Рішення № 132847180, 23.12.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.12.2025Справа № 545/3305/25 Провадження № 2/554/4924/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Кувіта М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість станом на день звернення до суду з позовною заявою, за договором про споживчий кредит № 3983863 від 21.06.2021 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Мілоан», у розмірі 58 828,00 грн., з яких 14 000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 43 848,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 980,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №76-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 3983863 від 21.06.2021 року що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Крім того, просив стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу 7000 гривень.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 14.08.2025 року цивільну справу за вказаним позовом передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 12.09.2025 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до провадження, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзив, заяви та клопотання до суду не направив.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст.223,280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення без учасників справи та фіксування судового процесу, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надані докази копія договору споживчого кредиту № 3983863 від 21.06.2021 року з додатками; копія довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідача; копія анкети-заяви на кредит № 3983863; копія прийняття рішення по заяві № 3983863; копію платіжного доручення № 49336034 від 21.06.2021; копія відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 3983863; копія Виписки з особового рахунка за за кредитним договором № 3983863 від 21.06.2021 року; копія договору відступлення права вимоги № 76-МЛ від 29 вересня 2021 року; копія акту приймання передачі реєстру боржників від 29 вересня 2021 року до Договору відступлення прав вимоги № 76-МЛ від 29 вересня 2021 року; копія платіжної інструкції про безготівковий переказ в національній валюті № 41765 від 29 вересня 2021 року; копія витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 76 МЛ від 29 вересня 2021 року; копія досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» від 13.06.2025 року, а також установчі документи юридичних осіб.

Суд вважає, що надані позивачем копія договору споживчого кредиту № 3983863 від 21.06.2021 року з додатками, копія анкети-заяви на кредит № 3983863, копія прийняття рішення по заяві № 3983863, підтверджують виникнення правовідносин між відповідачем з ТОВ «Мілоан» внаслідок підписання сторонами договору електронними підписами одноразовим ідентифікатором W64888.

Однак, судом не встановлено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» та отримання їх відповідачем, оскільки копія платіжного доручення № 49336034 від 21.06.2021 року не є належним та допустимим доказом, так як на ньому відсутній підпис, печатка чи штамп банку.

Платіжне доручення, це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Розпорядження не може підтверджувати сам факт перерахування коштів, лише підтверджує дозвіл на перерахування коштів, а не саме виконання платіжної операції, про що зазначено в п.54 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно, факт перерахування коштів відповідачу, позивачем не підтверджений.

Належними доказами, які підтверджують перерахування коштів та їх отримання, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнті є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Але незважаючи на це, позивач надав суду копію Виписки з особового рахунка за кредитним договором № 3983863 від 21.06.2021, складену не банківською установою, яка здійснювала транзакцію по вказаному кредитному договору, а позивачем ТОВ «Кредит-капітал», що викликає сумніви у її достовірності, у результаті чого неможливо встановити та підтвердити факт, що підтверджує перерахування коштів та їх отримання, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.

Крім того, копія Відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3983863 на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.

А також Відомості - не є Розрахунком заборгованості, а відтак, інформація, що міститься в ній, не може бути доказом наявності заборгованості та її розміру.

В ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України закріплено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Заява про неможливість надання доказів первинних фінансових документів разом з позовною заявою та їх витребування до суду не надходила, тому суд розглянув справу за наявними в ній доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості.

Крім того, позивачем не наданий Розрахунок заборгованості, складений банківською установою, яка проводила транзакцію по вказаному кредитному договору, а за відсутності вказаного доказу не можливо встановити правильність нарахування заборгованості, відповідно, сума, заявлена позивачем до стягнення є необґрунтованою.

Саме така правова позиція викладена в Постановах Полтавського апеляційного суду по багатьох справах - №554/1771/25, №554/6802/24, №554/14044/24 та інших.

Інші докази - копія договору відступлення права вимоги № 76-МЛ від 29 вересня 2021 року; копія акту приймання передачі реєстру боржників від 29 вересня 2021 року до Договору відступлення прав вимоги № 76-МЛ від 29 вересня 2021 року; копія платіжної інструкції про безготівковий переказ в національній валюті № 41765 від 29 вересня 2021 року; копія витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 76 МЛ від 29 вересня 2021 року; копія досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» від 13.06.2025 року, а також установчі документи юридичних осіб, можуть підтвердити наявність заборгованості відповідача лише у сукупності з іншими доказами, а враховуючи, що таких суду не надано, тому не беруться до уваги.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов подано необґрунтовано, тому в позові необхідно відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, то сплачені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Е.М. Сініцин.