Ухвала суду № 132847087, 16.12.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.12.2025Справа № 554/4309/25 Провадження № 1-кп/554/736/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ),

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_15 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42023000000000355 за обвинуваченням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_5 заявила та підтримала подане нею раніше до суду клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року (справа № 757/11245/24-к) на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон, який належить ОСОБА_14 , моделі Samsung Galaxy A54 5G, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , моделі SM-A546EZWDSEK, білого кольору, разом із сім-картою з номером телефону НОМЕР_3 . В обґрунтування клопотання зазначає, що під час досудового розслідування був проведений обшук за місцем проживання обвинуваченої та було вилучено мобільний телефон із сім-картою, що не є предметами, які слідчий мав право вилучати під час обшуку, та які не були зазначені в ухвалі слідчого судді. Надалі ухвалою від 14 березня 2024 року на вказані речі накладено арешт, однак зазначена ухвала постановлена без участі власника ОСОБА_14 та її захисника, а також її не було повідомлено належним чином про час і дату розгляду клопотання. Крім того, слідчим не було додержано строків подання та розгляду клопотання про арешт майна. Зазначає, що в період з 08 по 14 березня 2024 року в порушення вимог КПК України тимчасово вилучене майно не було повернуто власнику. Крім того, 14 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було повернуто клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_14 про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, та із вказаною ухвалою слідчого судді сторона захисту не згодна, оскільки, на їх думку, слідчий суддя мав перевірити точний час подання вказаного клопотання про арешт майна шляхом дослідження журналу реєстрації вхідної кореспонденції та лише після цього ухвалювати відповідне рішення. Таким чином, захисник вважає, що слідчий незаконно вилучив під час обшуку в помешканні за місцем проживання ОСОБА_14 мобільний телефон із сім-картою, вилучення яких прямо заборонено законом. Незважаючи на вимогу володільця телефону щодо зняття інформації безпосередньо з телефону із залученням спеціаліста, слідчий не відреагував та повідомив, що телефон все одно потрібно вилучати. Разом із тим, станом на час вилучення телефону, сторона обвинувачення в межах кримінального провадження не встановила, які конкретно відомості, сліди містить телефон, вилучений під час обшуку, а також яким чином вказане майно могло бути використано як знаряддя вчинення злочину. Відтак, захисник вважає, що не наведено доказів того, що вказане майно має ознаки речового доказу. Стосовно зазначеного вилученого майна жодних судових експертиз сторона обвинувачення не призначала та не проводила до завершення досудового розслідування. Твердження слідчого про те, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, пов`язаним із збереженням речових доказів, а саме мобільного телефону ОСОБА_14 , на якому міститься інформація щодо обставин, які розслідувалися у кримінальному провадженні, та необхідно було досліджувати вміст мобільного телефону, в тому числі, і видаленому стані, оскільки ОСОБА_14 нібито частково видалила інформацію, яка мала важливе значення для кримінального провадження, - захисник вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, є надуманими, необґрунтованими та безпідставними. Стверджує, що ОСОБА_14 придбала мобільний телефон 20 листопада 2023 року тоді як інкриміновані епізоди злочинної діяльності датовані квітнем, травнем і серпнем 2023 року. Виходячи з цього, жодної наведеної інформації цей телефон містити не може, а навіть, якщо б і містив то в органу досудового розслідування була можливість вилучення інформації з телефону обвинуваченої без його вилучення. Крім того, звертає увагу на те, що слідчі судді Печерського районного суду міста Києва під час постановлення ухвал від 22 квітня 2024 року та 02 липня 2024 року про відмову в задоволенні клопотань про скасування арешту майна не встановили, що вказаний захід у виді арешту становить надмірний тягар для особи, не звернули увагу на процесуальні порушення, допущені при накладенні арешту, які, на думку захисника, взагалі виключали можливість накладення арешту на майно. Вказаний мобільний телефон містить, у тому числі, особисту, а також конфіденційну інформацію, він використовувався у професійній діяльності адвоката. Тому, сторона захисту вважає необхідним повторно звернутися до суду для вирішення зазначених питань на стадії судового розгляду, покликаючись на відповідні норми кримінального процесуального закону, положення ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до ЄКПЛ, рішення ЄСПЛ, а також національну судову практику, оскільки порушено право власності обвинуваченої ОСОБА_14 (а. с. 163-167 том 1).

16 грудня 2025 року захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , надав до суду та підтримав клопотання про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив про таке. Під час досудового розслідування кримінального провадження слідчий отримав дозвіл на обшук приміщень КЗ 3-тя Міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради, при цьому згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відповідне клопотання слідчого задоволено частково, надано дозвіл на проведення обшуку та вилучення документів, однак відмовлено у наданні дозволу на вилучення електронних носіїв інформації, у тому числі, мобільних терміналів систем зв`язку. Однак 06 березня 2024 року під час обшуку слідчий здійснив тимчасове вилучення мобільного телефону SAMSUNG, який належить на праві власності ОСОБА_12 . Зазначає, що на адвокатський запит захисника, скерований ним до суду, з`ясовано, що в період з 06 по 14 березня 2024 року будь-яких клопотань органу досудового розслідування про арешт майна, що належить ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження не надходило. У зв`язку з цим захисник звертався до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в задоволенні якої було відмовлено. Надалі встановлено, що 14 березня 2024 року згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було накладено арешт на вилучене під час згаданого обшуку майно, в тому числі й на телефон разом із сім-картою, що належать ОСОБА_12 . Захисник вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню в частині арешту належного обвинуваченій мобільного телефону. При цьому захисник покликається на те, що ухвала слідчого судді, якою накладено арешт, була постановлена без участі обвинуваченої як власника майна, без участі захисника, їх не було повідомлено належним чином про дату і час розгляду клопотання. Крім того, слідчий не дотримався строків подання та розгляду клопотання. Так, відповідно до протоколу обшуку від 06 березня 2024 року цю слідчу дію було закінчено того ж дня о 16:30 год. Тому, клопотання про арешт майна мало би бути подане не пізніше 16:30 год 08 березня 2024 року. Проте відсутні докази того, що клопотання слідчого було подане до Печерського районного суду міста Києва протягом встановленого строку. Натомість, у відповідній ухвалі слідчого судді зазначено про надходження клопотання слідчого лише 12 березня 2024 року. При цьому в період з 08 по 14 березня 2024 року тимчасово вилучене майно в порушення вимог ст. 171 КПК України не було повернуто власнику. З огляду на це, захисник вважає, що слідчий суддя був зобов`язаний перевірити, в тому числі точний час подання слідчим клопотання про арешт майна шляхом дослідження журналу вхідної кореспонденції та лише після цього ухвалювати рішення про початок розгляду клопотання про арешт майна чи повернення його прокурору для усунення недоліків, чого зроблено не було. Вищеперелічені процесуальні порушення, на думку захисника, залишилися поза увагою слідчого судді, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення про арешт майна обвинуваченої. Вважає, що зазначений мобільний телефон не має відношення до кримінального провадження, фактично не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України. За час досудового розслідування усі необхідні та можливі слідчі й процесуальні дії із вказаним майно проведені, а тому подальше тривале обмеження користування телефоном є несправедливим і надмірним обтяженням, оскільки необхідність в арешті майна відсутня. Мобільний телефон використовувався під час здійснення професійної діяльності лікаря гінеколога, в ньому зберігається конфіденційна інформація, що містить лікарську таємницю, доступ до якої обмежений. З огляду на це, захисник вважає, що подальше перебування такого майна під арештом у сторони обвинувачення порушує не лише права обвинуваченої, але і права та інтереси інших осіб. На підставі викладеного, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року в частині вилученого під час проведення обшуку мобільного телефону Samsung IMEI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , разом із сім-картою з номером телефону НОМЕР_6 , в чохлі бірюзового кольору (а. с. 160-164 том 2).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_14 та її захисник ОСОБА_5 , а також обвинувачена ОСОБА_12 та її захисник ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали заявлені ними клопотання про скасування арешту майна з наведених у відповідних клопотаннях підстав.

Прокурор заперечив проти зазначених клопотань сторони захисту. Зазначив, що вказане майно визнано речовими доказами, які ще не досліджувалися в судовому засіданні.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд зазначає про таке.

Щодо клопотань сторони захисту про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2024 року в межах кримінального провадження № 42023000000000355 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на майно, що вилучене 06 березня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон марки Samsung Galaxy A54 5G, білого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , S/N: НОМЕР_9 , із сім-картою номер НОМЕР_10 (а. с. 177-178 том 1).

Також 14 березня 2024 року згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 42023000000000355 накладено арешт на майно, що вилучене 06 березня 2024 року під час проведення обшуку в період часу з 09:55 год по 16:30 год за місцем знаходження КП 3-я Міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради за адресою: м. Полтава, пров. Рибальський, буд. 10В, серед іншого, на мобільний телефон ОСОБА_12 марки Samsung IMEI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із сім-картою номер НОМЕР_6 , в чохлі бірюзового кольору, яка намагалася видалити листування з ОСОБА_14 (а. с. 184-187 том 2).

Серед іншого, встановлено, що вказані мобільні телефони обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_12 були вилучені під час обшуків, проведених на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва. Надалі вилучене майно згідно з постановами слідчого від 07 березня 2024 року, відповідно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000355 (а. с. 178 том 1, а. с. 186 том 2).

Мотивами накладення арешту на зазначене майно, зокрема, мобільні телефони з сім-картами, що належать обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , згідно з указаними ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва є забезпечення збереження такого майна як речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.

При вирішенні питання щодо можливості скасування арешту майна суд враховує, що на теперішній час розгляд судового провадження по суті не розпочато, речові докази не досліджувалися.

Водночас на стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості вирішити питання щодо належності та допустимості речових доказів, а також надання їм оцінки в розумінні статті 94 КПК України.

Тому, доводи та міркування, викладені в клопотаннях кожної зі сторін захисту, які фактично зводяться до незгоди із ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва, що стосуються питань арешту, скасування арешту майна та оскарження бездіяльності щодо неповернення вилученого майна, суд відхиляє.

Суд не вбачає підстав переглядати вказані рішення слідчих суддів, оскільки, по-перше, як зазначено вище, судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, що виключає дослідження будь-яких доказів, по-друге, майно, щодо якого сторона захисту просить скасувати арешт, є речовими доказами у цій справі, які ще не досліджувалися у судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні кожного із заявлених клопотань про скасування арешту з майна, відповідно, захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_14 , а також захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 , як таких, що заявлені передчасно.

Щодо вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Прокурор заявив про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачені та захисники не заперечували проти клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вважає, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду з таких підстав.

Кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду міста Полтави.

Обвинувачені та їх захисники своєчасно отримали копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Суд вирішив питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

У зв`язку з відсутністю підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 170-173, 174, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_14 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023000000000355.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023000000000355.

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться о 11:00 год 10 лютого 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави, кримінальне провадження № 42023000000000355 за обвинуваченням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, захисників та обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1