніх на робочих місцях, що вказує на системність таких дій.

Вважає, що вказані обставини свідчать про фальсифікацію медичних документів лікарями, які входять до складу міської позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» за адресою: Полтавська область м. Кременчук вул. Ю. Руфа б.12, які здійснюються з корисливих мотивів. В результаті таких дій до медичних документів: карток обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних, які за станом здоров`я фактично являються непридатними вносяться недостовірні дані про придатність і складаються відповідні протоколи ВЛК, постанови ВЛК про придатність в порядку п.2.1 Положення. Вказані рішення (постанови) згідно п.77 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та на підставі вказаних документів керівником ТЦК та СП видається наказ про призов військовозобов`язаних.

Після відправлення призваних на військову службу під час мобілізації громадян до місць проходження військової служби проводиться їх медичний огляд за місцем розташування військових частин та у разі невідповідності стану здоров`я медичним показанням складається «акт відмови військової частини у прийомі особи за медичними показаннями Додаток 14 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ».

Стверджує, що в результаті внесення лікарями ВЛК в медичні документи військовозобов`язаних недостовірних даних про придатність - до військових частин Збройних Сил України направляються особи, які за станом здоров`я не відповідають медичним показанням про що складаються акти відмови військових частин у прийомі особи та чим фактично створюються умови до перешкоджання Збройним Силам України в отриманні фактично придатних військовозобов`язаних.

До складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» входять: голова ОСОБА_5 , лікар-невропатолог ОСОБА_6 , дерматолог ОСОБА_7 та інші.

Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України передбачає вчинення дій на «перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період».

Зазначає, що підтвердженням вказаних фактів будуть являтися: «акти відмови військової частини у прийомі осіб за медичними показаннями, Додаток 14 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» до яких направлялися військовозобов`язані визначені придатними за рішеннями членами ВЛК міської позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» в період 2025 року; показання осіб, скарги яких ігнорувалися під час медичних оглядів лікарями ВЛК і яких відмовилися приймати військові частини; медичною документацією військовозобов`язаних оформленою під час проходження медичних оглядів.

ОСОБА_3 вважає, що вказане повідомлення містить в собі виклад обставин, що свідчать про вчинення лікарями позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Т. Богаєвського код ЄДРПОУ 01999613» кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Так, на переконання слідчого судді, повідомлення ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Як уже зазначив слідчий суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Так, посилання скаржника є лише його незгодою з діяльністю особи, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.

Частина 1 ст. 114-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Повідомлення ОСОБА_3 не містить фактичних даних на підтвердження повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інших обставин вчинення злочину в розумінні ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена про відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженими особами Управління Служби безпеки України в Полтавській області вчинено бездіяльність, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 26, 214, 303 - 307, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про зобов`язання уповноважених осіб Управління Служби безпеки України в Полтавській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його повідомленням від 12.12.2025 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_8