Рішення № 132833600, 22.12.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6897/25

Провадження № 2/345/3233/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2025 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує наступним. 21 січня 1991 року виконавчим комітетом Копанківської сільської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 . У вказаному домоволодінні станом на 15.04.1991 були зареєстровані ОСОБА_2 (голова господарства), ОСОБА_3 (його дружина), ОСОБА_4 (онука).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_2 , оскільки проживав з нею на час відкриття спадщини, тому, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача ОСОБА_2 , який залишив заповіт, посвідчений 07 жовтня 2011 року, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що за законом буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів позивачу. Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , відкрилась спадщина зокрема на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

04.11.2025 року постановою державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з тим, що право власності на вищезазначений житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду.

У зв`язку з цим позивачка змушена звернутись із позовом до суду та просить винести рішення яким визнати за нею право власності на майно колишнього колгоспного двору, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Представник позивача адвокат Бойко Р.Б. подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримує та просить суд його задоволити (а.с.43).

Представник відповідача заступник міського голови Білецький Б. також подав до суду заяву, у відповідності до якої просить розгляд справи здійснювати за їхньої відсутності, покладається на розсуд суду, просять прийняти законне та обґрунтоване рішення з врахуванням норм законодавства, що регулюють дані правовідносини. (а.с.40-41).

Відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача ОСОБА_3 (а.с.8). Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_2 , оскільки проживав з нею на час відкриття спадщини, тому, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. (а.с.9), який залишив заповіт, посвідчений 07 жовтня 2011 року серпня 2009 року, який зареєстрований в реєстрі за № 41, (а.с.10). Згідно заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що за законом буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить спадкодавцю, про що свідчить 21 січня 1991 року виконавчим комітетом Копанківської сільської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_2 видане свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 . (а.с.7).

При зверненні до нотаріуса з метою оформлення документів на спадщину за заповітом на вищезазначене спадкове майно, яке на день смерті, належало спадкодавцю ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - 04 листопада 2025 року постановою державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з тим, що право власності на вищезазначений житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду. (а.с.31).

З довідки Мостищенського старостинського округу від 18.11.2025 № 13 вбачається, що станом на 15.04.1991 в домоволодінні по АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_2 (голова господарства), ОСОБА_3 (його дружина), ОСОБА_4 (онука); найменування і номер АДРЕСА_3 ; станом на 30.07.2011 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 ; заповіт від імені ОСОБА_3 у Мостищенській сільській раді не посвідчувався (а.с.6).

Довідкою ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 18.09.2025 № 00279 підтверджується, що переходів права власності вищевказаного нерухомого майна не зареєстровано. Інвентаризаційна вартість домоволодіння станом на 18.09.2025 становить 465 347 грн.(а.с.11).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 , оскільки проживав з нею на час відкриття спадщини, тому, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_2 мав право по 2/3 частки вищевказаного нерухомого майна.

У відповідності до довідки сільського голови Мостищенської сільської ради від 22.01.2013 року за №20 виданої ОСОБА_1 про те, що до дня смерті дідуся ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали разом та вели спільне господарство (а.с.30).

Так, позивач має право на 1/3 частку як член колгоспного двору, з врахуванням якої за нею слід визнати право власності в цілому, після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до Закону України «Про власність» з 15.04.1991 відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Згідно ст. 120 ЦК України (в редакції 1963) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визнання права передбачено як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.ст. 317,318,319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності .

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як вище зазначено, позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину та вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном.

Відповідач по справі претензій до спадкового майна не має, що підтверджується поданою заявою.

Виконавши вимоги положень ст. ст. 1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняла спадщину.

Таким чином, ОСОБА_1 , як члену колишнього колгоспного двору та як спадкоємцю за заповітом, належить майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, які знаходяться по АДРЕСА_2 , то є усі підстави щодо визнання права власності на вказане будинковолодіння.

Беручи до уваги те, що позивач прийняла спадщину, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не представляється можливим у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору, дослідивши всі матеріали справи суд вважає, що є всі підстави для задоволення даного позову та визнати за позивачем в цілому право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, ст. 120 ЦК України (в редакції 1963року), ст.ст. 16, 317,318,319, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст.200, 259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на майно колишнього колгоспного двору, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: