Ухвала суду № 132836131, 19.12.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12723/25

н/п 1-кс/953/8019/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , вивчивши клопотання прокурора прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами економічної безпеки України Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202522000000179 від 15.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 209 КК України, про арешт майна, -

Встановив:

18.12.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами економічної безпеки України Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202522000000179 від 15.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 209 КК України, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025220000000179 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209 КК України за фактом вчинення групою осіб на території Харківської області та м. Харкова незаконного виготовлення підакцизних товарів, зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а також легалізації (відмиванням) коштів, отриманих внаслідок вчинення зазначеної незаконної діяльності.

Так, працівниками УПК в Харківській області ДКП НП України під час проведення оперативних заходів направлених на встановлення осіб, що вчиняють вказані злочини, а також осіб, що можуть мати до них відношення або володіти інформацією, що має значення для органу досудового розслідування, встановлено ряд осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, а також те, що зазначену діяльність фігуранти вчиняють, використовуючи приміщення та майно, що використовується у діяльності та належить ТОВ «БІОЛАР» (код ЄДРПОУ 38278716). При цьому серед видів діяльності даної юридичної особи, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутнє значення, що відповідають протиправним діям встановлених фігурантів.

Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що до групи осіб, які вчиняють зазначені злочини, входять громадяни України: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи.

В ході досудового розслідування встановлено, що вказані особи, які мають безперешкодний доступ до приміщень та майна ТОВ «БІОЛАР», у своїй злочинній діяльності спільно з іншими учасниками групи використовують також і транспортні засоби, які на праві власності належать вказаному товариству. За допомогою таких транспортних засобів група фігурантів перевозять незаконно виготовлені підакцизні товари, а саме алкогольні напої, для подальшого збуту, ховаючи такі товари серед продукції, реалізацією якої займається ТОВ «БІОЛАР».

Так, 01.12.2025 проведено огляд відкритої ділянки місцевості, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Полтавське Шосе, поблизу буд. № 277/2, в результаті якого, на підставі добровільної згоди водія ТОВ «БІОЛАР» ОСОБА_6 виявлено та вилучено: транспортний засіб «Renault T» д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , а також вантажем, та відповідними супроводжуючими документами, а саме товарно-транспортними накладними (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025. У вищевказаних ТТН серед інших найменувань товарів зазначено про перевезення близько 400 літрів незаконно виготовлених та розфасованих алкогольних напоїв - вина, які в даних ТТН позначено для конспірації як «напій для причастя». При цьому, огляд вмісту вантажної будки транспортного засобу «Renault T» д.н.з. НОМЕР_1 не проводився. Транспортний засіб вилучено та тимчасово опечатано для подальшого проведення слідчих дій, у порядку, передбаченому ст.ст. 233, 234, 237 КПК України. На момент підготовки даного клопотання власником транспортного засобу «Renault T» д.н.з. НОМЕР_1 не надано письмового дозволу на проведення його огляду.

В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказаний транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 перебуває в постійному володінні та користуванні лізингоодержувача ТОВ «БІОЛАР» (код ЄДРПОУ 38278716, юридична адреса: м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 22), керівником якого є ОСОБА_4 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 , а лізингодавачем та власником є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, e-mail: cancelyaria@privatbank.ua). ТТН №Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН №Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші також належать ТОВ «БІОЛАР». ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025 належать ФОП ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_4 .

Вилучене 01.12.2025 під час огляду майно, відповідно до положень ст. 98 КПК України може бути знаряддям вчинення злочину, могло зберегти на собі його сліди та може містити відомості, які у подальшому будуть використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом злочину.

02.12.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025220000000179 транспортного засобу «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , а також товарно-транспортними накладними (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025.

02.12.2025 до Київського районного суду м. Харкова прокурором у кримінальному провадженні №42025220000000179 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209 КК України подано клопотання про арешт вищевказаного тимчасово вилученого майна.

05.12.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова винесено ухвалу про повернення клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42025220000000179 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209 КК України про арешт майна для усунення недоліків, визначених в ухвалі, а саме: не вказано вид арешту майна, не конкретизовано перелік майна, клопотання про арешт якого подано, також до клопотання не додано копію постанови про визнання вилученого майна речовими доказами. Дану ухвалу від 05.12.2025 прокурором отримано 16.12.2025 о 15:00 год. для усунення зазначених недоліків.

Вказує, що метою накладення арешту на вилучене 01.12.2025 майно, а саме транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , товарно-транспортні накладні (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025, є збереження речових доказів, в тому числі для проведення відповідних судових експертиз, висновки яких можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, вилучене в результаті огляду за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Полтавське Шосе, відкрита ділянка місцевості поблизу будинку № 277/2, а саме: транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , товарно-транспортні накладні (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025, а саме заборонити володіти, користуватись та розпоряджатись таким майном.

Прокурор просив клопотання задовольнити та накласти арешт на вказане у клопотанні майно.

Адвокати власників майна ТОВ «Біолар» та ФОП ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про арешт майна заперечували, просили відмовити у його задоволенні та негайно повернути майно, подали письмові заперечення.

У своїх запереченнях представники власників майна зазначали, що транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Біолар», використовується останнім у законній господарській діяльності, у автомобілі знаходиться товар, пов*язаний з поточною діяльністю підприємства, який повинене бути доставлений за договором до м. Дніпро. Також, протокол огляду не містить конкретний перелік майна, вилучений 01.12.2025 року, що також є неприпустимим.

В запереченнях ФОП ОСОБА_8 вказувала, що в неї не запитували згоди на проведення огляду, а водія не уповноважували на надання такого дозволу. Крім того, зазначають, що відповідно до вимог КПК України вилучене майно не є предметом даного кримінального провадження, оскільки не містить ознак, які повинні бути властиві речовим доказам та не має значення для даного кримінального провадження. Також, вказувала, що такі дії є втручанням в господарську діяльність підприємства, жодній особі підозру не пред*явлено, а товар не обмежений до реалізації на території України.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, заперечення власників із додатками, приходить до наступного.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202522000000179 від 15.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 209 КК України.

Згідно представлених даних, 01.12.2025 року слідчим в присутності понятих, за участі водія ОСОБА_6 проведено огляд місцевості, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Полтавське Шосе, поблизу буд. № 277/2, в результаті якого, за згодою водія ТОВ «БІОЛАР» ОСОБА_6 виявлено та вилучено: транспортний засіб «Renault T» д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , та відповідними супроводжуючими документами, а саме товарно-транспортними накладними (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025. Письмової згоди власників майна до теперішнього часу не надано.

01.12.2025 року транспортний засіб «Renault T» д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 оглянутий та тимчасово затриманий згідно акту від 01.12.2025 року. Згідно клопотання, транспортний засіб опечатано для подальшого проведення слідчих дій, у порядку, передбаченому ст.ст. 233, 234, 237 КПК України.

За представленими даними, строк для звернення з клопотанням про арешт майна не пропущений, оскільки первісно прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у строки, передбачені КПК України, і в подальшому після повернення клопотання для дооформлення зверувся до слідчого судді у передбачений 72 години строк після отримання ухвали про повернення клопотання.

Згідно наданої постанови слідчого від 02.12.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025220000000179 від 15.07.2025: транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 із вантажем всередині будки, а також товарно-транспортні накладні (далі ТТН) на вантаж із додатками до них: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025. Згідно даної постанови вантаж всередині автомобіля не конкретизований та не описаний.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Дослідивши клопотання, доводи та заперечення сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення клопотання, оскільки в ТТН, на які просить накласти арешт може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження по даному кримінальному провадженню з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 209 КК України.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя частково задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно в цій частині, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, як тимчасово вилучене майно, а саме на товарно-транспортні накладні, вилучені під час проведення огляду 01.12.2025 року у вигляді заборони на розпорядження шляхом виправлення та знищення, а саме на: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025, зобов*язавши слідчого виготовити копії даних ТТН та повернути оригінали зазначених ТТН власникам та попередивши власників про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження даного арештованого майна.

Незастосування арешту в цій частині може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом, тобто зберегло на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Однак, слідча суддя, вирішуючи питання щодо накладення арешту на транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , вилученого під час проведення огляду 01.12.2025 року, приходить до висновку, що даний транспортний засіб не відповідає критеріям за ст. 98 КПК України, та у клопотанні прокурора не конкретизовані підстави для арешту даного майна відповідно до вимог ст. 173 КПК України.

Так, вилучений 01.12.2025 року транспортний засіб поміщений на зберігання, однак будь-яких слідчих дій з ним, або з іншими предметами, які знаходяться в ньому проведено не було, що є порушенням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також, до слідчого судді не були надані і будь-які дані про звернення із клопотаннями слідчого чи прокурора до слідчого судді в порядку вимог КПК України на стадії досудового розслідування з приводу даного тимчасово вилученого майна протягом часу з моменту вилучення. Вантаж, який вказаний у постанові слідчого про визначення речовим доказом не конкретизований, що також є неприпустимим, в порушенням КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що суд повинен оцінювати, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Із змісту вищезазначених норм убачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування

Як вбачається з представлених матеріалів, ТОВ «Біолар» та ФОП ОСОБА_9 здійснює господарську діяльність, і до слідчого судді надані документи на підтвердження зазначеного.

Наведені вище встановлені слідчим суддею фактичні обставини свідчать про те, що у зв`язку зі Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004) У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) від 28.10.1999, п.78).

Наведені вище встановлені слідчим суддею фактичні обставини свідчать про те, що у зв`язку з вилученням транспортного засобу, без проведення з ним будь-яких слідчих дій чи звернення до слідчого судді з відповідними клопотаннями про проведення слідчий дій його власники позбавлені можливості у повній мірі реалізовувати права власника та здійснювати законну господарську діяльність.

Крім того, слідча суддя враховує, що дане майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, даних про пред*явлення повідомлення про підозру не надано, розмір шкоди не визначений, цивільні позови не пред*явлені, згоди від власника майна не було отримано, і само клопотання про арешт майно в цій частині не є обґрунтованим та конкретизованим в розумінні вимог ст. 173-176 КПК України.

За таких обставин, слідча суддя, дослідивши обставини кримінального правопорушення та клопотання прокурора з додатками в обґрунтування арешту майна в цій частині, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна на транспортний засіб «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , вилучений під час проведення огляду 01.12.2025 року із поверненням даного майна власникові.

Керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами економічної безпеки України Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202522000000179 від 15.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 209 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на товарно-транспортні накладні, вилучені під час проведення огляду 01.12.2025 року у вигляді заборони на розпорядження шляхом виправлення та знищення, а саме на: ТТН № Бі-00001027 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1027 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатами на 6 аркушах; ТТН № Бі-00001028 від 27.11.2025 із видатковою накладною № 1028 від 27.11.2025 та рахунком на оплату від 25.11.2025, а також сертифікатом на 1 аркуші; ТТН № Жм-0002102 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм2202 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002100 від 26.11.2025 із рахунком фактурою № Жм-0002200 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002105 від 27.1.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002205 від 27.11.2025; ТТН № Жм-0002101 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002201 від 26.11.2025; ТТН № Жм-0002098 від 26.11.2025 із рахунком-фактурою № Жм-0002197 від 26.11.2025, зобов*язавши слідчого виготовити копії даних ТТН та повернути оригінали зазначених ТТН власникам.

Попередити власників про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Зобов`язати прокурора, слідчого забезпечити зберігання арештованого майна в порядку передбаченому постановою КМУ №1104 від 19.11.2012.

В задоволенні клопотання прокурора про арешт транспортного засобу «Renault T», д.н.з. НОМЕР_1 із ключами та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , вилученого під час проведення огляду 01.12.2025 року відмовити та негайно повернути дане майно власникові.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами, відсутніми при оголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя - ОСОБА_1