Ухвала суду № 132835566, 23.12.2025, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 400/12489/25

Провадження № 2-а/485/33/25

УХВАЛА

про залишення адміністративного позову без руху

23 грудня 2025 року м. Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Соловйов О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення від 30 листопада 2024 року № Е351908; зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення від 30 листопада 2024 року № Е351908; зобов`язання вчинити певні дії.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 листопада 2025 року вище зазначену адміністративну справу передав на розгляд Снігурівського районного суду Миколаївської області

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2025 року, адміністративну справу передано у провадження судді Снігурівського районного суду Миколаївської області Соловйову О.В.

Вивчивши адміністративний позов та додані до нього документи, суд дійшов до висновку про залишення його без руху за наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1211,20 грн).

Частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за подання адміністративного позову у даній справі складає: 1211,20 * 0,8 = 968,96 грн.

Разом з адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В клопотанні позивач посилається на те, що у нього відсутній дохід за декілька років до звернення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Так, позивачем до заяви додано довідки ОК-5 та ОК-7.

Зокрема, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.

Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 у справі № 9901/377/21.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.

Із врахуванням викладеного, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАСУ в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому ЄДРПОУ вказав ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Тобто, відділи РТЦК, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є юридичними особами.

Таким чином, позивач має визначити у позові відповідача із зазначенням даних відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАСУ. У разі зазначення у справі іншого належного відповідача позивачу слід надати позовну заяву у новій редакцій (уточнену).

Крім того, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

При цьому матеріали справи не містять відомостей про притягнення відповідачем позивача до адмінстративної віповідальності.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Частиною 1статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В позовній заяві позивачем не зазначено, коли він дізнався про порушення своїх прав, що виключає можливість перевірки своєчасності оскарження дій суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до наданого позивачем витягу з додатку "Резерв+" вбачається, що позивач уточнював свої військово-облікові дані 12 травня 2025 року, тоді як у позові позивач просить визнати протиправним та скасування звернення відповідача від 30 листопада 2024 року № Е351908, інформація про наявність якого міститься в застосунку "Резерв+" позивача, а тому, відповідно, позивач оновлюючи свої військово-облікові дані 12 травня 2025 року мав би дізнатися про наявність зазначеного звернення відповідача від 30 листопада 2024 року.

Адміністративний позов позивачем сформовано в системі "Електронний суд" 20 листопада 2025 року, тобто за спливом визначеного 6-місячного строку для звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності причин пропуску такого звернення позивачем не подавалась.

Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України,

ухвалив:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення від 30 листопада 2024 року № Е351908; зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали:

- сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову у сумі 968,96 грн (дев"ятсот шістдесят вісім грн 96 к.). на рахунок: отримувач коштів: (Державна судова адміністрація України, 050) населений пункт - Снігурівська міська ОТГ, отримувач - Миколаїв. ГУК/тг м.Снігурівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37992030, банк одержувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), UA488999980313141206000014444, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) та надати докази сплати судового збору.

- визначити у позові відповідача із зазначенням даних відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАСУ;

- зазначити дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, роз"яснивши позивачу право на звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав та доказів поважності причин такого пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Соловйов