Рішення № 132836919, 22.12.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/508/25

№ провадження 2/646/1603/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.25 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Іщенко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника Романенка М. Е. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4271648 від 27 липня 2021 року у сумі 19 033,00 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 липня 2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 4271648. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого остання підтвердила прийняття умов кредитного договору № 4271648 від 27 липня 2021 року, який також знаходиться в особистому кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідачка отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Хронологія вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про надсилання SMS на номер відповідачки та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у кредитному договорі - «Порядок укладення договору».

Отже, відповідачка уклала договір про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 7 000,00 гривень.

11 листопада 2021 року відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги № 12Т Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступив право вимоги за кредитним договором № 4271648 від 27 липня 2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідачки.

Згідно із договором про відступлення права вимоги сума боргу відповідачки перед новим кредитором становить 19 033,00 гривень та складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 7 000,00 гривень, заборгованості за відсотками у сумі 11 683,00 гривень, заборгованості за комісійними винагородами у сумі 350,00 гривень.

Позивач зазначає, що на виконання пункту 6) частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України ним було направлено на адресу відповідачки досудову вимогу про сплату заборгованості за договором № 4271648 від 27 липня 2021 року.

Ураховуючи викладені вище обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4271648 від 27 липня 2021 року у сумі 19 033,00 гривень, витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 гривень.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні на 14 квітня 2025 року.

Представник позивача у судове засідання 14 квітня 2025 року не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином; у позовній заяві просив розглянути справу без його участі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Оскільки відповідачка у судове засідання не з`явилась, її правова позиція була невідома, суд, керуючись принципами забезпечення доступу сторін та учасників справи до правосуддя, рівності сторін у процесі, відклав судове засідання на 09 липня 2025 року.

У судове засідання, призначене на 09 липня 2025 року, відповідачка не з`явилась, оскільки її правова позиція залишалась невідомою, судове засідання було відкладено на 25 серпня 2025 року.

У зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі, судове засідання, призначене на 25 серпня 2025 року, було відкладено на 13 жовтня 2025 року.

Відповідачка у судове засідання 13 жовтня 2025 року не з`явилась, заяв/клопотань на адресу суду не надала. Оскільки інформація про її належне повідомлення про дату та час судового засідання була відсутня, розгляд справи було відкладено на 11 грудня 2025 року.

У судове засідання 11 грудня 2025 року відповідачка не з`явилась, про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв/клопотань від неї на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідачки у судові засідання та не повідомлення нею про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі, ухвалою від 11 грудня 2025 року постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

27 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4271648, який підписано сторонами договору у електронному вигляді.

На сайті: miloan.ua ОСОБА_1 було подано анкету-заяву на кредит № 4271648, зі змісту якої встановлено, що погодженими умовами кредитування є: замовлена сума - 7 000,00 гривень, замовлений строк - 30 днів, погоджена сума - 7 000,00 гривень, погоджений строк - 30 днів, комісія за надання - 5,00 % одноразово, ставка процентів - 0,63 % за кожен день користування.

Відповідно до положень розділу 1. договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно із пунктом 1.4. договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 гривень.

Кредит надається загальним строком на 30 днів з 27.07.2021 (строк кредитування).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 26.08.2021.

Комісія за надання кредиту - 350,00 гривень, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 1 323,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені підпунктами 2.2., 2.3. договору.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору .

У пункті 2.3 кредитного договору сторони визначили порядок його пролонгації.

Пунктом 2.3.1.2. договору визначені умови пролонгації строку кредитування на стандартних (базових) умовах, відповідно яких позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. На відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами.

Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

У додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2024 року погоджено графік платежів за договором.

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2024 року є паспорт споживчого кредиту № 4271648.

У паспорті споживчого кредиту № 4271648 у якості основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача зазначено таке: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 7 000,00 гривень, строк кредитування - 30 днів; мета кредиту - задоволення потреб позивачальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб надання кредиту - переказ на картковий рахунок.

У розділі 3. Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено: процентна ставка - 0,63 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного у пункті 1.3 договору; стандартна (базова) ставка - 5 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, вказаного у пункті 1.3 договору на стандартних (базових) умовах, згідно із пунктом 2.3.1.2. договору; тип процентної ставки - фіксована; платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору - комісія за надання кредиту 350,00 гривень, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Зі змісту зазначеного вище документа встановлено, що датою надання інформації є 27.07.2021, інформація зберігає чинність та є актуальною протягом двох днів з дати надання інформації.

Як зазначає позивач, договір про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року та додатки до нього були підписані ОСОБА_1 у електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Судом встановлено, що у договорі про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року у графі «Позичальник» зазначено такі відомості: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , Паспорт: НОМЕР_2 , Адреса місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , Телефон: НОМЕР_3 , Електронна пошта.

У додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року у графі «Позичальник» зазначено: « ОСОБА_1 », а у паспорті споживчого кредиту № 4271648 - «підпис споживача (електронний підпис одноразовим ідентифікатором)».

У якості підтвердження перерахування кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» позичальниці ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7 000,00 гривень на виконання умов, укладеного між ними 27 липня 2021 року договору про споживчий кредит № 4271648, до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення № 52257550 від 27 липня 2021 року, яке містить підпис уповноваженої особи та печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

Матеріали позовної заяви також містять відомості, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 52257550 за період з 27 липня 2021 року по 25 жовтня 2021 року.

Зі змісту вказаного вище документа встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 19 033,00 гривень, яка складається з: боргу по тілу у сумі 7 000,00 гривень, боргу по відсоткам у сумі 11 683,00 гривень та боргу по пені у сумі 350,00 гривень.

11 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги № 12Т.

У пункті 1.1. вказаного договору сторони погодили, що на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до розділу 6. договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів та які входять до портфелю заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 88 907 816,24 гривень станом на дату підписання сторонами цього договору.

Оформлення відступлення права вимоги відбувається у наступному порядку.

За цим договором кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості.

Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредитору документацію в порядку, передбаченому цим договором.

Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги.

Відповідно до розділу 8., у якому узгоджено порядок обміну документацією, кредитор зобов`язаний протягом 30 робочих днів з моменту підписання цього договору та за умови своєчасної повної оплати компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги відповідно до пунктів 7.1, 7.2 цього договору передати новому кредитору всю документацію щодо прав вимоги до боржників, які зазначені у реєстрі.

Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі (додаток № 5) до цього договору, підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі сторін.

Кредитор зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту підписання цього договору та заповненого додатку № 1 підготувати та передати новому кредиторові в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві реєстр боржників за формою, встановленою у додатку № 1 до цього договору.

Протягом 10 робочих днів з моменту отримання новим кредитором електронної форми реєстру боржників новий кредитор формує та надає кредитору підписання акт приймання-передачі реєстру боржників (додаток № 2). Протягом 3 робочих днів з моменту отримання кредитором акту приймання-передачі реєстру боржників, уповноважений представник кредитора підписує вказаний акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник акту новому кредиторові.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 12Т від 21 листопада 2021 року сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» грошові кошти, що підтверджується платіжними інструкціями № 1913 від 29 грудня 2021 року, № 1923 від 23 грудня 2021 року, № 1893 від 16 грудня 2021 року, № 1855 від 09 грудня 2021 року, № 1777 від 02 грудня 2021 року, № 27 від 25 листопада 2021 року, № 1756 від 19 листопада 2021 року та № 1752 від 19 листопада 2021 року.

Згідно із актом приймання-передачі реєстру боржників від 11 листопада 2021 року до договору відступлення прав вимоги № 12Т від 11 листопада 2021 року, згідно із вимогами договору відступлення прав вимоги № 12Т від 11 листопада 2021 року кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників від 11 листопада 2021 року.

Як встановлено із витягу з додатку до договору факторингу № 12Т від 11 листопада 2021 року до Товариства з обмеженою відповідальнісю «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4271648 від 27 липня 2021 року на загальну суму 19 033,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 7 000,00 гривень, заборгованість за відсотками у сумі 11 683,00 гривень та заборгованості за комісією у сумі 350,00 гривень.

27 вересня 2024 року позивачем складено досудову вимогу із зазначенням підстави набуття права вимоги, суми вимоги та порядку погашення вказаної вимоги.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», яке набуло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та позивачем 11 листопада 2021 року було укладено договір відступлення прав вимоги № 12

Т. Право безпосередньої грошової вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року перейшло до позивача на підставі акту приймання-передачі реєстру боржників від 11 листопада 2021 року разом із витягом із нього.

У відповідності до вимог пункту 8.3. договору відступлення прав вимоги № 12Т від 11 листопада 2021 року, у акті приймання-передачі реєстру боржників від 11 листопада 2021 року чітко зазначені уповноважені представники позивача та первинного кредитора, а у витязі з цього реєстру визначено, що вимоги позивача до ОСОБА_1 перейшли у розмірі 19 033,00 гривень, яка складається із: сумі заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 гривень, суми заборгованості за відсотками - 11 683,00 гривень та суми заборгованості за комісією - 350,00 гривень, які позивач і бажає стягнути з відповідачки за результатами розгляду справи.

Отже, суд уважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пунктів 5) та 6) частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спіних правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року у сумі 19 033,00 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідачки тим, що між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», було укладено кредитний договір, який відтворений шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер її телефону.

Згідно із пунктом 6.1. договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до пункту 6.2. договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту, або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Судом встановлено, що у договорі про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року у графі «Позичальник» зазначено прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 , адресу проживання, ідентифікаційний код та серію і номер паспорта, електронну пошта та номер телефону.

У додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року у графі «Позичальник» зазначено « ОСОБА_1 », а у паспорті споживчого кредиту № 4271648 - «Підпис споживача (електронний підпис одноразовим ідентифікатором)».

При цьому, договір про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року та додатки до нього не містять візуального відображення одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності), який за твердженнями позивача застосовувала ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять і доказів того, що первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надсилало відповідачці, а остання будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, пройшла ідентифікацію особи та здійснила електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази реєстрації саме ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», отримання нею логіну та паролю у даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Тому, зазначені вище документи не можуть уважатись такими, що підписані саме відповідачкою у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Також, суд критично ставиться до наданого позивачем доказу у підтвердження перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 у формі платіжного доручення № 52257550 від 27 липня 2021 року, відповідно до якого 27 липня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на картковий рахунок НОМЕР_4 було перераховано грошові кошти у сумі 7 000,00 гривень.

Інформація від банківської установи, що платіжна картка з маскою НОМЕР_4 дійсно була емітована на ім`я ОСОБА_1 ; що операція із зарахування грошових коштів у сумі 7 000,00 гривень на зазначену картку була успішною; що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком з маскою НОМЕР_4 та знаходився в анкетних даних банківської установи стосовно ОСОБА_1 , тощо в матеріалах справи відсутня.

Суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Матеріали справи не містять виписки за картковому рахунку ОСОБА_1 , отже, інформація про те, що їй було перераховано відповідну суму кредитних коштів, що вона користувалась ними, зокрема, розраховувалась за товари, знімала готівку в банкоматі тощо, про що свідчать відповідні операції, відсутня.

Таким чином, належних та допустимих доказів в підтвердження підписання саме ОСОБА_1 індивідуальної частини договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року, отримання відповідачкою кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі, отже, наявності заборгованості за простроченим тілом кредиту, матеріали справи не містять.

Стосовно обгрунтування позивачем наявності заборгованості за простроченими відсотками та комісійними винагородами суд зазначає таке.

Оскільки суд уважає недоведеними у встановлений законом спосіб підписання саме відповідачкою індивідуальної частини договору про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року, перерахування та отримання нею кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі, то, відповідно, і право на отримання відсотків за користування кредитними коштами та комісійними винагородами у позивача не виникло.

Окрім того, суд зазначає, що у якості доказу наявності заборгованості за договором про споживчий кредит № 4271648 від 27 липня 2021 року позивачем надано відомість про щоденні нарахування та погашення, складену первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», у довільній формі та яка по суті є відтворенням позовних вимог позивача.

Детального розрахунку заборгованості, зокрема, за простроченими відсотками по кредитному договору, із зазначенням періоду та розміру їх нарахування, позивачем суду надано не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі, сплачені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень, залишаються за ним.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» дл ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4271648 від 27 липня 2021 року у сумі 19 033,00 гривень - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 22 грудня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, місто Бровари Київської області, 07406; номер телефона: НОМЕР_6, email: info@dgfinance.com.ua;

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: вулиця Сиона Петлюри, будинок 21/1, місто Бровари Київської області, 07406; номер телефону: НОМЕР_6 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О. В. Іщенко