Ухвала суду № 132831209, 23.12.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/6173/2025

ЄУН 201/14615/25

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

23 грудня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

розглянувши заяву про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Т.В. від розгляду цивільної справи №201/14615/25

за позовною заявою ОСОБА_1

до Навчально-наукового інституту Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій

про зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

23 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з заявою про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Тетяни Володимирівни (далі - Давидовської Т.В.) від розгляду цивільної справи №201/14615/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - Навчально-наукового інституту Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій, про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування заяви посилався на те, що нього є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Давидовської Т.В. у зв`язку, як на думку заявника суддя порушила норми законодавства та створює перешкоди в доступі до правосуддя у зв`язку з ігноруванням верховенства права. Зазначене, на думку заявника, згідно положень п.3,5 ч.1 ст. 36, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підставою для відводу головуючої судді Давидовської Т.В.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи про вирішення питання про відвід судді не повідомлялись та, оскільки відвід надійшов поза межами судового засідання, розгляд здійснюється судом у порядку письмового провадження.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Положеннями ст.36 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Наявність безсторонності відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивними та обґрунтованими.

Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що суддя Давидовська Т.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Твердження у заяві про відвід про те, що судом здійснювалось неналежне повідомлення заявника про час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки всі судові виклики направлялись позивачу через підсистему Електронний суд на наявний у останнього електронний кабінет. Витребування судом матеріалів іншої судової справи для дослідження в судовому засіданні також не може свідчити про необ`єктивність та упередженість судді, натомість твердження заявника про протилежне можуть свідчити лише про незгоду заявника із рішенням суду.

У такому висновку суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі всі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом.

Отже, передбачені законом підстави для відводу судді відсутні, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (24 грудня 2025 року), відповідно до положень абз.2 ч.4 ст. 40 ЦПК України така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст.36, 37, 40 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Тетяни Володимирівни від розгляду цивільної справи №201/14615/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - -наукового інституту Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій, про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Давидовська