Ухвала суду № 132821113, 23.12.2025, Близнюківський районний суд Харківської області

629/1367/21

1-кп/612/26/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тихопілля Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини.

Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Згідно ч. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: зокрема, без відповідного дозволу.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ч. 1, 2 ст. 69 ЛК і України).

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у ОСОБА_4 виник умисел, в порушення вказаних норм, на незаконну порубку дерев у лісових насадженнях.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, найняв до себе на роботу по випилу лісових насаджень Тихопільського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , переконавши їх у законності своїх дій та законності випилу дерев у лісових насадженнях.

Після чого, 31.10.2020, ОСОБА_4 разом із вказаними особами, прибули на ділянку полезахисної лісосмуги, розташованої на території Тихопільського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області, та яка межує із земельними ділянками з кадастровими номерами: 6323987000:02:000:0595 та 6323987000:02:000:0469, перебуває в комунальній власності Тихопільського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області.

Після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що ним не отримано вказаних необхідних дозволів, для вирубки дерев у лісах та лісосмугах, надав команду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за допомогою наданих ним бензинових пил, спиляти та в подальшому розпиляти на колоди у вказаному лісовому насадженні 10 сироростучих дерев породи акація біла: 3 діаметрами 26 см кожна та 7 діаметрами: 12, 14, 19, 23, 28, 30, 34 см.

В результаті умисних дій ОСОБА_4 Тихопільському старостинському округу Лозівської міської ради Харківської області заподіяно майнову шкоду на загальну суму 28362,68 грн, яка у двадцять і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою, яка станом на 31.10.2020 становила 21020,00 грн.

У судовому засіданні 23.12.2025 від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , надійшло клопотання, в якому він просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заявлене захисником клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого ОСОБА_10 надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Відповідно до частини першої статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження (статті 284-288 КПК України).

На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_4 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений надав свою згоду на закриття кримінального провадження з відповідних підстав.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Санкція ч. 1 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Вказане кримінальне правопорушення віднесене до нетяжких злочинів, згідно ст. 12 КК України, а тому строк давності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України становить п`ять років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення 31.10.2020.

Враховуючи наведене, на час проведення судового засідання у даному кримінальному провадженні закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (31 жовтня 2025 року).

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також, згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок: «За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України».

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши відповідну згоду обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, та з моменту скоєння інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше п`яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, заяви від юридичних та фізичних осіб про залучення їх до провадження як потерпілих не надходили, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 246 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи Лозівською міською радою Харківської області заявлений цивільний позов на суму 109072,96 гривень.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Відтак, враховуючи прийняття судом рішення про закриття даного кримінального провадження у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, цивільний позов Лозівської міської ради Харківської області залишається без розгляду.

Розмір витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні № 12020220380001111 від 01.11.2020 становить 1307,60 грн.

Разом з цим відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 203/241/17 від 12 вересня 2022 року, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

У постанові від 02.12.2024, справа № 686/1699/20, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду не відступила від свого попереднього висновку, констатувавши, що процесуальні витрати органу досудового розслідування при звільненні особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, не стягуються з особи, а лише процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому частиною 1 статті 124 КПК.

Враховуючи зазначені релевантні позиції Верховного Суду, процесуальні витрати органу досудового розслідування у виді витрат на залучення експерта у сумі 1307,60 грн віднести на рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2020 ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме: дві пластикові пляшки з бензином ємкістю 5 літрів, пластикову каністру ємкістю 5 літрів, три бензопили марки «Stihl MS 180» помаранчевого кольору, фрагменти спиляних дерев породи ясень та акація загальним об`ємом 7 м куб.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, ст. 12, 49 КК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 01.11.2020 № 12020220380001111 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України задовольнити.

Кримінальне провадження від 01.11.2020 № 12020220380001111 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України закрити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов Лозівської міської ради Харківської області залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 (шістдесят) копійок віднести за рахунок Держави.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 листопада 2020 року, а саме: дві пластикові пляшки з бензином ємкістю 5 літрів, пластикову каністру ємкістю 5 літрів, три бензопили марки «Stihl MS 180» помаранчевого кольору, фрагменти спиляних дерев породи ясень та акація загальним об`ємом 7 м куб.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: дві пластикові пляшки з бензином ємністю 5 літрів, пластикову каністру ємністю 5 літрів, три бензопили марки «Stihl MS 180» помаранчевого кольору, які знаходяться в камері схову речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_4 ; фрагменти деревини, породи: ясень та акація загальним об`ємом 7 м куб, які знаходяться на штрафному майданчику Лозівського ВП ГУНП в Харківській області повернути Лозівській міській територіальній громаді в особі Лозівської міської ради Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Близнюківський районний суд Харківської області, протягом семи днів з дня оголошення.

Суддя ОСОБА_1