Постанова № 132820820, 23.12.2025, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

________________

23.12.2025 Справа №: 388/2177/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2025 рокум. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., за участю захисника Заборського О.В., розглянув матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2025 року о 01:07 годині на автомобільній дорозі м. Долинська с-ще Пелагеївка, 3 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від проходження огляду у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник Заборський О.В. у судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності в діях підзахисного складу адміністративного правопорушення. З цього приводу також надав письмове клопотання.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до такого висновку.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 544435 від 13 вересня 2025 року, цього ж дня о 01:07 годині на автомобільній дорозі м. Долинська с-ще Пелагеївка, 3 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від проходження огляду у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що працює інспектором СРПП відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. У день коли відбулась подія факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 було зафіксовано на відеореєстратор у службовому автомобілі, а розмову з обвинуваченим на нагрудну камеру. Водія було зупинено у зв`язку з недотримання ним комендантської години, а також на транспортному засобі не працювало світло. Від водія було чути запах алкоголю, було почервоніння обличчя. Тоді пасажир водія повідомив, що саме він вживав алкоголь. Водій відмовився від огляду на стан сп`яніння на місці та в медичному закладі. Водію повідомлялось, що від нього чути запах алкоголю. Зі своїх власних переконань вважав, що водій перебуває у стані сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та направлення складались на місці події. Водій тоді не виходив з автомобіля. Точно не може сказати чи роз`яснював водієві його права. Водій відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення. Водій назвав свою адресу.

На відеозаписі з місця події, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, який був оглянутий у судовому засіданні, відображено рух автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який не зупинявся під час руху позаду нього поліцейського автомобіля з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів. Після зупинки цього автомобіля до водія підійшов поліцейський та повідомив, що ведеться відеофіксація, назвався, а також вказав водієві, що він керує транспортним засобом під час комендантської години. Водій у свою чергу зазначив, що прямує з роботи. Поліцейський запропонував водієві надати для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, посвідчення водія та страховий поліс. Перебуваючи в автомобілі водій палить сигарети. Водій повідомив поліцейському, що не може пред`явити для перевірки необхідні документи, а також не має при собі будь-яких інших документів. Водій назвався ОСОБА_1 та повідомив, що працює в УКРАГРО, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у с. Бокове.

Водій здійснив телефонний дзвінок та під час розмови пояснює, що його було зупинено поліцією та у нього вимагають якийсь документ, що посвідчує особу. Поліцейський запитав у водія чи він не вживав алкогольних напоїв та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Поліцейський зазначив, що з автомобіля водія чути запах алкоголю. Водій повідомив, що автомобіль належить його дружині. Водію знову запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу. Водій просить зачекати доти, поки скинуть його документи. Водію повідомлено, що причиною його зупинки є керування під час комендантської години. ОСОБА_1 повідомив, що огляд на місці не проходитиме. Також не буде проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Водій категорично відмовляється від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водію повідомлено, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одночасно йому повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.

Аналізуючи зміст відеозапису з місця події, можливо стверджувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що підтверджується змістом відеозапису та його поведінка на місці події однозначно про це свідчить. Водію на місці повідомлено, що ведеться відеофіксація та він визнавав, що керував транспортним засобом, повідомляв, що прямує з роботи. Водій взагалі не стверджував, що транспортним засобом не керував, а також не стверджував, що транспортним засобом керував інший водій. Сукупність цього беззаперечно вказує, що саме ОСОБА_1 був водієм та попередньо керував транспортним засобом.

Зі змісту наданих відеозаписів слідує, що подія фіксувалась на відеореєстратор, що розміщений у поліцейському автомобілі та на нагрудну камеру, що була закріплена на поліцейському. Про це свідчить зміст та характер відео.

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, один і той же електронний документ може існувати на різних носіях, і всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Тому ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2023 року (справа № 289/445/18).

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року (справа № 751/6069/19) визначив, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Отже, DVD-R чи інший носій інформації є виключно електронним носієм електронного документа, а всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним. У цьому конкретному випадку відеозапис, що міститься на DVD-R є оригінальним електронним документом, який безпосередньо був досліджений судом у судовому засіданні в присутності сторони. На переконання суду цей відеозапису стосується цієї події, відтворює зміст обстановки та обставин події.

Поведінка ОСОБА_1 на місці події, свідчить про спрямованість його умислу на категоричну відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння в будь-яких визначених формах.

Будь-яких обґрунтованих доводів, доказів чи переконань, що спростовують вищенаведене, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. У цій справі особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення разом з ним надано сукупність фактичних даних, що поза розумним сумнівом доводять винуватість водія в адміністративному правопорушенні.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом пунктів 2-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, тобто внаслідок, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота водія транспортного засобу, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя.

Саме за наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, поліцейським йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння.

Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до чч. 1-5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Наявність носія відеозапису з місця події є достатнім самостійним доказом проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння.

Зі змісту відеозапису з місця події слідує, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалась на нагрудну камеру закріплену на поліцейському. Відеозапис під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння має безперервний характер. Про це свідчить зміст відеозйомки.

У цій справі до протоколу про адміністративне правопорушення особою, яка його склала додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Цьому відеозапису суд надав оцінку у цій постанові, про що зазначено вище.

На переконання суду у цій справі поза будь-яким розумним сумнівом особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення доказано винуватість водія ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про неправомірність огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу.

Окремо слід зазначити, що зміст відеозапису без будь-яких сумнівів підтверджує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння запропонованого поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також в медичному закладі. Тобто в цьому випадку поліцейським повністю дотримано вимоги ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а виключно порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що регламентований цією статтею робить результати огляду на стан алкогольного сп`яніння недійсним.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у цій справі взагалі не мають правового значення, оскільки особа обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ознакою відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. По суті ці документи дійсно є неналежними доказами.

Щодо визнання у цій справі протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом, то такі вимоги захисника є необґрунтованими, а доводи з цього приводу спотвореними та такими, що не відповідають дійсності. Наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння встановлює виключно поліцейський та саме для нього прийнято нормативні правила, які визначають стан алкогольного сп`яніння. Це передбачено на випадок того, що поліцейський внаслідок свого життєвого досвіду не може визначити ознаки алкогольного сп`яніння. Тобто саме у розумінні поліцейського, а не в інших суб`єктів, свідків, обвинуваченого, суб`єктів правозастосовної діяльності тощо, у водія повинні бути ознаки алкогольного сп`яніння. Окрім цього, взагалі не ставиться в обов`язок поліцейського повідомляти ознаки алкогольного сп`яніння водієві. При цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює для водія беззастережний обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, він також є актом обвинувачення особи в адміністративному правопорушенні. Поліцейський на місці події повідомив, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а він у свою чергу відмовився його підписувати. Такі дії ОСОБА_1 не вимагали від поліцейського стояти поруч з ним та складати протокол про адміністративне правопорушення. Взагалі фактичні дані, що містяться у цій справі не дають підстав сумніватися, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на за місцем події.

Інші доводи захисника, що містяться в його клопотаннях не спростовують ніяким чином наявність у цій справі події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Суд наголошує на тому, що водій, маючи посвідчення водія, відповідно знаючи про обов`язок знати та неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху, в тому числі про обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не міг не розуміти характер огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім цього, водій з цього приводу на місці події будь-яких думок про його нерозуміння огляду на стан алкогольного сп`яніння в лікаря-нарколога не висловлював.

На переконання суду в цій справі не мали місця порушення порядку здійснення поліцейським процесуальних дій, які суттєво вплинули на доказове значення отриманих фактичних даних, а також ніяким чином не звузили права водія або ж обмежили його в можливостях ефективного їх використання.

Таким чином, можливо дійти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід ДЕРЖАВИ 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, банк: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).

Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 26255795).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський