Ухвала суду № 132816052, 09.10.2025, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2979/23

2/468/596/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

09.10.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Янчука С.В., секретаря судового засідання Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанкапозовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z06.00300.003457061 від 11.12.2017 рокув розмірі 263740, 77 грн. та за кредитним договором № С-300-007100-18-980 від 08.06.2018 року в розмірі 12254,47 грн., всього просило стягнути 275986,24 грн., а також судові витрати.

Заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.04.2024 року позов задоволений частково, стягнута заборгованість за кредитними договорами у сумі 275986,24 грн., судовий збір 4139,79 грн.

19.03.2025 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 перегляд заочного рішення, яка ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.04.2025 року була задоволена, вказане заочне рішення скасовано, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.07.2025 року о 15.00 год.

17.06.2025 року до суду надійшла заява від відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що дана справа має бути передана на вирішення Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків, оскільки договір кредиту має третейське застереження.

14.07.2025 року до суду надійшла заява від відповідача про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум. ОСОБА_1 вказує, що приватним виконавцем Химичем О.М. було винесено постанови про відкриття проваджень № 75811342 та 75811050 від 15.08.2024 року, накладено арешт на його грошові кошти та майно, частково стягнуті грошові кошти з усіх його банківських рахунків на виконання заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.04.2024 року у цивільній справі № 468/2979/23. Між тим, вказане рішення було скасоване ухвалою цього ж суду від 29.04.2025 року, тому відповідно до ч.3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець зобов`язаний був надіслати до суду виконавчі листи разом з постановою про закінчення виконавчого провадження. Посилаючись на ч.2 ст. 444 ЦПК України відповідач просить допустити поворот виконання заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.04.2024 року у цивільній справі № 468/2979/23 та стягнути з позивача на свою користь стягнуті грошові кошти.

Представник позивача ТОВ «ЄАПБ`в судове засідання не з`явився,повідомлявся судом належним чином та своєчасно, в тексті позовної заяви міститься прохання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач також в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» (далі банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00300.003457061, відповідно до умов якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти в сумі 119999,00 грн. на поточні потреби, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, зі сплатою за користування кредитом річної змінюваної процентної ставки, що на день укладення договору становить 21.99% річних. Строк кредитування 36 місяців, договором також встановлений графік щомісячних платежів.

Пунктом 5.4 вказаного договору передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконання даного договору або у зв`язку з ним, або виплавають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду,який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору. Позичальник підписанням цього договору засвідчує, що він ознайомлений з регламентом вищевказаного третейського суду.

08.06.2018 року ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладена угода № С-300-007100-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої банк надав останньому кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії, доступний ліміт якої на момент укладення угоди становив 4000 грн. Кредит одержувався клієнтом на поточні потреби, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, зі сплатою за користування коштами кредитної лінії 24 % річних, строк кредитування 12 місяців.

Пунктом 9 вказаної угоди передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконання даної угоди або у зв`язку з нею, або виплавають з неї та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору. Позичальник підписанням цього договору засвідчує, що він ознайомлений з регламентом вищевказаного третейського суду.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 07072023, відповідно до право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами відступлено останньому.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов щодо повернення передбачених договорами грошових коштів, наявність у зв`язку із цим заборгованості, розмір якої становить275986,24 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Від відповідача до суду до початку розгляду справи по суті надійшла заява про заперечення проти вирішення спору державним судом та залишення без розгляду даного позову, посилаючись на наявність дійсних третейських застережень у кредитному договорі пункт 5.4. та в угоді пункт 9 відповідно.

Відповідно до ч. 4ст. 4 ЦПК України передбачено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Також, згідно п. 6 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди», до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч. 1ст. 12 Закону України «Про третейські суди»).

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди»визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Відповідно до пункту 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно ізЗаконом № 2983-VI від 03.02.2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно з п. 1ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно дорішення Конституційного Суду Українивід 10.11.2011 року № 15-рп/2011 у справі № N 1-26/2011 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті1, статті11, частини восьмої статті18, частини третьої статті22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Споживачем, права якого захищаються на підставіЗакону України "Про захист прав споживачів", є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першоїстатті 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03.02.2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб`єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

Незалежно від предмета та підстав спору, а також незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється діяЗакону України "Про захист прав споживачів".

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1ст. 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча. За таких обставин, судом не вбачається підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, передбачене у кредитному договорі та угоді право сторін звертатися за вирішенням спору до третейського суду, не скасовує передбаченест. 4 ЦПК України право кредитора на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав в порядку, встановленому цим Кодексом.

Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред`явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті121,122 ЦПК України), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першоїстатті 207 ЦПК України обов`язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з`ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді (п. 2 постанови Пленуму ВС України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «;Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди»(справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України,ст. 12 ГПК України,ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави,Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5ст. 55 Конституції України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки спори з приводу стягнення кредитної заборгованості з позичальників за споживчими кредитами не підлягають розгляду третейським судам.

Крім того, судом встановлено, що 26.05.2025 року на адресу суду надійшли постанови приватного виконавця від 06.05.2025 року про закінчення виконавчого провадження № 75811342 та № 75811050 та виконавчі листи, видані Баштанським районним судом Миколаївської області на виконання оскаржуваного рішення в частині стягнення судового збору в сумі 4139,79 грн. та заборгованості в сумі 275986,24 грн. відповідно. Цими постановами припинена чистість арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Отже, питання про поворот виконання рішення вирішується судом під час нового розгляду справи після скасування оскаржуваного рішення і лише у випадку його виконання.

В заяві про поворот виконання заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області у справі № 468/2979/23 ОСОБА_1 вказує про часткове стягнення грошових коштів з його банківських рахунків на виконання зазначеного рішення та просить в порядку повороту виконання рішення ці кошти повернути.

Між тим, з постанов приватного виконавця вбачається, що заочне рішення Баштанського районного суду Миколаївської області у справі № 468/2979/23 не виконано. Так, залишок нестягненої суми у виконавчому провадженні № 75811342 становить 4139,79 грн., у виконавчому провадженні № 75811050 - 275986,24 грн., сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 грн.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Оскільки доказів виконання заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.04.2024 року у справі № 468/2979/23 відповідачем не надано, а його твердження про часткове виконання цього рішення спростовуються постановами приватного виконавця, у задоволенні заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум слід відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260,353, 444 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» без розгляду відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 10.04.2024 року відмовити.

Справу призначити до розгляду на 9.00 год. 10.02.2026 року у приміщенні суду.

Ухвала в частині відмови у повороті виконання рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: