Ухвала суду № 132824700, 12.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26757/25

провадження № 1-кс/753/3462/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030000428 від 25.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2025 року адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030000428 від 25.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

29.02.2024 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

11.03.2024 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 було проведено обшук, в ході якого було вилучено, грошові кошти в сумі 1 800 доларів США та 500 гривень, а також мобільний телефон марки «ZTE», що належать ОСОБА_3 .

У розумінні ст. 167 КПК України, вилучені грошові кошти і мобільний телефон є тимчасово вилученим майном. 11.03.2024 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва на мобільний телефон марки «ZTE», що належать ОСОБА_3 , накладено арешт. Разом з тим, на запит адвоката грошові кошти так і не були повернуті її власниці - ОСОБА_3 .

Грошові кошти в сумі 1 800 доларів США та 500 гривень не мають жодного відношення до кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні № 12024100030000428 від 25.02.2024 року, а тому не є речовими доказами. Крім того, в ході обшуку, проведеного 11.03.2024 року, були вилучені також фіскальні чеки, які підтверджують, що частина вилучених грошових коштів належить саме ОСОБА_3 , а не потерпілій ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, просить слідчого суддю зобов`язати слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні № 12024100030000428 від 25.02.2024 року повернути ОСОБА_3 , належній їй грошові кошти у розмірі 1 800 доларів США та 500 гривень, які були вилучені 11.03.2024 року під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу з підстав викладених у ній та просив задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги з огляду на її необґрунтованість.

Заслухавши учасників справи, дослідивши скаргу та додатки до неї, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100030000428 від 25.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.02.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення речей та предметів, які мають відношення до кримінального провадження, а саме: грошових коштів, особистих речей та документів потерпілої ОСОБА_6 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8

11.03.2024 року за вказаною адресою було проведено обшук, під час якого було вилучено: - мобільний телефон ZTE IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 ; - одна купюра номіналом 500 грн.; - 18 купюр номіналом та 100 доларів США.

Постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 11.03.2024 року, мобільний телефон ZTE IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 та грошові кошти у розмірі 1 800 доларів США визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та направлено до камери схову.

Виходячи із вищевказаних положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Майно, щодо якого ставиться питання про повернення, прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Отже, воно не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, щодо нього не має ставитися питання про арешт.

Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що вилучене майно, яке просить повернути представник власника майна у своїй скарзі є вилученим на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.02.2024 року, тому не належить до тимчасово вилученого майна, оскільки входить до переліку щодо якого було надано дозвіл на відшукування та вилучення, і є речовим доказом, а відтак поверненню не підлягає.

Крім того, 10.10.2025 року слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва було розглянуто аналогічну скаргу та відмовлено у її задоволенні.

Крім того, 26.11.2025 року слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва було розглянуто аналогічну скаргу та відмовлено у її задоволенні.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги, а тому відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030000428 від 25.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 17.12.2025 року о 16 год. 40 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1