Рішення № 132813837, 18.12.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9402/25

Провадження № 2/201/5529/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 грудня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Соборного районного суду міста Дніпра 14 жовтня 2025 року з Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти у розмірі 17 632,98 грн., а також судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 24 січня 2020 року о 10-50 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Набережна Заводська, е/о 37 в місті Дніпро, рухаючись другорядною дорогою на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ 111840 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався головною дорогою. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив дорожньо транспортну пригоду, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 лютого 2020 року по справі № 203/449/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На дату дорожньо транспортної пригоди відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 16 342 , 98 грн.

Регламентна виплата у розмірі 16 342.98 грн. була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 26 березня 2020 року від ОСОБА_2 , Висновку експертного дослідження автотоварознавця №123/20А про оцінку автомобіля «ВАЗ 111840-134-30» державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 14 травня 2020 року судовим експертом Пилипенком Олександром Степановичем. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 1479218 від 04 червня 2020 року.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило судового експерта ОСОБА_3 , котрим було виконано Висновок експертного дослідження автотоварознавця №123/20А про оцінку автомобіля ВАЗ 111840-134-30 державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 14 травня 2020 року, вартість послуг якого склала 1 290 грн. Факт зазначеної виплати МТСБУ підтверджується платіжним дорученням № 1479697 від 26 червня 2020 року.

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 6042 від 03 червня 2020 року (наказ № 6042 від 03 червня 2020 року відсутній в зв?язку з непереборною силою, що підтверджується довідкою від ТОВ «УАК-Архів» № 02/05/22-1 від 02 травня 2022 року) МТСБУ відшкодувало шкоду пов?язаної зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 16 342 (шістнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 98 коп. Загальна сума витрат МТСБУ, які пов?язані з розглядом даної справи склала 17 632 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 98 коп.

Отже позивачем була здійснена виплата потерпілому в розмірі 16 342,98 грн. + 1 290 грн. вартість послуг експерта, які позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь.

Відповідач не скористався своїм правом відзив не подав

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Чечелівського районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Самсоновій В.В. (а.с.33).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.34).

До суду 05 вересня 2025 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.34-35).

05 вересня 2025 року ухвалою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра матеріали цивільної справи за позовом Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було направлено за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра. (а.с.36).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Соборного районного суду міста Дніпра від 14 жовтня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.42).

Ухвалою судді від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (а.с. 44).

Представник позивача надав клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без його участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився про день та час повідомлений належним чином, правом на надання відзиву не скористався, причин не явки суду не повідомив.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

24 січня 2020 року о 10-50 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Набережна Заводська , е/о 37 в місті Дніпро, рухаючись другорядною дорогою на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ 111840 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався головною дорогою. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив дорожньо транспортну пригоду, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 лютого 2020 року по справі № 203/449/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України (а.с 8).

На дату дорожньо транспортної пригоди відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9).

26 березня 2020 року потерпілий звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування спричиненої шкоди в результаті дорожньо транспортної пригоди що сталася 24 січня 2020 року (а.с12).

Відповідно до Висновку експертного дослідження автотоварознавця №123/20А про оцінку автомобіля «ВАЗ 111840-134-30» державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 14 травня 2020 рок судовим експертом ОСОБА_3 матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля ВАЗ 111840 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 16 420,26 грн. (а.с. 17-29).

Регламентна виплата у розмірі 16 342.98 грн. була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 26 березня 2020 року від ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 1479218 від 04 червня 2020 року (а.с.30).

Вартість послуг експерта склала 1 290 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1479697 від 26 червня 2020 року(а.с. 31).

Таким чином, позивачем була здійснена виплата потерпілому в розмірі 16 342,98 грн. + 1 290 грн. вартість послуг експерта, які позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь .

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Спірні цивільно-правові відносини у сфері страхування відповідальності власників транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 41 Закону України від 01.07.2004 №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону №1961-ІV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за правилами, встановленими статтею 1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Спеціальний Закон №1961-ІV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов`язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов`язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов`язанні.

Отже, правові наслідки виплати страховиком страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування та виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності різняться.

Судом встановлено, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і його вина встановлена постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Викладене свідчить про обґрунтованість звернення другого учасника пригоди до позивача і одержання ним відповідного страхового відшкодування.

Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов`язання страховика у повному обсязі, до нього, у розумінні статті 1191 ЦК, перейшло право вимоги відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до висновку експерта №123/20А про оцінку автомобіля «ВАЗ 111840-134-30» державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 14 травня 2020 рок матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля ВАЗ 111840 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 16 420,26 грн.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 16 420,26 грн та понесені витрати за проведення експертизи в розмірім 1 290 грн, а всього 17 632,98 грн., а отже позивач має право звертатись до винного в дорожньо-транспортній пригоді відповідача, з вимогою відшкодувати збитки завдані у наслідок ДТП.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 №62948871 (справа №761/6313/14-ц), яка відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягає урахуванню судом.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за можливе стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 3028,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки у розмірі 17 632,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя С.О. Демидова