Ухвала суду № 132820303, 17.12.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/2001/23

Провадження 2/193/15/25

У Х В А Л А

17 грудня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

представника позивача Кисилевича С.Ф.,

представника відповідача Теслі А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставровщина" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, клопотання представника відповідача - адвоката Теслі Алли Михайлівни про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи,

В С Т А Н О В И В:

21.12.2023 позивачка ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду з вказаним цивільним позовом до відповідача ТОВ "Ставровщина", згідно з яким просила ухвалити судове рішення про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, площею 6,9369 га, за кадастровим номером 1225284400:01:038:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, шляхом зобов`язання відповідача ТОВ «Ставровщина» повернути цю земельну ділянку позивачці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачка зазначила, що вона являється власницею вищевказаної земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 . Проте прийнявши у спадок цю земельну ділянку позивачка вільно користуватися та розпоряджатися нею не змогла, оскільки дізналася, що існує зареєстрований договір оренди цієї земельної ділянки, який начебто був укладений між попереднім землевласником ОСОБА_2 та ТОВ «Ставровщина» 15 жовтня 2013 року строком оренди на 49 років.

Позивачка переконана, що ОСОБА_2 не міг за життя укласти відповідний договір, оскільки будучи ще живим останній сам намагався оскаржити його у судовому порядку саме з підстав відсутності власного волевиявлення на підписання цього договору. Відтак, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не підписував цей правочин, позивачка звернулася до суду з позовом про його оспорення.

Ухвалою суду від 26.03.2025 призначено по цивільній справі почеркознавчу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

26.08.2025 - на адресу суду надійшов висновок експерта за № 1090-25 від 06.08.2025 за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи.

02.08.2025 - ухвалою суду провадження у справі поновлено.

17.12.2025 від представника відповідача адвоката Теслі А.М. надійшло клопотання про призначення повторної експертизи з тих підстав, що вважає згаданий вище висновок почеркознавчої експертизи неповним та таким, що викликає сумніви у його правильності, оскільки не відповідає наданим для дослідження матеріалам. Зокрема експертом по вказаних об`єктах дослідження не було взято до уваги підписи ОСОБА_2 , які містилися в оригіналах документів пенсійної справи, оскільки у висновку відсутні дані щодо дослідження експертом у якості порівняльного матеріалу саме пенсійну справу ОСОБА_2 .

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про призначення повторної експертизи підтримали з підстав та мотивів, що викладені письмово. Просила призначити повторну експертизу, проведення якої доручити іншим експертам експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-кримініалістичного центру МВС України, а на вирішення експертам просила поставити таке запитання: «Чи виконано підпис у графі "Орендодавець" у договорі оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 чи іншою особою?»

Представник позивача заперечував проти призначення повторної експертизи через безпідставність такого клопотання, вважає, що не має підстав не довіряти висновкам цієї експертизи, адже вона була проведена об`єктивно та всесторонньо та за відсутності порушень у проведені експертизи.

Вислухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

На виконання ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи надано висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 1090-25 від 06.08.2025, згідно із яким: «Підпис від імені ОСОБА_2 у розділі «Реквізити сторін» у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки від 15.10.2013 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою?

Відповідно до частин 1-6 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Частиною 2 ст.113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

За аналізом наведених норм, повторна судова експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які визначають порядок призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень, що здійснюються судовими експертами державних спеціалізованих установ та іншими фахівцями, а також встановлюють вимоги до оформлення висновків експертів.

Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Пунктом 1.4. Інструкції встановлено, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Згідно із п. 3.2 Інструкції (№ 53/5) до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта) або інші документи, які відповідно до законодавства є підставою для проведення експертизи (дослідження), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та за клопотанням експерта - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Відповідно до п. 4.12. Інструкції (№ 53/5) висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи(додаткова,повторна,комісійна,комплексна),виду експертизи(за галуззю знань)та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5.

У п.4.13. Інструкції (№ 53/5) встановлено, що у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження. Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Методика дослідження підписів передбачає аналіз вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку і підписів. Вільні зразки - це записи, виконані особою до відкриття провадження у справі і не пов`язані з її обставинами. Для дослідження підпису необхідно надати достатню кількість вільних зразків, щоб експерт міг виявити індивідуальні ознаки почерку.

Згідно пункту 1.2.13 Інструкції (№ 53/5) (далі Інструкція) повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно із п.10 Постанови пленуму ВСУ від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

У розділі вступ висновку експерта №1090-25 від 06.08.2025 зазначено, для проведення судової почеркознавчої експертизи, разом з копією ухвали суду від 26.03.2025 поштою надійшли поряд з іншими переліченими в ухвалі суду оригіналами документів, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_2 , також і пенсійна справа ОСОБА_2 № 111691.

У розділі дослідження вказаного висновку експерта наведено: «Роздільним вивченням з наступним порівнянням між собою вільних зразків підпису ОСОБА_2 встановлено, що ознаки, які характеризують підписаний почерк по його будові, ступеню та характеру сформованості письмово-рухового навику, рухів по їх структурі виконуються без суттєвих змін, стійко, а окремі ознаки, які мають високоінформативну цінність, співпадають. Тому всі надані зразки були покладені в основу порівняльного аналізу».

Тобто експертом у висновку здійснено дослідження всіх порівняльних документів з підписом ОСОБА_3 .

Доводи представника відповідача про те, що експертом не використано для порівняння надані на дослідження матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 , у яких містилися достовірні підписи останнього, як наслідок вказане не відображено в ілюстраціях, відсутні зображення для порівняння з об`єктом дослідження у дослідницькій частині висновку, відсутня ідентифікація, тобто назва певного документу, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У своєму висновку експерт не акцентовував увагу на жодних конкретних порівняльних документах з підписами ОСОБА_2 , а на ілюстраціях були «вирізані» самі підписи ОСОБА_2 без прив`язки їх до конкретних документів, де вони містилися.

До того ж, відповідно до п.4 Розділу VI Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України ( затверджена наказом МВС України за №591 від 17.07.2017), у дослідницькій частині вказується: назва ілюстрації, яка повинна позначатися словом «Зображення», мати нумерацію (арабські цифри) та пояснювальний текст, який розміщують під нею, наприклад: «Зображення 1. Загальний вигляд об`єкта, наданого на дослідження». Саме таким, чином відображена назва ілюстрації у висновку експерта по даній справі.

Тобто, положення вказаної Інструкції не місять вимог щодо відображення певної (необхідної) кількості ілюстрацій у зразках.

Також слід зазначити, що не заявляючи клопотання про допит експерта, який виконував цю експертизу, з метою з`ясування обсягу досліджених ним порівняльних матеріалів та принципів їх врахування, уточнення та роз`яснення ним своїх висновків, тощо представник відповідача відразу вважала його не повним та сумнівним.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На даній стадії процесу суд не надає оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Слід зазначити, що висновок експертизи не є обов`язковим і є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом та не мають наперед вирішального значення.

Питання прийняття даного висновку та оцінка його, як належного доказу в рамках даної справи, буде вирішуватись при прийнятті рішення справи по суті.

Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17.

З огляду на викладене, враховуючи те, що обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі експертизи у зв`язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення повторної судової експертизи, клопотання представника відповідача не містить і належні докази того, що висновок експерта в цілому є недостатньо обґрунтованим, неповним, таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, відсутні, тому у задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи у справі слід відмовити.

Керуючись ст. 85,103,110,113,116,353,354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача - адвоката Теслі Алли Михайлівни про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи, - залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти такої можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті.

Повний текст ухвали складено 22.12.2025.

Суддя О. В. Томинець