Ухвала суду № 132841886, 23.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 520/20345/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду , в якій просив:

- визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період 01 березня 2025 року по 31 травня 2025 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;

- зобов?язати Харківський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01 березня 2025 року по 31 травня 2025 року на підставі частин 2,3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 1402-VIII виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов?язкових платежів при їх виплаті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року матеріали адміністративної справи №520/20345/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року адміністративну справу №520/20345/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 11 вересня 2025 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 головуючим суддею визначено Довгопол М.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 520/20345/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.12.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просить зупинити провадження у справі №520/20345/25 до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Пленуму Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що 12.09.2025 Пленум Верховного Суду постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким для розрахунку посадового окладу судді установлено розмір прожиткового мінімуму у 2102 гривні. Зі змісту висновків мотивувальної частини даної постанови вбачається, що Пленум Верховного суду постановив звернутися до Конституційного Суду України з вищевказаним поданням, розглянувши звернення Ради суддів України №9рс-347/25-вих від 06.06.2025, яке підтримане у формі звернень місцевих судів до Верховного Суду, а також звернення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у зв?язку з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №520/14045/25 та звернення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у зв?язку з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №620/7760/25.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки тоді, коли у цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №300/2016/19.

Суд звертає увагу, що КАС України закріплює два види зупинення провадження у справі: (1) обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі та (2) необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду та вирішується судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи. При цьому, судом має бути встановлено дійсно об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.

Крім того, передумовою прийняття рішення про зупинення провадження у справі також має мати місце та обставина, що справа (провадження), до якої(го) заявник просить про зупинення провадження у конкретній справі, має перебувати на розгляді у відповідному судовому органі.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

Суд зауважує, що підстави для зупинення провадження у справі мають бути не лише законними, але й достатніми, з тим, щоб сам факт зупинення провадження у справі не міг бути інтерпретований як зволікання із розглядом справи та, відповідно, не давав приводів вважати, що під загрозу поставлене саме право на справедливий суд (пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке включає, зокрема, право на остаточне рішення протягом розумного строку.

Зі змісту заявленого клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що фактично єдиною обставиною, з якою заявник пов`язує наявність підстав для зупинення провадження у справі №520/20345/25 є те, що 12.09.2025 Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України стосовно конституційності абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким для розрахунку посадового окладу судді установлено розмір прожиткового мінімуму у 2102 гривні.

Суд враховує, що у постанові від 12.09.2019 у справі № 826/25204/15 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

У цій постанові Об`єднана палата наголосила, що в основу підходу до оцінки підстав для зупинення провадження в адміністративній справі покладено визначення взаємозв`язку між обставинами справи та законодавчою нормою, щодо якої вирішується питання про її конституційність, а також належного обґрунтування такого взаємозв`язку, що вимагає принаймні (1) визначення конкретної норми закону (іншого правового акта), на підставі якого ухвалений індивідуальний акт, (2) співставлення цієї норми з об`єктом судового конституційного контролю, (3) встановлення тієї обставини, що і підставою для видавання оскарженого індивідуального акта (вчинення дій, допущення бездіяльності), і об`єктом перевірки щодо її відповідності конституції (конституційності) є одна й та сама норма права.

Об`єднана палата вказала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

За приписами частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 роз`яснив, що положення щодо виконання рішень Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 зазначено, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Таким чином, у разі прийняття Конституційним Судом України рішення у справі щодо неконституційності наведених вище положень законодавства, на яку посилається заявник у клопотанні про зупинення провадження у справі, такі положення втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для зупинення провадження у цій адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 236, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М.В. Довгопол