Рішення № 132842382, 23.12.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 р. №520/25736/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області (вул. Ков`язька, 44, м.Валки, Валківський район, Харківська область, 63002, код ЄДРПОУ 37447324) третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37874947) визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати бездіяльність протиправною при поверненні ОСОБА_1 23.09.2025 року Виконавчого листа № 615/239/24, виданого 03 червня 2025 року Харківським окружним адміністративним судом, Управлінням ДКС України у Валківському районі: код ЄДРПОУ - 37447324 без виконання вимоги про стягнення із Боржника судового збору 3028 грн.

2. Зобов`язати Управління ДКС України у Валківському районі: код ЄДРПОУ - 37447324, повторно прийняти від ОСОБА_1 Виконавчий лист № 615/239/24 від 03.06.2025 року виданий Харківським окружним адміністративним судом, для вжиття заходів із безумовного забезпечення його приписів по стягненню судового збору у розмірі 3028, 00 грн. із Боржника.

3. Стягнути з Управління ДКС України у Валківському районі: код ЄДРПОУ 37447324, моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю, за наслідком повернення ОСОБА_1 Виконавчого листа № 615/239/24 у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинені протиправні дії, які полягають у поверненні ОСОБА_1 23.09.2025 року Виконавчого листа № 615/239/24, виданого 03 червня 2025 року Харківським окружним адміністративним судом, Управлінням ДКС України у Валківському районі: код ЄДРПОУ - 37447324 без виконання вимоги про стягнення із Боржника судового збору 3028 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 03.06.2025 року Харківським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчий лист №615/239/24 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Валківської міської ради Харківської області судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 3028,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області з заявою про виконання вказаного листа.

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області відправило за належністю документи на адресу Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області , які отримані управлінням Казначейства 20.06.2025 року про що листом від 17.06.2025 № 04-21-08/4160 повідомило позивача.

Виконавчий лист про стягнення коштів відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) розглянуто, зареєстровано управлінням Казначейства за № 10-682 від 20.06.2025 року і прийнято до виконання.

На ім?я міського голови Валківської міської ради Харківської області управлінням Казначейства направлено листи від 20.06.2025 № 02-32/168 та від 23.07.2025 № 02-33/194 «Запит про визначення даних на примусове виконання виконавчого листа».

Міський голова повідомив управління Казначейства листами від 23.06.2025 № 04-28/2701 та від 30.07.2025 № 04-28/3330 про неможливість надання рахунків для стягнення тому, що Валківська міська рада і виконавчий комітет Валківської міської ради різні організації.

Листом №02-31/240 від 09.09.2025 року Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області зв?язку з тим, що Виконавчий комітет Валківської міської ради не є клієнтом управління Казначейства, не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства, відповідно до пп. 3) п. 9 Порядку № 845 виконавчий лист по адміністративній справі № 615/239/24 Харківського окружного адміністративного суду, виданий 03.06.2025 року повернув ОСОБА_1 без виконання.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права - порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 2 та 4 статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

За змістом частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ні органом примусового виконання судових рішень, ні учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом № 4901-VI особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом № 4901-VI встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

У спірних правовідносинах, що склались між сторонами, відповідач, як територіальний орган ДКС України є встановленою Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок № 845.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження; фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком №845, в тому числі здійснювати безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника.

Разом із тим, в матеріалах справи наявні докази вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати позивачу заборгованості спрямованих на виконання рішень суду у справі №615/239/24, а також звернення до суду з заявою про роз`яснення судового рішення.

Так, судом встановлено, що для визначення даних по адміністративній справі № 615/239/24 направлялися листи на ім`я міського голови Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області управлінням Казначейства направлено листи від 20.06.2025 № 02-32/168 та від 23.07.2025 № 02-33/194 «Запит про визначення даних на примусове виконання виконавчого листа».

У відповідь, листами від 23.06.2025 № 04-28/2701 та від 30.07.2025 № 04-28/3330 Валківська міська рада повідомляла, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, яка набрала законної сили, стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028.00 грн. саме з виконавчого комітету Валківської міської ради, який приймав участь у справі, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Поряд із цим, згідно положень статті 71 Закону № 280/97-ВР Валківська міська рада та її виконавчий комітет самостійно відповідають за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Валківська міська рада є юридичною особою, в той час як виконавчий комітет міської ради є її виконавчим органом без створення юридичної особи.

Вказано, що виконавчий комітет Валківської міської ради був утворений на підставі рішення III сесії Валківської міської ради VIII скликання від 22 грудня 2020 року № 47.

Відповідно до Регламенту виконавчого комітету міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 06 вересня 2021 року № 155 виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом Валківської міської ради, який утворюється нею на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підконтрольним і підзвітним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

З урахуванням викладеного та виходячи із системного аналізу Закону № 280/97-BP, міська рада та її виконавчий комітет наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До того ж Валківська міська рада має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та є відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядником бюджетних коштів.

В той же час, виконавчий комітет міської ради з урахуванням вищевказаних обставин, враховуючи Регламент виконавчого комітету міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 06 вересня 2021 року № 155 не є юридичною особою публічного права, а також не є розпорядником бюджетних коштів та не уповноважений на здійснення бюджетних асигнувань, оскільки згідно пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Таким чином, у зв`язку з викладеними обставинами в їх сукупності, виконати вимоги викладені у запиті щодо визначення та надання до управління Казначейства кодів типової програмної класифікації видатків та кредитування бюджету та рахунків, з яких буде проводитися безспірне списання коштів на користь гр. ОСОБА_1 не вбачається можливим.

Отже, Виконавчий комітет Валківської міської ради не обслуговується (не має відкритих рахунків) у Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області, у звязкуіз чим виконавчий лист був повернутий позивачу.

Крім того, варто зауважити, що саме повернення виконавчого листа без виконання спонукало позивача на звернення до суду з цим позовом.

Підстави, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, визначені, зокрема, підпунктом 1 пункту 9 Порядку № 845:

1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;

2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;

6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;

10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;

11) наявні інші передбачені законом випадки.

Повертаючи без виконання виконавчий лист стягувачу, відповідач послався на підпункт 3 пункту 9 Порядку № 845, а саме на те, що у Виконавчого комітету Валківської міської ради не відкриті рахунки.

Суд зауважує, що відповідач у відповідності до пункту 31 Порядку № 845, надіслав боржнику (бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника) вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Крім того судом встановлено, що 05.08.2025 року Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області подало до Харківського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення виконавчого листа по справі № 615/239/24, в якій просив роз`яснити яким чином виконавчому комітету міської ради виконати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №615/239/24 в частині відшкодування на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги, у зв`язку з існуванням обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а саме незрозумілість змісту резолютивної частини постанови адміністративного апеляційного суду, а також те що виконавчий комітет міської ради не є юридичною особою публічного права, не є розпорядником бюджетних коштів та не має відповідних повноважень розпорядника бюджетних коштів згідно Бюджетного кодексу України (здійснення бюджетних асигнувань) та не має власних рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

В обґрунтування зазначив, що забезпечити виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в частині відшкодування на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги не вбачається можливим.

Проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року заяву представника Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області про роз`яснення виконавчого листа залишено без задоволення.

Отже, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про неможливість списання коштів з рахунків боржника за відсутності у вказаному органі державного казначейства рахунків та вчинення ним вичерпних заходів не виконання виконавчого листа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач повертаючи ОСОБА_1 виконавчий лист без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Порядок №852 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Основним законом України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (ч. 2 ст. 55 Конституції України). Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, юрисдикція яких поширюється на будь-який юридичний спір (ст. 124 Конституції України).

Статтею 5 КАС України закріплено право особи звернутися до адміністративного суду в порядку, визначеному цим Кодексом, якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, та викладено перелік можливих шляхів (способів) їх захисту, який, однак, не є вичерпним. Повноваження суду при вирішенні справи у розрізі визначення судом способу захисту порушеного права передбачено ст. 245 КАС України, цей перелік теж не є вичерпним, а способи вирішення - формально визначеними.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, відповідно до частини третьої ст. 2 КАС України обов`язковість судового рішення є основним із принципів адміністративно судочинства. При цьому за змістом частин першої та другої ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Після набрання рішенням суду законної сили воно підлягає обов`язковому виконанню.

Згідно з позицією Конституційного Суду України щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, у рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України (абз. 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого ст. 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

З обставин цієї справи вбачається, що публічно-правовий спір, що виник за участю позивача та Виконавчого комітету Валківської міської ради Харківської області вирішено судом, шляхом винесення рішення у справі № 615/239/24. Судове рішення набрало законної сили.

Вирішивши питання про право, суд визначив спосіб виконання судового рішення, - резолютивна частина рішення у справі містить зазначення відповідного способу захисту прав позивача. При цьому в порядку, встановленому главою 8 КАС України, суд провів розподіл судових витрат, які протиправно не може отримати позивач впродовж тривалого строку.

Суд звертає увагу на пілотне рішення Європейського суду з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), де в п.п. 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Сталою практикою Верховного Суду і, зокрема, Великої Палати ВС, також неодноразово наголошувалося, що «одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов`язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили (постанова Верховного Суду від 05.05.2022 року у справі № 520/9769/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, за приписами ч. 3 ст. 378 КАС України, - підставою для встановлення або заміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд також зазначає, що надані заявником у якості доказів наявності обставин, що роблять неможливим виконання судового рішення, відповіді Управління Державної казначейської служби України у Харківській області з приводу неможливості виконання судового рішення в частині стягнення з відповідача у справі № 615/239/24 будь-яких сум за відсутності у Виконавчого комітету Валківської міської ради Харківської області відкритих у Казначействі рахунків, не є безумовним свідченням того, що позивач вичерпав всі, передбачені діючим законодавством засоби для примусового виконання судових рішень у цій справі.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутись до суду із заявою в порядку ст. 378 КАС України та змінити спосіб або порядок виконання рішення, оскільки рада та її виконавчий комітет є взаємопов`язаними органами, незважаючи на те, що зареєстровані як різні юридичні особи та мають самостійні права та обов`язки, компетенцію та повноваження, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідають за зобов`язаннями один одного.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 року у справі № 540/606/20 зауважив, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання стороною судового рішення, що набуло законної сили.

При цьому Верховний Суд наголосив, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

На підставі аналізу положень ст. 372 КАС України, статей 1 та 11 Закону України «Про виконавче провадження» Верховний Суд дійшов висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.

Суд також зазначив, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені ст. 382 та ст. 383 КАС України.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до ст. 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, ст. 249 та ст. 383, а саме, відсутність обов`язку сплачувати судовий збір, оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання; неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви) та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).

За наведених обставин, суд роз`яснює позивачу, що він також не позбавлений права на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 та/або ст. 383 КАС України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області (вул. Ков`язька, 44, м.Валки, Валківський район, Харківська область, 63002, код ЄДРПОУ 37447324) третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37874947) визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.