Ухвала суду № 132817695, 23.12.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 462/8628/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Залізничного районного суду м.Львова надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 12.11.2025 року дану цивільну справу направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Вказана ухвала мотивована тим, що як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2000119, відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до підсудності Залізничного районного суду м.Львова. Однак, згідно відповіді № 2000134 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, фактичною адресою проживання відповідача є АДРЕСА_2 . Відтак, з огляду на те, що адресою фактичного проживання відповідача станом на дату звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості є АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів справи до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за територіальною підсудністю.

Частина 6 статті 187 ЦПК України передбачає, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст.187 ЦПК України).

Так з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2000119 та №2165752 встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

З відповідей №2000134 та №2162297 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери статус довідки ВПО відповідача припинено, тобто зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування є АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до підсудності Ужгородського міськрайонного суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, який має право розглядати справу.

Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, за винятком позовів, передбачених ст. 28 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 1ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання про необхідність направлення матеріалів справи до Слобідського районного суду міста Харкова, за територіальною підсудністю.

Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Враховуючи викладене та вимоги ч.1 ст.27 ЦПК України, оскільки підстав для застосування альтернативної підсудності не вбачається, зважаючи, що місце проживання/перебування відповідача не відноситься до території Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до Слобідського районного суду міста Харкова, на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить зазначений позов.

Керуючись ст. ст.27,30,31,32,187,260,261,352-354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №462/8628/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю на розгляд до Слобідського районного суду міста Харкова.

Згідно з ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник