Ухвала суду № 132814077, 22.12.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/2032/25

Номер провадження 1-кс/194/198/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області із скаргою на бездіяльність слідчого ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року. В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 27 листопада 2023 року слідчий суддя Тернівського міського суду скасував постанову слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06.07.2023 року за №1202304100000261 від 29.09.2023 року. матеріали повернути для досудового розслідування. 13.10.2025 року він звернувся до начальника ВП№1 Павлоградського РВП про надання інформації щодо усіх кримінальних проваджень, та отримавши відповідь з`ясував, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 06.07.2023 року за №1202304100000261 закрито на підставі п.2 ст. 284 КПК України від 29.09.2023 року. Таким чином, ухвала слідчого судді від 27.11.2023 року не виконана на протязі тривалого часу, за що передбачена відповідальність за ст. 382 КК України. Просить розглянути скаргу за його відсутності, зобов`язати слідчого ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 вчинити процесуальну дію, виконати рішення слідчого судді Тернівського міського суду від 27.112023 року у справі №194/1647/23; направити до третього СВ ДБР ухвалу суду щодо невиконання судового рішення, ухваленого Тернівським міським судом від 27.11.2023 року у справі №194/1647/23, слідчим ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , доручивши внести відомості до ЄРДР та провести досудове розслідування.

Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак в скарзі просить розглянути її за його відсутності та задовольнити останню.

Слідчий у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, просить відмовити в задоволенні скарги.

Прокурор у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, просить відмовити в задоволенні скарги.

Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 року відкрито провадження по скарзі.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

За п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, та рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Даючи оцінку вимогам ОСОБА_3 , викладеним в скарзі на бездіяльність слідчого ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року та зобов`язання вчинити певні дії в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів скарги встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року, скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року задоволена. Скасована постанова слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29.09.2022 року про закриття кримінального провадження №12023041400000261 внесеного 06.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Матеріали даного кримінального провадження повернути до ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року, виправлено описку в ухвалі слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 року щодо скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СП ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року, та вважати правильним дату постанови слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12023041400000261 внесеного 06.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - 29.09.2023 року, оскільки наявна описка, яка допущена помилково є технічною опискою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12023041400000261 внесеного 06.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, після скасування постанови слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29.09.2023 року про закриття кримінального провадження №12023041400000261 внесеного 06.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та повернення матеріалів даного кримінального провадження до ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування слідчі розшукові дії не проводилися.

Однак, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження за №12023041400000261, внесене 06.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відновлено для продовження досудового розслідування.

Отже, з урахуванням цього, скарга в частині відновлення кримінального провадження для продовження досудового розслідування, вирішена по суті.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Стаття 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки дізнавачем, слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

У рішенні ЄСПЛ Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України, слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Що стосується вимог скаржника про направлення ухвали суду за невиконання ухвали слідчого судді до Третього слідчого відділу ДБР, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Крім того, в частині 1 ст. 36 та в частині 4 ст. 40-1 КПК України закріплено, що прокурор і дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні..

Твердження скаржника з приводу не виконання ухвали слідчого судді від 27.11.2023 року, при розгляді скарги на бездіяльність слідчого не розглядається, оскільки даний факт повинен бути розглянутий досудовим органом ДБР.

При цьому, слідчий суддя, зазначає, що заявник не позбавлений самостійно звертатися до ДБР з заявою щодо вчинення посадовими особами будь-якого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи наданий витяг з ЄРДР прокурором, слідчий суддя вважає, що питання за скаргою ОСОБА_3 вирішено. Отже, слідчий суддя вважає, що провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 слід закрити. В іншій частині скарги про направлення ухвали суду за невиконання ухвали слідчого судді до Третього слідчого відділу ДБР слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність на бездіяльність слідчого ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року - закрити.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 про направлення ухвали суду за невиконання ухвали слідчого судді до Третього слідчого відділу ДБР відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1