Вирок № 132807986, 22.12.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 697/1902/20

Номер рядка у звіті 252

22 грудня 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020250160000023 від 10.01.2020 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Студенець, Канівського району Черкаської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не одруженої, офіційно не працюючої, на час розгляду кримінального провадження особою з інвалідністю не являється, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня не являється, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи особою, яка не перебуває на обліку, як наркозалежна, тобто будучи особою, яка не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів щодо покращення свого матеріального становища, умисно, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату, час та спосіб, незаконно придбала пакунок із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/622 від 27.03.2020 містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, масою 0,390 г, яку незаконно зберігала з метою подальшого збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та 19.03.2020, близько 18:40 год., незаконно збула в цій же квартирі, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 300 грн. особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_7 .

Вона ж, будучи особою, яка не перебуває на обліку, як наркозалежна, тобто будучи особою, яка не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів щодо покращення свого матеріального становища, умисно, повторно у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату, час та спосіб, незаконно придбала пакунок з порошкоподібною речовиною, яка згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/1487 від 14.08.2020 містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, масою 0,035 г, який перенесла до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігала з метою збуту до часу виявлення та вилучення працівниками поліції в ході обшуку 15.07.2020 року.

Вона ж, будучи особою, яка не перебуває на обліку, як наркозалежна, тобто будучи особою, яка не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів щодо покращення свого матеріального становища, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату, час та спосіб, діючи умисно, повторно, протиправно, незаконно придбала порошкоподібну речовину рожевого кольору, яка згідно з висновками експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною масою в перерахунку на амфетамін основу 17,3124 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» відноситься до особливо великих розмірів, яку перенесла до місця свого проживання - квартиру АДРЕСА_2 , де за допомогою електронних вагів вказану психотропну речовину розфасувала до пакунку з полімерного матеріалу, в якому маса амфетаміну в перерахунку на амфетамін- основу 13,862 г., до пакунку з полімерного матеріалу, в якому маса амфетаміну в перерахунку на амфетамін основу 2,372 г., а також 13 фольгових згортків, в яких загальна маса амфетаміну в перерахунку на амфетамін-основу 1,0784 г., які незаконно зберігала у квартирі з метою збуту до часу виявлення та вилучення працівниками поліції в ході обшуку 15.07.2020 року.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину не визнала та пояснила, що інкриміновані їй злочини вона не скоювала. Вказала, що її квартира розташована на п`ятому поверсі, а свідки казали, що приходили на четвертий поверх. Із нею прописані три неповнолітні дитини та проживав ОСОБА_8 . Члени її сім`ї не займаються незаконною діяльністю. Але вона не довіряє ОСОБА_9 , оскільки він раніше судимий, схильний до вживання наркотичних засобів, неодноразово вживав різні наркотичні засоби та зберігав їх і в кишенях, і в квартирі, і в холодильнику тримав і на вулиці ховав. Також ОСОБА_9 стояв на обліку в лікаря-нарколога і вона його неодноразово лікувала. Колом друзів ОСОБА_9 були наркомани. Коли вона познайомилась з ОСОБА_9 , то не знала, що він наркозалежний, і лише після певного часу спільного проживання та народження спільної дитини вона стала помічати, що він вживає наркотики, почала знаходити ті речі в квартирі та викидати їх. Вважає, що дана справа сфабрикована. Їй особисто грошові кошти не передавались і вона не зберігала наркотики та не продавала їх. Слідство не встановило, як наркотичні засоби потрапили в квартиру. Торгівля наркотиками з її квартири не здійснюється. Але коли вона була в слідчому ізоляторі, то ОСОБА_9 продовжував торгувати з її номера телефону, а потім він виїхав за межі країни. Також обвинувачена зазначала, що ОСОБА_10 це товариш ОСОБА_9 і вони могли занести наркотичні засоби в квартиру. На відеозаписі вона нічого нікому не передавала і ніякі гроші не брала. Обвинувачена вказувала, що їй з росії телефонував ОСОБА_9 і казав, що працівники поліції просили його занести пакунок у квартиру. Припустила, що можливо ОСОБА_9 підкинув пакет, який лежав на підлозі, коли зайшли працівники поліції, оскільки на той час у них із ОСОБА_9 були не дуже добрі відносини і вона неодноразово писала на нього в поліцію заяви. Щодо пакунка, який лежав, то вона його не зберігала і себе оговорила, оскільки була дуже знервована. Також зазначила, що вона не знає, чого наркотичні речовини в паперових і фольгових згортках зберігалися в холодильнику і хто їх фасував. Заперечувала факти збуту амфетаміну і метадону та їх зберігання. Також обвинувачена вказувала, що вона отримує прибуток у вигляді допомоги на дітей, являється особою з інвалідністю та працює. Просила визнати її невинуватою у вчиненні інкримінованих злочинів. А в разі, якщо суд вважатиме її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, то звільнити її від відповідальності на підставі статті 75 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2020 році працівники поліції запросили його в якості понятого до райвідділу під час вручення особі грошей для закупки наркотичних засобів. Коли закупному вручили кошти, кількості купюр та суму не пам`ятає, то вони всі вийшли на вулицю і чоловік пішов. Через деякий час чоловік повернувся в райвідділ і в кабінеті вивернув вміст кишень, в яких був пакетик, який був запакований працівниками поліції. Зазначив, що працівник поліції під час вручення коштів писав протокол і після огляду теж, і свідок з протоколами був ознайомлений та підписував їх. Скільки було пакетиків він на даний час не пам`ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що 19.03.2020 близько 18 години його запросили до райвідділу в якості понятого. Він був присутній, коли чоловік добровільно погодився закупити наркотичну речовину в жіночки. При свідкові чоловіка оглянули, дали йому 300 грн. Чоловік пішов і потім повернувся і видав працівникам поліції наркотики 2 згортки, які були запаковані в сейф-пакет. Зазначив, що він ознайомився з документами, які відповідали дійсності і підписався і в протоколах і на сейф-пакеті. Тиску на нього та підказок не було;

- показаннями свідка ОСОБА_7 (анкетні дані змінені), який в судовому засіданні пояснив, що він неодноразово придбавав наркотичні засоби у Плохути за гроші поліції. Кожен раз йому давали кошти на пів грама. Без поліції він також придбавав наркотичні засоби протягом кількох місяців. Кожного разу, як придбавав наркотики, то заходив у квартиру. В квартирі були і співмешканець ОСОБА_13 і діти. Щоразу наркотики йому продавала тільки Плохута. Один раз в 2020 році, в лютому (в подальшому сказав, що помилився, що подія одна була) йому працівники поліції видали одяг з технічними засобами, зокрема, з камерою в гудзику і прибором на спині. Також йому видали гроші, не пам`ятає в яких купюрах, але суми вистачило на один грам наркотичного засобу. Він зателефонував Плохуті, прийшов до неї у квартиру, що знаходилась на п`ятому поверсі, в першу кімнату, вона взяла в холодильнику амфетамін, який був насипаний у фольгу і передала йому два пакунки по пів грама, які він видав працівникам поліції;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що влітку 2020 року її запросили для проведення слідчої дії. Працівники поліції намагалися відкрити двері, але жінка чинила їм опір, кричала та казала, що там нічого немає. Коли двері відчинили, то першими зайшли працівники поліції, потім поняті, а потім оператор. Зазначила, що при ній зачитували ухвалу на обшук, яка була на ім`я співмешканця жінки, який був теж присутній під час обшуку. Також у квартирі було троє неповнолітніх дітей. Вони стояли в дверях, коли почався обшук. Обвинувачена стояла біля мийки, біля кухонного столу, на якому стояла мисочка і в ній був невеликий згорток, який обвинувачена викинула в сміття. Далі в морозильній камері холодильника було виявлено значну кількість наркотиків, частина з яких була розфасована, а інша частина ні. Яка була вага наркотиків, вона не пам`ятає. Вказала, що один працівник поліції робив обшук, а другий був біля дітей. У шафі в дитячій кімнаті були знайдені кошти. Також свідок зазначила, що вони підписували те, що при них пакували. Їм також зачитували зміст документів, які вони підписували;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що його запросили бути понятим. Вони чекали, поки їм відкриють двері. Коли зайшли в квартиру, то ввімкнули відеокамеру, зайшли працівники поліції, поняті, почали дивитися в спальні, кухні, ванній кімнаті. Знайшли наркотичну речовину в спальні і в холодильнику. Плохута ОСОБА_16 сказала, що наркотична речовина належить їй. Свідок указав, що в квартирі були і діти і співмешканець і адвокат. З усіма документами, які підписував, свідок був ознайомлений;

- даними витягу з ЄРДР №12020250160000023 від 10.01.2020, згідно з яким оперативним підрозділом задокументовано факт збуту наркотичного засобу метадон ОСОБА_8 ;

- даними витягу з ЄРДР №12020250160000032 від 15.01.2020, в якому зазначено, що 14.01.2020 в м. Канів, ОСОБА_5 незаконно збула наркотичний засіб метадон;

- даними рапорту оперуповноваженого від 14.01.2020 про фіксування факту збуту ОСОБА_5 наркотичного засобу;

- даними ухвали № 390 т від 10.02.2020 про дозвіл на проведення НС(Р)Д аудіо-, відео- контроль особи;

- даними протоколу № 239 т від 06.04.2020 про проведення НС(Р)Д - аудіо- відеоконтролю особи під час проведення 19.03.2020 оперативної закупівлі амфетаміну в ОСОБА_5 ;

- даними постанови про проведення НС(Р)Д- оперативна закупка від 18.03.2020;

- даними протоколу № 241 т від 06.04.2020 про проведення оперативної закупки;

- даними витягу з ЄРДР №12020250160000161 від 20.03.2020, згідно з яким за фактом збуту амфетаміну ОСОБА_5 19.03.2020 розпочато кримінальне провадження;

- даними рапорту від 19.03.2020, згідно якого за результатами оперативної закупівлі задокументовано факт збуту амфетаміну ОСОБА_5 ;

- даними протоколу огляду покупця та вручення грошей від 19.03.2020;

- даними протоколу видачі предметів від 19.03.2020, згідно якого вилучено придбану в ході оперативної закупівлі речовину;

- даними висновку експерта № 2/622 від 27.03.2020, згідно якого порошкоподібні речовини білого кольору, які надані на експертизу в двох фольгових згортках, містять в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахункуна амфетамін-основу) в наданих на експертизу речовинах становить 0,206 г. та 0,184 г, відповідно;

- даними постанови про визнання речовим доказом від 02.04.2020;

- даними постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 25.03.2020, якою вирішено об`єднати кримінальні провадження №12020250160000032 та №12020250160000161 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 307 КК України;

- даними рапорту від 06.04.2020, в якому зазначено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 займаються збутом наркотичних речовин у квартирі АДРЕСА_2 , за місцем спільного проживання;

- даними постанови про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 07.04.2020, якою об`єднані кримінальні провадження №12020250160000023 та №12020250160000032;

- даними протоколу огляду предмету від 01.06.2020, накопичувача з відеозаписом аудіо-відеоконтролю особи;

- ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку від 13.07.2020;

- даними протоколу обшуку від 15.07.2020, в якому зафіксовано хід проведення обшуку та речі, які були виявлені в ході проведення обшуку;

- даними протоколу огляду предмету від 15.07.2020;

- даними постанов про визнання речових доказів від 15.07.2020;

- даними рапортів працівників оперативних підрозділів від 15.07.2020;

- даними протоколу затримання особи від 15.07.2020;

- ухвалою про накладення арешту на майно від 24.07.2020;

- даними постанови про перекваліфікацію злочинних дій від 16.07.2020;

- даними постанови про визнання речових доказів від 15.07.2020;

- даними висновку експерта № 2/1471 від 16.07.2020, згідно якого надана на експертизу порошкоподібна речовина рожевого кольору містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 13,862 г.;

- даними висновку експерта № 2/1470 від 16.07.2020, згідно якого надана на експертизу порошкоподібна речовина рожевого кольору містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 2,372 г.;

- даними висновку експерта № 2/1486 від 11.08.2020, згідно якого в наданій на дослідження в одноразовому медичному шприці, прозорій, безбарвній рідині наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у межах чутливості методу газової хромато-мас-спектрометрії не виявлено. В зв`язку з вище викладеним, визначення маси не проводилось;

- даними висновку експерта № 2/1487 від 14.08.2020, згідно якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса наркотичного засобу метадону становить 0,035г. Маса сильнодіючого лікарського засобу димедролу становить 0,030г.;

- даними висновку експерта № 2/1488 від 19.08.2020, згідно якого порошкоподібні речовини рожевого кольору, які надані на експертизу у восьми фольгових згортках, містять в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Загальна маса амфетаміну (в перерахунку на основу) становить 0,865 г.;

- даними висновку експерта № 2/1489 від 13.08.2020, згідно якого порошкоподібна речовина білого кольору з рожевим відтінком, яка надана на експертизу в п`яти фольгових згортках, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на основу) становить 0,2134 г.;

- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.10.2020;

- даними протоколу огляду предмету від 07.10.2020, а саме карти пам`яті з відеозаписом обшуку;

- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.10.2020;

- даними витягу з ЄРДР;

- даними рапортів слідчого від 12.10.2020;

- даними витягу з ЄРДР;

- даними постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 12.10.2020, якою об`єднані кримінальні провадження №12020250160000023, №1202025016000491 та №1202025016000492;

- даними постанови від 15.10.2020 про виділення матеріалів досудового розслідування за фактом незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичних засобів ОСОБА_8 ;

- копією видаткового касового ордера від 17.03.2020;

- даними рапорту про отримання грошових коштів спецвидатків;

- переглянутим на карті пам`яті «Kingston microSDHC 16 GB» відеозаписом негласної слідчої дії від 19.03.2020, в якому зафіксовано факт збуту ОСОБА_5 психотропної речовини;

- переглянутим на карті пам`яті «Kingston micro SDHC 32 GB» відеозаписом обшуку квартири, в якій проживає обвинувачена. Під час указаного обшуку обвинувачена поводила себе емоційно та намагалась перешкодити працівникам поліції проводити обшук. У ході обшуку вилучено паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, з написами цифр, щодо якого ОСОБА_5 підтвердила, що він належить їй та вона зберігала його для свого чоловіка, теж присутнього під час обшуку, оскільки він є наркозалежним. Сам ОСОБА_8 стверджував, що в нього особисто ніяких наркотичних засобів немає. Потім ОСОБА_5 повідомила, що в квартирі більше наркотичних засобів та психотропних речовин немає. Але, в подальшому вона самостійно видала з морозильної камери пакет зі згортками з порошкоподібною речовиною. Та потім активними діями намагалася приховати окремо 5 фольгових згортків з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, який назвала «Феном», а також 2 поліетиленові пакунки з аналогічною речовиною, які теж зберігала в морозильній камері.

Також судом було досліджено надану захисником копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 19.03.2020, яке жодним чином не спростовує факту вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченою.

Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Захисником у ході судового розгляду висловлено ряд заперечень щодо доказів та процесуальних дій, яким судом було надано оцінку.

Так, щодо доводів захисника про те, що грошові кошти спеціального призначення взагалі не видавалися, то вказані твердження суд вважає безпідставними. Матеріали кримінального провадження містять постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (арк. справи 224, том 1), в якій вказано, що під час проведення негласної (слідчої) розшукової дії доцільно використовувати заздалегідь ідентифіковані та помічені грошові кошти. Також у протоколі огляду покупця та вручення коштів від 19.03.2020 (а.с. 229 т. 1) зазначено, яка сума коштів була вручена покупцю та зазначені номінали та номери купюр, що свідчить про належну ідентифікацію цих грошей.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження є копії видаткового касового ордеру від 17.03.2020 (а.с. 115 т. 2), в якій визначені підстави видачі коштів кошти спецвидатків за лютий-березень 2020. Також наявний рапорт начальника СКП Канівського відділення поліції Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 116), в якій зазначено, що ним у Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області було отримано грошові кошти спецвидатків для забезпечення проведення НСРД по кримінальному провадженню №12020250160000032 за ч. 1 ст. 307 КК України.

Зазначені вище факти виключають обґрунтовані сумніви в законності походження та використання цих коштів під час оперативної закупки.

Також захисник під час судового розгляду зазначав про те, що негласна слідча (розшукова) дія у виді аудіо-, відеоконтролю особи проведена поза межами строку дозволу, наданого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10.02.2020, оскільки вона проведена 06.04.2020, а дозвіл надано на період із 10.02.2020 до 20.03.2020.

Стосовно зазначених доводів захисника суд зазначає наступне. Як убачається з протоколу № 239 т від 06.04.2020 про проведення НС(Р)Д - аудіо- відеоконтролю особи (місця), то в ньому зафіксований хід проведення 19.03.2020 негласної слідчої (розшукової) дії. Тобто зазначена вище слідча дія була проведена в строки, визначені ухвалою слідчого судді Черкаського апеляційного суду від 10.02.2020 (т. 1 а.с. 222), а протокол за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо- відеоконтролю особи (місця) складений 06.04.2020. Недотримання строків складання протоколу після проведення НСРД не впливає на їх результати, отже пропуск цього строку не є істотним порушенням, яке тягне за собою визнання вказаних доказів недопустимими (див. постанови Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №738/329/17, від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19).

Щодо тверджень захисника про те, що ухвалою слідчого судді Черкаського апеляційного суду від 10.02.2020 №390т надано дозвіл на проведення НСРД лише слідчому та що протоколи про проведення НСРД складені неуповноваженими працівниками, слід вказати наступне.

Згідно ухвали слідчого судді Черкаського апеляційного суду від 10.02.2020 №390т дозвіл на проведення НСРД надано старшому слідчому СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області майору поліції ОСОБА_18 .

Згідно з постановою прокурора Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури від 18.03.2020 (т. 1 а.с. 224), зокрема, проведення оперативної закупки доручено слідчому, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження, який має право в порядку ст. 40 КПК України доручити проведення даної НСРД відповідному оперативному підрозділу Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.

Частиною 6 статті 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Вказана норма також висвітлена в пункті 3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, згідно з яким "слідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам (п. 6 ст. 246 КПК України)".

Також згідно п. 4.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

Отже судом установлено, що зазначені вище негласні слідчі (розшукові) дії були проведені у передбачений законом спосіб та уповноваженими на те особами.

Щодо доводів захисника про те, що дозволу на обшук квартири АДРЕСА_2 , не було, оскільки в ухвалі від 13.07.2020 не було надано дозволу на проведення обшуку, так як в резолютивній частині рішення пропущене слово "дозвіл", то суд зазначає наступне. Хоча резолютивна частина ухвали слідчого судді від 13.07.2020 не містить слова "дозвіл" на обшук, однак з описової частини ухвали вбачається, що суд, дослідивши доводи слідчого, дійшов висновків про те, що клопотання слідчого слід задовольнити. Крім того, в абзаці першому резолютивної частини визначено, що клопотання про надання дозволу на проведення обшуку задоволене. Другий абзац містить твердження щодо надання визначеному колу уповноважених осіб із залученням оперативних підрозділів до проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 з метою вилучення наркотичних засобів та інших заборонених речовин, грошових коштів, здобутих від злочинної діяльності. Крім того, в абзаці третьому зазначено, що обшук має бути проведено протягом 10 діб. Отже, виходячи з контексту ухвали вбачається логічний зміст та суть постановленої ухвали про надання дозволу на обшук приміщення.

Водночас, стосовно доводів сторони захисту про те, що обшук давався саме за місцем проживання ОСОБА_8 , то судом із досліджених під час судового розгляду доказів, наданих стороною обвинувачення, вбачається, що органом національної поліції документувалася злочинна діяльність, як ОСОБА_5 , так і її співмешканця ОСОБА_8 , які проживали на той час у квартирі АДРЕСА_2 . Крім того, матеріали кримінальних проваджень за фактами збуту наркотичних засобів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були об`єднані в одне кримінальне провадження 12020250160000023. Тим паче, як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу обшуку та відеозапису обшуку, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були присутніми упродовж усього часу його проведення. Тому суд не вбачає порушень прав і свобод людини, що тягне за собою недопустимість отриманих доказів. Також суд зважає на те, що ухвала слідчого судді була зачитана вголос у присутності як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_8 , слідчим допущено до проведення даної слідчої дії захисника, який прибув за викликом саме ОСОБА_5 .. Слід також звернути увагу на поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , яка активно намагалася протидіяти законним діям присутніх працівників поліції.

Стосовно доводів сторони захисту про порушення права на захист, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема відеозапису проведення обшуку та протоколу проведення обшуку, адвокат ОСОБА_6 прибув за місцем проживання ОСОБА_5 під час проведення даного обшуку і залишався до його закінчення.

На переконання суду, отримані в результаті проведення обшуку докази не є результатом допущених слідчим порушень, відтак підстав для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом із мотивів, наведених вище, було б безпідставним.

Окрім цього, такими, що не відповідають дійсності, є твердження захисника про проведення обшуку неповноважними особами, оскільки, як убачається з протоколу від 15.07.2020, він проводивсяслідчим СВ Канівського ВП ОСОБА_19 , тобто повноважною особою відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України.

Як виснувано у постанові Верховного Суду у справі №727/8945/17 від 31.03.2021 участь оперативних співробітників під час проведення слідчою/им слідчої дії та виконання такими співробітниками доручень слідчої/ого не вказує на те, що ця дія проведена неуповноваженою особою, так як організація проведення слідчої дії, залучення її учасників, які необхідні слідчій/ому для проведення такої дії і які, зокрема, допомагають слідчій/ому провести слідчу дію, покладається на розсуд останньої/го, в межах її/його компетенції з урахуванням складності і обсягу слідчої дії.

З огляду на те, що в протоколі зазначено про участь оперативних працівників, їх активна роль в проведенні обшуку під загальним керівництвом слідчого, не може розцінюватися як порушення норм кримінального процесуального закону. Крім того, суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.07.2020 було залучено оперативних працівників до проведення обшуку.

Щодо інших зауважень захисника (таких як невручення саме ОСОБА_5 копії ухвали про обшук; відсутність , зокрема, її підпису в протоколі обшуку, відсутність на відео дати та часу; відсутність в кадрі всіх учасників обшуку; відсутність належного пакування сейф-пакетів), то вони жодним чином не впливають на результативність обшуку і, відповідно, не можуть слугувати підставою для визнання відповідного протоколу обшуку недопустимим доказом.

Стосовно доводів захисника про те, що органом досудового розслідування не встановлено, яким чином указані наркотичні засоби потрапили в квартиру ОСОБА_5 , що вона є зберігачем, користувачем, продавцем цих засобів і що саме нею здійснювались розфасовка та зважування наркотичних засобів, то суд зазначає наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_5 незаконно придбавала наркотичні засоби в невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату, час та спосіб.

Суд відхиляє твердження захисника щодо нез`ясування джерела походження вилучених у ОСОБА_5 наркотичних засобів і психотропних речовин, оскільки факт невстановлення органом досудового розслідування зазначених обставин не спростовує факту доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, встановлених судом та не впливає на правильність кваліфікації її діянь.

Також суд уважає, що стороною захисту не спростовано жодними доказами факт фасування психотропних речовин саме ОСОБА_5 , а не іншими особами. Суд зазначає, що з відеодоказів убачається, що під час обшуку ОСОБА_5 зазначала, що наркотичні засоби та психотропні речовини належать їй. Також під час обшуку були вилучені ваги.

Про наявність умислу на збут у діях ОСОБА_5 свідчить вилучення за місцем її проживання особливо великого обсягу психотропної речовини, яка була розфасована до пакунків з полімерного матеріалу та по фольгових згортках, наявність ваг, а також раніше установлений факт збуту ОСОБА_5 психотропної речовини.

Посилання сторони захисту, що наркотичні засоби належали співмешканцю обвинуваченої ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження жодними доказами, крім того стороною захисту не доведено, що ОСОБА_8 хворіє на наркоманію або іншу хворобу, пов`язану з вживанням наркотичних засобів, та перебуває на обліку в лікаря-нарколога і що його толерантність та фізична залежність від указаної речовини досягнула такої межі, за якої він потребує вживання її у великих розмірах.

Також суд вважає, що такі розміри вилученої речовини об`єктивно перевищують потреби будь якої особи у вживанні зазначених речовин, з урахуванням того, що обвинувачена ОСОБА_5 не перебуває на обліку і не є особою, що вживає наркотичні засоби.

Подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 04.06.2025 по справі №686/20198/22.

Інші зауваження сторони захисту по доказах не є суттєвими та не впливають на належність та допустимість доказів.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_5 щодо невизнання вини та пояснень з приводу того, що вона себе оговорила, та вважає їх такими, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення. Такі показання обвинуваченої спростовуються наведеними вище та безпосередньо дослідженими судом, у своїй сукупності, доказами щодо обставин вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які суд не піддає сумніву, оскільки вони не суперечать один одному, в цілому узгоджуються між собою та є належними і допустимими.

Щодо кваліфікації органом досудового розслідування дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.307 КК України суд зазначає наступне.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 , будучи особою, яка не перебуває на обліку, як наркозалежна, тобто будучи особою, яка не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів щодо покращення свого матеріального становища, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату, час та спосіб, діючи умисно, протиправно, незаконно придбала пакунок із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №2/146 від 22.01.2020 містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, масою 0,025 г, який незаконно зберігала з метою подальшого збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та 14.01.2020, близько 13:00 год., перебуваючи поблизу будинку по вул. Енергетиків, 133 в м. Канів, Черкаської області, незаконно збула, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 250 грн. особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_20 .

Висновки сторони обвинувачення про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 307 КК України обгрунтовуються:

- даними протоколу огляду покупця та вручення грошей від 14.01.2020;

- даними протоколу видачі предметів, згідно якого в закупного вилучено придбаний в ході проведення оперативної закупівлі в ОСОБА_5 наркотичний засіб;

- даними висновку експерта № 2/146 від 22.01.2020, в якому зазначено, що кристалічна речовина білого кольору, яка надана на експертизу, містить в своєму складі наркотичний засіб та сильнодіючий лікарський засіб. Кристалічна речовина білого кольору, яка надана на експертизу, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон та сильнодіючий лікарський засіб- дифенгідрамін (димедрол). Маса наркотичного засобу метадону становить 0,025г. Маса сильнодіючого лікарського засобу димедролу становить 0,015г.;

- даними постанови про уточнення анкетних даних від 16.01.2020;

- даними постанови про визнання речовим доказом від 27.01.2020;

- даними постанови про проведення оперативної закупки № 400 т від 24.12.2019;

- даними протоколу проведення оперативно-технічного заходу - оперативної закупки № 11т від 15.01.2020.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ст. 84 КПК України докази в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Захисник у судовому засіданні під час дослідження доказів зауважував, зокрема, про те, що постанова про проведення оперативної закупки №400т була винесена раніше, ніж було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З приводу оцінки допустимості доказів Верховний Суд України в рішенні №360кс15 від 09 червня 2016 року звертав увагу на висновки Конституційного Суду України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, де зазначалося, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп\2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КПК України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину, не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135-ХІІ від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність», особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом № 2135-XII, який є складовою кримінального процесуального законодавства.

Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 9 КПК України, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Статтею 8 Закону № 2135-XII встановлено права підрозділів, які крім іншого, здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Такі підрозділи мають право проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 КПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Порядок, встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій. Першим кроком, спрямованим на проведення контрольованої і оперативної закупки товарів, предметів та речовин, є прийняття відповідного рішення прокурором.

Пунктом 1 частини сьомої статті 271 КПК на прокурора покладено обов`язок у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду вцілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що в зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).

У силу статей 7 та 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності, який поміж іншого визначає, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати Кримінальному процесуальному кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому кодексу.

Відповідно до ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин та проводиться у тому числі у формі оперативної закупки. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Таке рішення відповідно до вимог ст. 251 КПК України приймається у формі постанови. Одним з обов`язкових реквізитів постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії є найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 251 КПК України.

Водночас ч. 6 ст. 246 КПК України визначено, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Тобто , оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за постановою прокурора, уповноваженою на те особою слідчим або оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12020250160000032 датою внесення відомостей в ЄРДР є 15.01.2020 року та часом 08:55:23 год., підставою внесення відомостей за ч. 1 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_5 були матеріали правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

У постанові т.в.о. начальника СКП Канівського відділення поліції Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області (т. 1 а.с.220) надано дозвіл на проведення оперативної закупки в межах оперативно-розшукової справи, яка перебувала в провадженні Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.

Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що 14.01.2020 року проведена оперативна закупка наркотичного засобу, проте вона проводилась не під час досудового розслідування, а в межах оперативно-розшукової справи до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що прямо заборонено ч.3 ст.214 КПК України, оскільки здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно висновку ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.05.2016 р. у справі № 553/1018/15-к, щодо визнання недопустимими доказів, отриманих під час проведення оперативних закупок: оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до ЄРДР, за постановою прокурора, слідчим чи оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого.

Отже, докази, подані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_5 за цим епізодом, а саме: протокол огляду покупця та вручення грошей від 14.01.2020; протокол видачі предметів від 14.01.2020; постанова про проведення оперативної закупки № 400 т від 24.12.2019, були отримані не під час досудового розслідування, а в межах оперативно-розшукової справи під час оперативно-розшукової діяльності. Вищевказані докази, які отримані в порушення порядку, встановленого кримінальним процесуальним законом, відповідно до ч.2 ст.86 КПК України є недопустимими і не могли бути використані при прийнятті процесуальних рішень під час досудового розслідування, і в даному випадку, суд не може посилатися на них при ухваленні вироку.

У рішенні від 30.06.2008 року в справі № 22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Отже не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_5 усі наступні похідні докази: висновок експерта № 2/146 від 22.01.2020, постанова про уточнення анкетних даних від 16.01.2020, постанова про визнання речовим доказом від 27.01.2020, протокол проведення оперативно-технічного заходу - оперативної закупки № 11т від 15.01.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Дотримуючись засади змагальності у відповідності до ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, та яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

За вимогами ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 370 та ч. 3 ст. 373 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, своє рішення суд вправі обґрунтовувати виключно тими доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення.

Оцінивши відповідно до положень ст.94 КПК України докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності суд дійшов висновку, що за епізодом незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу 14.01.2020 року за ч. 1 ст. 307 КК України обвинувачену слід виправдати, оскільки не доведено, що було вчинене кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Водночас суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 та не дає їм оцінку, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення, свідками якого вони були, визнані судом не доведеними.

Згідно частини 3 статті 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Ураховуючи наведене вище, дії обвинуваченої ОСОБА_5 за епізодом незаконного придбання, зберігання з метою подальшого збуту та збут психотропної речовини 19.03.2020 року суд кваліфікує за ч.1 ст.307 КК України, як вчинені вперше. Запропоновані стороною обвинувачення ознаки повторності за вказаним епізодом згідно ст.32 КК України відсутні.

Отже, з урахуванням вище викладеного, суд визнає доведеним пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_5 : за ч. 1 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини; за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене повторно; за ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене повторно.

Судом були досліджені дані, що характеризують особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується задовільно. У лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває.

При призначенні покарання за доведеними епізодами суд ураховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо злочинів, дані про особу обвинуваченої, який раніше не судима, офіційно не одружена, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, має задовільну характеристику з місця проживання, станом на день розгляду справи особою з інвалідністю не являється, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових злочинів, що повністю узгоджується з принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченій, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Запобіжний захід обвинуваченій під судового розгляду кримінального провадження не обирався. Під час судових дебатів прокурор просив суд до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі судових засідань негайно.

Суд, ухвалюючи рішення щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, виходить з того, що ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом за цим вироком у виді позбавлення волі. Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним його відбуванням, обвинувачена може переховуватися від суду, однак, суд, ураховуючи встановлені судом обставини провадження та особу обвинуваченої, яка процесуального обов`язку щодо явки до суду не порушувала, вважає, що з метою запобігання спробам переховуватися від суду доцільно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов у справі заявлено не було.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати невинуватою в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.307 КК України (за епізодом незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу метадон 14.01.2020) та виправдати її через недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст.307 КК України та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 307 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 307 КК України у вигляді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 для приведення цього вироку до фактичного виконання.

До набрання вироком законної сили або до зміни чи скасування запобіжного заходу апеляційним судом обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши у період часу з 19 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі міста Канів Черкаської області та області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця роботи та проживання.

У строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 15.07.2020 по 20.08.2020 з розрахунку на підставі статті 72 КК України одному дню позбавлення волі дорівнює один день попереднього ув`язнення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 6963,95 грн.

Речові докази:

- речовину, яка містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, масою 0,025 г та сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, масою 0,015 г; речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,206 та 0,184 грамів, речовину, яка містить у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), масою 0,030 г, та наркотичний засіб метадон, масою 0,035 г; речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в перерахунку на амфетамін-основу 2,372 г.; речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в перерахунку на амфетамін- основу 13,862 г.; речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в перерахунку на амфетамін-основу 0,865 г.; речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в перерахунку на амфетамін-основу 0,2134 г; медичний шприц ємністю 5 мл з рідиною прозорого кольору, електронні ваги, передані до кімнати зберігання речових доказів Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 1436 грн., купюру номіналом 1 Долар США - конфіскувати в дохід держави;

- грошові кошти в сумі 5500 грн., передані ОСОБА_23 залишити за належністю;

- картку пам`яті «Kingston microSDНC 16 GB» з відеозаписом негласної слідчої дії від 19.03.2020, картку пам`яті «Kingston micro SDНC 32 GB» з відеозаписом обставин обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1