Ухвала суду № 132816150, 23.12.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5497/25

Провадження № 6/487/376/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2025 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А., за участю секретаря судового засідання Мамчур К.Е. в м. Миколаєві, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Мишак Дмитра Едуардовича до ОСОБА_2 , треті особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», про розстрочення виконання судового рішення -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 представник заявника звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду від 06.11.2025 по справі №487/5497/25 яким зобов`язано сплатити на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток у розмірі 56641,13грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., 6500грн. витрати на проведення експертизи та судовий збір в сумі 655,94грн.

Заява мотивована тим, що відповідачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, що істотно ускладнює виконання рішення суду від 06.11.2025 року у справі № 487/5497/25, а тому вона вимушена звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення. ОСОБА_1 утримує малолітню дитину, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі другого з батьків. Вона є матір`ю-одиначкою, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державу реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України. Такий статус створює підвищене фінансове навантаження на відповідачку.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, були належно повідомлені про дату та час судового засідання, заяв про розгляд справи без їх участі не подавали.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, були належно повідомлені про дату та час судового засідання, заяв про розгляд справи без їх участі не подавали.

Представники ПрАТ «СК «Арсенал страхування», ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в судове засідання не з`явились, були належно повідомлені про дату та час судового засідання, заяв про розгляд справи без їх участі не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 06.11.2025 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в розмірі 56641,13 грн., спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 6500 грн. та судовий збір в розмірі 655,94 грн.

На момент розгляду вказаної вище заяви виконавчий лист стягувану не видавався.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження», органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Горнсбі проти Греції"). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження». За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Вирішуючи питання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14" Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження" роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст.435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В заяві представник заявника ОСОБА_1 адвокат Мишак Д.У. вказує, що перебуває в скрутному матеріальному становищі та є матір`ю-одиначкою яка утримує сама малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В підтвердження заяви відповідач ОСОБА_1 надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.10.2016, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 06.09.2022 в якому в графі «відомості про батька вказано ОСОБА_4 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Досліджуючи матеріали заяви про розстрочку виконання рішення суду, судом не встановлено дійсний матеріальний стан відповідача, надані свідоцтво про народження сина та витяг з Державного реєстру не засвідчують майновий стан відповідача, що робить неможливим або ускладненим виконання рішення суду від 06.11.2025.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Мишак Д.Е. про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.18, 76-81, 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мишак Дмитра Едуардовича про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.А. Лагода