Рішення № 132841693, 22.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13783/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13783/24 за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

18.11.2024 позивач, Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (надалі - КП "Полтававодоканал", Підприємство), звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 №00105870405, яким за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) до платника застосовано штраф у розмірі 82 358,49 грн.

В якості підстави для звернення до суду представник позивача вказує на обставини порушення прав добросовісного платника податків через безпідставні, як на його думку, висновки контролюючого органу щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, сформульовані за результатами проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних за грудень 2022 року, на загальну суму ПДВ 764 970,67 грн з обсягом поставки у сумі 70 559,47 грн. Пояснює, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за вказаний в акті перевірки період відбулася виключно з вини податкового органу та Міністерства фінансів України внаслідок неперерахування на рахунки Підприємства субвенції з державного бюджету на погашення різниці у тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з огляду на що позивач був фактично позбавлений права на реєстрацію податкових накладних.

Пояснив, що внаслідок установленої під час розгляду справи №816/1031/17 протиправної бездіяльності ДФС, правонаступником якої є відповідач, було порушено права позивача на автоматичне збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - СЕА ПДВ), що у свою чергу унеможливило своєчасну реєстрацію виписаних податкових накладних. Також внаслідок встановленої судом під час розгляду справ №440/4713/18 та №440/5106/19 протиправної бездіяльності Мінфіну та ДПС електронний рахунок підприємства в СЕА не було поповнено, що призвело до порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та позбавило Підприємство можливості своєчасно реєструвати податкові накладні в ЄРПН. Саме обставини невиконання контролюючим органом обов`язків щодо поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ за проведеними взаєморозрахунками унеможливили здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, що у свою чергу виключає підстави для застосування до такого платника штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 27.11.2024 клопотання представника ГУДПС щодо розгляду за правилами загального провадження залишено без задоволення.

05.12.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача, аргументуючи свої заперечення проти задоволення позову, зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН за грудень 2022 року по КП "Полтававодоканал" складено акт від 17.06.2024 №8582/16-31-04-05-03/03361661, яким зафіксовано порушення платником граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за грудень 2022 року на загальну суму ПДВ 764 970,67 грн. На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 №00105870405 на суму штрафної санкції 82 358,49 грн. Зауважував, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку платник подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості. Проте, КП "Полтававодоканал" такої заяви до ГУДПС не подавало. Факт неперерахування Міністерством фінансів України субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції" не є обставиною та умовою, що передбачена ПК України чи законодавством України, як така, що є підставою для незастосування штрафних санкцій, визначених пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України (т. 2 а.с. 66-74).

У відповіді на відзив представник позивача навів доводи аналогічні тим, що наведені у позовній заяві (т. 2 а.с. 90-97).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

КП "Полтававодоканал", відповідно до Статуту, затвердженого наказом начальника Управління майном обласної ради від 09.01.2024 №4, є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області. Засновником Підприємства є Полтавська обласна рада, власником - територіальні громади сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради. У своїй діяльності Підприємство підзвітне та підконтрольне Полтавській обласній раді. Предметом основної діяльності Підприємства є забір, очищення та постачання води, каналізація, водовідведення та очищення стічних вод (т. 1 а.с. 18-31).

17.06.2024 головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у м. Полтаві Управління оподаткування юридичних осіб ГДПС Є. Мірошніченко на підставі підпункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, була проведена камеральна перевірка щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з ПДВ в ЄРПН за грудень 2022 року КП "Полтававодоканал", за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 17.06.2024 №8582/16-31-04-05-03/03361661 (т. 1 а.с. 34-36).

За висновком акту - дані камеральної перевірки свідчать про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН в порушення термінів, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Перелік податкових накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації яких порушено, наведений в Додатку №1 до акту камеральної перевірки. Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 розділу ІІ Податкового кодексу України передбачена відповідальність за порушення платником ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, за грудень 2022 року на загальну суму 764 970,67 грн, у тому числі: на суму ПДВ 735 256,17 грн до 15 календарних днів; на суму ПДВ 15 264,93 грн від 16 до 30 календарних днів; на суму ПДВ 14 111,89 грн від 31 до 60 календарних днів; на суму ПДВ 337,68 грн від 61 до 365 календарних днів. Крім того, встановлено порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених по операціях звільнених від оподаткування з обсягом поставки 70559,47 грн (без ПДВ).

Не погодившись із висновками акту камеральної перевірки, позивач 27.06.2024 направив до контролюючого органу письмові заперечення на вказаний акт (т. 1 а.с. 37-45).

ГУДПС листом від 15.07.2024 № 21321/6/16-31-04-02-05 "Про результати розгляду заперечення" проінформувало платника про те, що висновки акту камеральної перевірки від 17.06.2024 №8582/16-31-04-05-03/03361661 з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН залишаються без змін, а заперечення - без задоволення (т. 1 а.с. 46-47).

19.07.2024 на підставі висновків акту камеральної перевірки ГУДПС у порядку пп. 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми "Н" №00105870405, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України застосувало до Підприємства штраф у розмірі 82 358,49 грн (т.1 а.с. 49-53).

Про факт винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення ГУДПС повідомило платника листом від 22.07.2024 за №21636/6/16-31-04-05-09 (т. 1 а.с. 48).

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 01.10.2024 №29492/6/99-00-06-03-01-06 залишила скаргу Підприємства без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 54-69).

Позивач, не погоджуючись із обставинами правомірності податкового повідомлення-рішення від 19.07.2024 №00105870405, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.178 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У свою чергу розділ V включає статті 180 - 211 ПК України.

Стаття 201 ПК України регулює питання, пов`язані з оформленням та складанням податкових накладних.

Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 1201 ПК України врегульовано питання відповідальності платника за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Так, згідно з п. 1201.1 ст. 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у певні строки, а саме: для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків може бути підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення.

Камеральною перевіркою КП "Полтававодоканал" виявлено факти порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПК України за грудень 2022 року на загальну суму 764 970,67 грн, у тому числі:

на суму ПДВ 735256,17 грн до 15 календарних днів;

на суму ПДВ 15264,93 грн від 16 до 30 календарних днів;

на суму ПДВ 14111,89 грн від 31 до 60 календарних днів;

на суму ПДВ 337,68 грн від 61 до 365 календарних днів.

Крім того відповідачем встановлено факт порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених по операціях, звільнених від оподаткування, з обсягом поставки 70 559,47 грн (без ПДВ).

Факту порушення граничних строків реєстрації податкових накладних позивач не заперечує.

Разом з тим, представник позивача вказує на обставини того, що реєстрація податкових накладних поза граничними строками відбулася з вини суб`єктів владних повноважень внаслідок незарахування відповідачем коштів у СЕА ПДВ та не перерахування Мінфіном субвенцій у розмірі 9 963 027,49 грн у 2017 році, що фактично призвело до зменшення ліміту в СЕА для реєстрації податкових накладних.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі №816/1031/17, яке набрало законної сили 12.07.2018, визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП "Полтававодоканал" у СЕА ПДВ коштів у розмірі 3 526 877,96 грн з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом збільшення суми з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України. Цим же рішенням суду зобов`язано ДФС України зарахувати на рахунок КП "Полтававодоканал" №37512000002372 у СЕА ПДВ кошти у сумі 3526877,96 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків № 1/375-ДФС від 05.08.2015, № 9/375-ДФС від 25.12.2015, № 8/375-ДФС від 21.12.2015 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.

Як стверджує позивач, бездіяльність з боку ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП "Полтававодоканал" у СЕА ПДВ коштів і призвела до порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до обставин, встановлених рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №440/4713/18, яке набрало законної сили 09.07.2019, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації та КП "Полтававодоканал" укладений договір про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 01.08.2017 та Договір про організацію взаєморозрахунків №6-ДФС від 12.12.2017, за умовами яких сторони зобов`язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

У зв`язку з укладенням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості позивача перед державним бюджетом з ПДВ на загальну суму 9 963 027,49 грн за рахунок перерахування на користь позивача з державного бюджету цільових субвенцій з різниці у тарифах на суму 9 963 027,49 грн, які мали би бути спрямовані позивачем до державного бюджету для погашення власних податкових зобов`язань.

Тож, як на переконання представника позивача, погашення податкового боргу Підприємства мало відбуватися на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як це передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №332.

Однак Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку №332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків і постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №440/4713/18 визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь КП "Полтававодоканал" з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці у тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01.01.2016 на загальну суму 9 963 027,49 грн. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 №332 на загальну суму 9963027,49 грн та Договорів про організацію взаєморозрахунків № 4-ДФС від 01.08.2017 та № 6-ДФС від 12.12.2017.

Отже, як за твердженням представника позивача, бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 №332 на загальну суму 9 963 027,49 грн обумовила відсутність на рахунку КП "Полтававодоканал" у СЕА ПДВ необхідних коштів, у зв`язку з чим вважає, що за відсутності вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, застосування штрафних санкцій є протиправним.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а зазначав, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Несвоєчасна реєстрація податкових накладних при обізнаності щодо обов`язку їх реєстрації визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків.

Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до пп. б п. 185.1 ст. 185 ПК України, є об`єктом оподаткування з ПДВ, а величина тарифу - базою оподаткування (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Сторонами у цій справі не заперечуються обставини того, що інформація про надходження від КП "Полтававодоканал" на рахунки з ПДВ субвенцій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 № 332, якою затверджено "Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" за період охоплений перевіркою відсутня.

Водночас суд зазначає, що визначений законом обов`язок Підприємства своєчасної реєстрації податкових накладних не пов`язується з обставинами не/отримання бюджетних субвенцій.

Тож суд погоджується з доводами відповідача про те, що відсутність субвенції не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності.

На переконання суду, сам по собі факт невиконання державою своїх фінансових зобов`язань перед платником у певних договірних правовідносинах не може слугувати підставою для невиконання платником власних податкових зобов`язань або для звільнення від відповідальності за це. На цей висновок впливає оцінка і фінансової спроможності позивача, і його поведінки щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов`язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України, на фоні відсутності відшкодування субвенції та/або збитковості господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.10.2023 у справі №520/14773/21.

Суд зазначає, що пасивна поведінка позивача не свідчить про те, що зі свого боку той вчинив усі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних, що за встановленої у цій справі сукупності обставин є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі п. 1201 ст. 1201 ПК України.

Жодних належних обґрунтувань чи пояснень, яким саме чином сума отриманих субвенцій у 2017 році надала б змогу своєчасно зареєструвати податкові накладні, складені у грудні 2022 року, представник КП "Полтававодоканал" суду не повідомив.

Посилання представника позивача на обставини бездіяльності контролюючих органів, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі №816/1031/17, в частині не зарахування на рахунок КП "Полтававодоканал" у СЕА ПДВ коштів не спростовують виявленого камеральною перевіркою факту податкового правопорушення внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки це не позбавляло платника можливості здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №808/2289/17.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ПК України доповнено статтею 2001 "Електронне адміністрування податку на додану вартість".

Відповідно до п. 2001.1 ст. 2001 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Пунктом 2001.9 ст. 2001 ПК України передбачено, що якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 2001.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

Пунктами 12, 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 передбачено, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Тобто платникам податку гарантовано технічну можливість реалізувати право реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в разі недостатності суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Серед випадків звільнення від податкової відповідальності за статтею 1201 ПК України відсутні випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку, відсутність у нього коштів для поповнення електронного рахунка або зупинка реєстрації податкової накладної (так зване "блокування" накладних) постачальника у ланцюгу.

Отже, сама по собі обставина відсутності реєстраційного ліміту не може вважатися поважною причиною неподання на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій платника та його контрагентів, яких платник обирає самостійно. Тому платник - суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти з урахуванням мінімізації ризиків.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі №640/5075/19 погодився з висновком суду першої інстанції про те, що здійснення платником перевірки ліміту на електронному рахунку ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо не поповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже, і не виключає вину платника у здійсненні податкового правопорушення.

У постанові від 21.03.2024 у справі №280/7271/21 Верховним Судом висловлено правову позицію, відповідно до якої за невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Сама ж по собі обставина здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 та від 25.04.2023 у справі №820/2513/17.

З огляду на з`ясовані у цій справі обставини суд доходить висновку про те, що позивач не надав належних доказів того, що держава не створила умов для виконання обов`язку здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування за грудень 2022 року, а тому доводи позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з його вини, суд визнає необґрунтованими, оскільки такі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Суд також зазначає, що позивач міг бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у випадку неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок на підставі пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за умови надання відповідних доказів.

Однак позивач не обґрунтовує протиправність податкового повідомлення-рішення цими обставинами.

Тож з огляду на встановлені у справі фактичні обставини суд доходить висновку про те, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення №00105870405 від 19.07.2024, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені ПК України, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин суд визнає позов необґрунтованим, що тягне за собою наслідки у вигляді відмови у його задоволенні.

За відсутності підстав для задоволення позову відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у справі №440/13783/24 - залишити без задоволення.

Позивач: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661; вул. Пилипа Орлика, 40-А, м. Полтава, 36020).

Відповідач: Головне управління ДПС в Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун