Ухвала суду № 132809241, 12.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63039/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62025000000000954,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000954 від 23.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, чч. 1, 2 ст. 111 КК України.

У клопотанні вказано, що досудове розслідування проводиться відносно правління Національного банку України, яке під керівництвом ОСОБА_4 протягом 2014-2018 років, за попередньою змовою з службовими особами групи компаній Інвестиційний капітал Україна (Investment Capital Ukraine або ICU), використано службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе шляхом створення умов та забезпечення системного функціонування масштабних схем розкрадання бюджетних коштів та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім того, під час досудового розслідування досліджуються можливі злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інших невстановлених на теперішній час громадян України, які, з метою власного збагачення, умисно вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто державної зради, у тому числі, вчиненої в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_4 до 2014 року здійснювала контроль шляхом часткового володіння корпоративними правами над рядом фінансових компаній під назвою Інвестиційний капітал Україна (ICU), та при призначенні на посаду Голови Національного банку України продала належну їй частку у холдінговій компанії-нерезиденті афілійованим особам - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте продовжила здійснювати фактичний контроль над діяльністю вказаних компаній.

Встановлено, що до групи компаній під загальною назвою Інвестиційний капітал Україна входять, як українські компанії - ТОВ «Інвестиційний капітал Україна», яка має ліцензії на провадження дилерської діяльності (АЕ 263019 від 11.04.2013), брокерської діяльності (АЕ 263018 від 11.04.2013), депозитарної діяльності (АЕ 286555 від 08.11.2013), ТОВ «КУА-АПФ «Апінвест» - управляє активами пайового інвестиційного фонду «Тройка Діалог Україна Збалансований», ТОВ «КУА «Інвестиційний капітал Україна» (код ЄДРПОУ 34486135) - управляє активами 25 інвестиційних фондів, АТ «Банк «Авангард» має банківську ліцензію № 26 від 05.07.2013, ТОВ «АйСіЮ Трейд» (код ЄДРПОУ 44627991) та інші, а також компанії-нерезиденти Filtesa Holdings LTD (реєстраційний номер - 1923417, Вiргiнськi Британські острови), ICU Holdings Limited (реєстраційний номер - 1612865, Вiргiнськi Британські острови), Westal Holdings Ltd (реєстраційний номер - HE244019, Республіка Кіпр), Naremius Holdings Ltd (реєстраційний номер - 1923455, Вiргiнськi Британські острови), Xomeric Holdings Ltd (реєстраційний номер - ЗЕ 251850, Республіка Кіпр), ICU Investment Management Ltd (реєстраційний номер - 1673273, Вiргiнськi Британські острови), CIS Opportunities Fund SPC Ltd (реєстраційний номер - 1543952, Вiргiнськi Британські острови) та інші.

Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв`язок із фінансовими компаніями країни агресора рф, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій.

Так, станом на 2014 рік власником 22,74% компанії ICU Holdings Limited була компанія нерезидент Cordova Management Ltd, власником якої є ОСОБА_9 дружина заступника голови Зовнішторгбанку росії (ВТБ) ОСОБА_10 , а компанія Quillas Equities, яка також належна останьому, надавала багатомільйонні позики Keranto Holdings Ltd, яка, в свою чергу, знаходиться під контролем ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Крім того, в кінці лютого 2018 року компанія Xomeric Holdings Ltd, яка знаходиться під контролем ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , стала власником 35,02% компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd, продавцем пакету виступила структура ВТБ. Засновником Xomeric Holdings Ltd виступає зареєстрована на Британських Віргінських островах CIS Opportunities Fund SPC Ltd. Ліцензію на управління фондами в інтересах CIS Opportunities Fund SPC Ltd має зареєстрована на тих же островах ICU Investment Management Ltd. Компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd є власником мережі закладів харчування у країні агресорі - рф, і сплачує податкові платежі, з яких фінансується збройна агресія відносно України.

Також, після початку повномасштабної збройної агресії відносно України, представники групи компаній ІСU, діючи в інтересах країни агресора рф заблокували процес реструктуризації облігацій емітента EMIS Finance B.V. у випусках Series 26 Notes із ISIN XS1907535576 на суму 42,628,000 доларів США та series 31 Notes із ISIN XS2228241175 на суму 49,023,000 доларів США, з метою завдання майнової шкоди громадянам України власникам облігацій через введення технічного дефолту облігацій LPN series № 26 та № 31 для неповернення їх виплати на суму більше 91 млн доларів США.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» при визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Відповідно до Типологічного дослідження «Ризики та загрози легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму в умовах військової агресії російської федерації», затвердженої Наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 27.12.2023 № 118, зазначено: «Відкрита широкомасштабна російська агресія проти незалежної, мирної та демократичної України створила нові виклики перед системою фінансового моніторингу.

Окремий напрямок дослідження охоплює питання виявлення активів, встановлення прихованих бенефіціарних власників, підсанкційних осіб та ухилення (обходу) санкційних обмежень.

Небезпека від фінансування тероризму полягає в тому, що такі дії створюють умови для існування та ефективної діяльності агресорам та їх пособникам, полегшують ведення агресивної військової та терористичної діяльності, та є суттєвою складовою у фінансуванні війни на території України.

З точки зору загрози для національної безпеки країни фінансування тероризму слід визначити як мультизагрозу. Тобто практика фінансування тероризму одночасно може мати багаторівневі характеристики, які негативно впливають на різні елементи.

Матеріальне сприяння терористичному угрупуванню полягає у передачі певного майна такому угрупуванню, або сприяння у заволодінні таким майном як відкрито, так і завуальовано. Майно може передаватись як безпосередньо (надання матеріальних цінностей або коштів від продажу незаконно привласненого майна, перерахування коштів на рахунки учасників терористичного об`єднання тощо), так і опосередковано (використання посередників, кур`єрів, проміжних банківських рахунків тощо).

Ідентифікація джерел фінансування тероризму є вкрай важливою складовою системи запобігання та протидії. Сьогодні джерела змінюють свою форму, проте в окремих випадках залишаються все ті ж, що діяли десятки років тому, але зі зміною їх частки в загальному бюджеті терористичної організації - це і зовнішня фінансова підтримка на рівні окремих держав, релігійних організацій, фінансових установ і корпорацій, приватних осіб, а також кошти, які отримані внаслідок відмивання незаконних доходів, здобутих внаслідок вчинення інших злочинів.».

Таким чином, досудове розслідування вказаного кримінального провадження пов`язано із можливим спричиненням шкоди національній безпеці України через умисну співпрацю компаній Інвестиційний капітал Україна які перебувають під контролем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та фінансових структур та компаній країни агресора рф.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на цінні папери - облігації LPN-26 (ISIN XS1907535576 , з датою погашення 07.11.2022), LPN-29 (ISIN XS2078674467 з датою погашення 15.04.2023), LPN-31 (ISIN XS2228241175 , з датою погашення 15.10.2024) емітента E.M.I.S. Finance B.V. (Avenue Ceramique 221, 6221 KX , Maastricht Netherlands), що належать на праві власності ICU Trading LTD (реєстраційний номер: 1912656, адреса реєстрації та місцезнаходження: Trident Chambers, P.O. Box 146 c/o Trident Trust Company (B.V.I.) Limited Road Town, Tortola, VG1110 BRITISH VIRGIN ISLANDS), а також здійснювати будь-які дії, що можуть змінити вартість або обсяг майнових прав LPN-26 (ISIN XS1907535576 , дата погашення 07.11.2022), LPN-29 (ISIN XS2078674467 , дата погашення 15.04.2023) та LPN-31 (ISIN XS2228241175 , дата погашення 15.10.2024), у тому числі заборонити ОСОБА_11 здійснювати право голосу та брати участь у будь-яких корпоративних подіях по облігаціях LPN, належних ICU Trading LTD, включно з реструктуризацією, зміною умов або строків погашення, достроковим погашенням, зміною трасті (trustee) чи платіжного агента (paying agent), а також іншими аналогічними діями, у тому числі інструктуванням трасті чи платіжного агента, якщо такі дії спрямовані на ініціювання або реалізацію зазначених корпоративних подій.

Постановою прокурора вищевказані цінні папери визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор не з`явився. До суду прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 05.12.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовими доказами.

Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62025000000000954 - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, у тому числі, забороною здійснювати право голосу та брати участь у будь-яких корпоративних подіях включно з реструктуризацією, зміною вартості або обсягу майнових прав, умов або строків погашення чи достроковим погашенням, зміною трасті (trustee) чи платіжного агента (paying agent) на цінні папери - облігації LPN-26 (ISIN XS1907535576 , з датою погашення 07.11.2022), LPN-29 (ISIN XS2078674467 з датою погашення 15.04.2023), LPN-31 (ISIN XS2228241175 , з датою погашення 15.10.2024) емітента E.M.I.S. Finance B.V. (Avenue Ceramique 221, 6221 KX , Maastricht Netherlands), що належать на праві власності ICU Trading LTD (реєстраційний номер: 1912656, адреса реєстрації та місцезнаходження: Trident Chambers, P.O. Box 146 c/o Trident Trust Company (B.V.I.) Limited Road Town, Tortola, VG1110 BRITISH VIRGIN ISLANDS).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1