Рішення № 132824706, 23.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25827/25

провадження № 2/753/15309/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 941057 від 14 серпня 2023 року у загальному розмірі 85 656 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 12 000 грн; заборгованості за процентами - 73 656 грн.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір у електронній формі, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином свої зобов`язання не виконав.

21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу, у зв`язку з чим до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача.

За викладених обставин позивач просить позов задовольнити та стягнути заборгованість з відповідача в сумі 85656,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 05.12.2025 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано з АТ "А - БАНК"(адреса: 49074, м. Днiпро, вул. Батумська, буд. 11) інформацію: Чи була успішною транзакція, здійснена 14.08.2023, в сумі 12000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 );? Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

16.12.2025 Відповідачем подано відзив на позов у якому проти задоволення позовним вимог заперечується з огляду на те, що що нараховані проценти за користування кредитними коштами в кілька разів перевищують суму тіла кредиту, що порушує принципи справедливості та розумності, закріплені у Цивільному кодексі України. Згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору не повинні призводити до істотного дисбалансу між правами та обов`язками сторін, а також не повинні встановлювати надмірно високі компенсації, що є недопустимими, зокрема у випадках, коли проценти перевищують вартість самого кредиту. Це порушує як законодавчі норми, так і принципи добросовісності та розумності, на яких має ґрунтуватися будь-який договір. Крім того, відповідно до вимог статей 1048 та 1050 Цивільного кодексу України, проценти можуть нараховуватися тільки в межах погодженого строку кредитування. Нарахування відсотків після закінчення цього строку є порушенням законодавства, адже після припинення дії договору кредитор не має права вимагати додаткових платежів. Позивач не довів належним чином набуття права вимоги.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 14 серпня 2023 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 941057, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000 грн на умовах строковості, платності та повернення. Кредитний договір № 941057 укладений шляхом приєднання відповідача до публічної оферти з використанням одноразового ідентифікатора (OTP-коду) через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця. Згідно з пунктом 2.1 договору кошти кредиту надавалися у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок (платіжну картку) відповідача. На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань позивачем надано лист про перерахування коштів кредиту, а також зазначено, що ТОВ «Селфі Кредит» не має технічної можливості отримувати інформацію про подальші операції за рахунком відповідача. Витребувані судом докази, що надійшли на виконання ухвали суду свідчать про зарахування коштів на картку позичальника.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та має таку саму юридичну силу. Верховний Суд у постановах, зокрема: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, зазначив, що введення одноразового ідентифікатора є належним способом ідентифікації позичальника та підтверджує волевиявлення на укладення договору.

Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про компрометацію його персональних даних або незаконне використання облікового запису.

Зазначені правовідносини є цивільно-правовими, регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України, кредитодавець зобов`язаний надати грошові кошти, а позичальник - повернути їх та сплатити проценти.

Суд враховує, що у випадку безготівкового надання кредиту фінансова установа не має доступу до банківського рахунку позичальника, а факт отримання коштів підтверджується укладенням договору та відсутністю доказів зворотного.

Відповідач таких доказів суду не надав.

Позивачем подано детальний розрахунок заборгованості, який містить інформацію про: суму кредиту, строк користування, процентну ставку, періоди прострочення.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не здійснював платежі з повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на дату звернення до суду загальна заборгованість складає 85 656 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 73 656 грн - заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості є деталізованим, відповідає умовам договору, а доказів його необгрунтованості суду не подано.

Процентна ставка, метод нарахування та умови застосування стандартної і зниженої ставки прямо передбачені договором, з якими відповідач погодився при його укладенні.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідач, укладаючи договір, добровільно погодився з його умовами, що відповідає принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України).

21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

Матеріалами справи підтверджується укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем.

Відповідно до статті 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Подані позивачем: договір факторингу, витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі, підтверджують належність позивача як нового кредитора.

Суд вважає важливими обставини на яві посилається Відповідач, разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що умови договору є несправедливими, зокрема, щодо процентної ставки, яка, на його думку, є надмірною. Однак варто зазначити, що кредитний договір укладався за взаємною згодою сторін і є дійсним у відповідності до Цивільного кодексу України та Закону України "Про споживче кредитування". Відповідно до ст. 11 цього закону, кредитодавець має право встановлювати умови процентної ставки, що були погоджені з позичальником. Ставка була чітко зазначена в договорі, і жодних застережень чи заперечень з боку відповідача під час укладення договору не було. Окрім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», процентна ставка не може перевищувати законодавчо встановлені межі, що також відповідає умовам договору. Відповідач зазначає, що нараховані проценти за користування кредитом перевищують основну суму позики. Проте, нарахування процентів за договором здійснюється відповідно до умов договору, де чітко вказано порядок і строки нарахування процентів, що визначаються за ставкою, узгодженою сторонами. Враховуючи це, нараховані проценти є правомірними і обґрунтованими, що підтверджується наданими доказами. Щодо заперечень відповідача, що нараховані проценти є непропорційними і суперечать принципам справедливості та розумності, суд зазначає, що нарахування процентів за договором відповідало умовам, узгодженим між сторонами. Потрібно зазначити, що за будь-яких обставин суд не має права змінювати умови договору, укладеного за згодою сторін, якщо ці умови не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума у розмірі 85656,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн., що відповідатимуть принципу розумності та справедливості.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 941057 від 14.08.2023 у розмірі 85656,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок), витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2025

Суддя: Комаревцева Л.В.