Ухвала суду № 132802098, 22.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/17131/25

Провадження № 2-з/638/204/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2025 керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подано заяву про забезпечення позову, який подано в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, припинення володіння правом власності на нежитлову будівлю та скасування державної реєстрації права власності.

В заяві прокурор просить встановити відповідачу заборону на відчуження нежитлової будвлі літ. літ. «АА-1», загальною площею 24.0 кв. м. по проп. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2307794463101). В огбгрунтування прокурор зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду з-за можливої реалізації ОСОБА_1 правомочностей власника.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов наступного.

08.09.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва - нежитлової будвлі літ. літ. «АА-1», загальною площею 24.0 кв. м. по проп. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2307794463101), припинення володіння правом власності на дану нежитлову будівлю та скасування державної реєстрації права власності.

Позовні вимоги, обґрунтовуються тим, що відповідач зареєструвала право власність на нежитлову будівлю літ. «АА-1», загальною площею 24.0 кв. м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2307794463101) на підставі довідки від 12.10.2020 №1610/20 та технічного паспорту від 12.10.2020, виданих ФОП ОСОБА_2 , тобто за відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, крім того, право власності або право користування на земельну ділянку за вказаною адресою не обліковується.

23.09.2025 прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 на відчуження нежитлової будівлі літ. літ. «АА-1», загальною площею 24.0 кв. м. по проп. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2307794463101).

В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що реалізація правомочностей власника відповідачем щодо розпорядження майном може ускладнити виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 25.09.2025 дану заяву про забезпечення позову було повернуто прокурору через недотримання прокурором вимог ст. 151 ЦПК України щодо форми заяви не наведення в ній пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Дану ухвалу скасовано 03.12.2025 ухвалою Харківського апеляційного суду та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю «АА-1», загальною площею 24 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі довідки, серія та номер: 1610/20, виданої 12.10.2020, ФОП ОСОБА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відсутність оформлених прав на земельну ділянку під вищеозначеним спірним об`єктом визначено на дати листів Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.11.2024 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.10.2024.

Забезпечення позову, за правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як передбачено пп.пп. 1.1-1.2 п. 1 Гл. 2 Розд. II Порядку

вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно, що відчужується, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. Право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

Згідно позовних матеріалів та матеріалів заяви про забезпечення позову у відповідача відсутні документи, що посвідчують право власності на спірне майно, як вказує прокурор, що, відповідно, виключає реалізацію прав власника щодо розпорядження таким майном.

Правом на збирання доказів із більш актуальною інформацією щодо права власності відповідачки на спірне майно, ніж та що вказана вище, прокурор в ході судового розгляду не скористався, адже матеріали справи не містять ні звернень прокурора до відповідних осіб та органів щодо отримання таких доказів, ні клопотань про витребування доказів.

Сама державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, як виснував Верховний суд у постанові від 24.01.2020 за результатами розгляду справи № 910/10987/18.

За вказаних обставин прокурором не доведено, що відповідач може здійснити дії, які в подальшому перешкоджатимуть виконанню рішення суду у разі задоволення позову, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-154, 260-261, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено в день її постановлення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. В. Гребенюк