Вирок № 132800706, 22.12.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12419/25

Провадження 1-кп/185/1554/25

В И Р О К

іменем України

22 грудня 2025 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025046370000380 від 09.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянки України, яка має середню освіту, заміжня, працює на посаді продавця ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника потерпілої - ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

установив:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 , вчинила умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, за таких обставин.

ОСОБА_3 , 13.09.2025 близько о 22 години 30 хвилин, знаходячись неподалік альтанки, що розташована поблизу буд. № 1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області на ґрунті особистих неприязних відносин, достовірно усвідомлюючи, протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на нанесення ударів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в ході конфлікту, перебуваючи неподалік альтанки, що розташована поблизу буд. №1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області стоячи навпроти ОСОБА_6 , яка сиділа на присядках вхопила лівою рукою за волосся та почала хитати ОСОБА_6 , а в правій руці тримала мобільний телефон яким нанесла 5 ударів в область голови, в цей час ОСОБА_6 прикриваючи голову руками відчула удар в область правої кисті тим самим ОСОБА_3 спричинила фізичний біль, але не завдавши тілесних ушкоджень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно нанесла 5 ударів правою рукою в якій тримала мобільний телефон потерпілій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдала фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 126 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , повністю визнала пред`явлене обвинувачення. Пояснила, що 13.09.2025 випивала пиво з друзями. Близько о 22 години 30 хвилин, знаходячись неподалік альтанки, що розташована поблизу буд. № 1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області на ґрунті особистих неприязних відносин, побачила як ОСОБА_6 , намагається підпалити альтанку підійшла до неї вхопила лівою рукою за волосся та почала хитати ОСОБА_6 , а в правій руці тримала мобільний телефон яким нанесла 5 ударів в область голови. Цивільний позов визнає частково. Зазначила, що своїми діями могла завдати моральної шкоди, разом з тим жодної матеріальної шкоди своїми діями не завдала потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_6 , у судовому засіданні пояснила, що 13.09.2025 близько о 22 години 30 хвилин, знаходячись неподалік альтанки де хотіла зняти маскітну сітку, що розташована поблизу буд. № 1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області, коли підбігла ОСОБА_3 , вхопила лівою рукою за волосся, а правою рукою в якій тримала мобільний телефон нанесла 5 ударів в область голови. Просила цивільний позов задовольнити, а саме стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн; матеріальну шкоду за пошкодження джинсів, куртки та кросівок у розмірі 10 000 грн та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Крім вищезазначених показань обвинуваченої та потерпілої, вина ОСОБА_3 , у спричиненні потерпілій ОСОБА_6 , умисного завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, також підтверджується іншими доказами наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими судом.

Протоколом слідчого експерименту від 10.10.25 з додатком (відеозапис), із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення (який відтворено в судовому засіданні), за участі потерпілої ОСОБА_6 , встановлено, що під час слідчого експерименту потерпіла показала та пояснила таке. 13.09.2025 близько 22 год. 30 хв, перебуваючи неподалік альтанки, розташованої поблизу будинку № 1 по вул. Поштова у м. Павлоград Дніпропетровської області, після попереднього конфлікту зі знайомими, маючи образу, потерпіла почала знімати сітку з альтанки, вважаючи її своєю, оскільки альтанка будувалася спільно всіма мешканцями будинку. Під час цього, перебуваючи у положенні навприсідки, ОСОБА_6 намагалася зняти сітку, коли до неї підійшла ОСОБА_3 , яка почала штовхати її за тулуб та волосся, а також, тримаючи у правій руці мобільний телефон, наносила удари в ділянку голови.

Протоколом слідчого експерименту від 10.10.25 з додатком (відеозапис), із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення (який відтворено в судовому засіданні), за участі свідка ОСОБА_8 , встановлено, що під час слідчого експерименту потерпіла показала та пояснила таке. 13.09.2025 близько 22 год. 30 хв, перебуваючи біля під`їзду будинку № 1 по вул. Поштова у м. Павлоград Дніпропетровської області разом із ОСОБА_3 , остання помітила, що поблизу альтанки, розташованої біля зазначеного будинку, хтось ходить, у зв`язку з чим ОСОБА_3 пішла до альтанки, тоді як свідок залишилася біля під`їзду. Через деякий час свідок почула крики та нецензурну лайку, після чого підбігла до альтанки, де побачила, що ОСОБА_6 перебувала у положенні навприсядки та тримала ОСОБА_3 правою рукою за волосся, водночас ОСОБА_3 лівою рукою тримала ОСОБА_6 за волосся, а у правій руці тримала мобільний телефон.

Висновками експертів № 751 від 10.10.2025, № 759-Д від 13.10.2025, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, пара орбітальної гематоми лівого ока. Виявлені тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів), з місцем прикладання діючої сили в область голови. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, пара орбітальної гематоми лівого ока за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров?я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно п. 2.3.1. а), п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р.

Діагноз: Забій правої кисті - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно з приміткою п. 4.6. Наказу № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 було спричинено не менше однієї травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови. Враховуючи кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, не виключена можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті та обставинам вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 13.09.2025р.

На наданому відеозаписі проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_6 на статисті показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень, тобто тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли утворитись, як показує потерпіла при проведенні слідчого експерименту від 10.10.2025р.

Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів сторони обвинувачення у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить висновку, що такі докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, що свідчить про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Об`єктивна сторона злочину характеризується, окрім іншого, завданням ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Під ударом слід розуміти одноразовий вплив тупим предметом на тіло людини, що заподіяв фізичний біль.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.

Кримінальне правопорушення передбачене ст. 126 КК не призводить до порушення анатомічної цілості тканин або нормального функціонування тканин чи органів тіла людини. За цією ознакою він відрізняється від тілесного ушкодження. Водночас він повинен обов`язково викликати фізичний біль.

ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік альтанки біля будинку № 1 по вул. Поштова у м. Павлоград Дніпропетровської області, тримаючи у правій руці мобільний телефон, умисно нанесла потерпілій п`ять ударів у ділянку голови потерпілій ОСОБА_6 , які спричинили їй фізичний біль та без порушення анатомічної цілісності тканин чи нормального функціонування органів тіла.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною, оскільки обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачала настання наслідків у вигляді заподіяння фізичного болю потерпілій та бажала їх настання, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

В обвинувальному акті зазначено, що обставини, які обтяжують покарання, відсутні. Відповідно до вимог статті 337 КПК України судовий розгляд здійснюється лише в межах висунутого обвинувачення, а згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 280/865/16-к, встановлення судом обтяжуючої обставини у вигляді вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння можливе виключно за умови її зазначення в обвинувальному акті, у зв`язку з чим така обставина не охоплюється межами висунутого обвинувачення та не може бути врахована судом, незважаючи на відповідні доводи представника потерпілої.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, характеризується позитивно, підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченої до скоєного кримінального правопорушення; конкретні обставини та наслідки; особу винної; обставини які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, у зв`язку з чим останній слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім.

Мотиви ухвалення інших рішень

Вирішуючи по суті позовну заяву потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди на суму 10 000 грн, моральної шкоди на суму 50 000 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом із тим судом встановлено, що потерпіла до поданої позовної заяви не надала належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт спричинення їй матеріальної шкоди внаслідок дій обвинуваченої, зокрема доказів пошкодження куртки, джинсів та кросівок, їх вартості або необхідності витрат на відновлення чи заміну зазначеного майна.

За відсутності доказів, що підтверджують як сам факт завдання матеріальної шкоди, так і її розмір, суд доходить висновку про відмову в задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом установлено, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_3 , кваліфікованих за ч. 1 ст. 126 КК України, потерпілій було завдано фізичного болю, що об`єктивно спричинило їй моральні страждання.

Разом із тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України враховує: характер і тривалість протиправного посягання; інтенсивність фізичного болю; відсутність тілесних ушкоджень; ступінь вини обвинуваченої; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, не пов`язане з порушенням анатомічної цілісності тканин або тривалим розладом здоров`я, а моральні страждання потерпілої, хоча й мали місце, не носили тривалого або незворотного характеру та не були підтверджені доказами істотних змін у її звичному способі життя чи психоемоційному стані.

Крім того, заявлений потерпілою розмір моральної шкоди, на переконання суду, не повною мірою відповідає характеру та наслідкам вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є завищеним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, із визначенням розміру моральної шкоди, а саме у розмірі 5 000 грн, який є співмірним заподіяним стражданням, характеру правопорушення та відповідає засадам справедливості.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 уклала з адвокатом ОСОБА_7 , договір про надання правової допомоги № б/н від 23.10.2025 року.

Цивільним позивачем, надано до матеріалів справи, копію звіту про надання правової допомоги згідно з договором від 23.10.2025, відповідно до якого адвокатом були виконані наступні послуги: укладання договору, правовий аналіз, юридичні послуги тривалістю 1 година вартістю 1 000 грн; ознайомлення з матеріалами справи, вивчення доказів, медичних документів, висновків експертів тривалістю 5 годин вартістю 5 000 грн; підготовка, направлення до суду позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, представництво інтересів в суді тривалістю 4 години вартістю 4 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: довідку про отримання коштів по договору від 23.10.2025 на суму 10 000 грн.

Аналізуючи опис робіт (наданих послуг) адвокатом, судом встановлено, що такі послуги, як укладання договору, правовий аналіз, юридичні послуги; ознайомлення з матеріалами справи, вивчення доказів, медичних документів, висновків експертів; складання, та подання до суду позовної заяви, фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції для подання позову до суду.

З огляду на те що предметом спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити заявлений розмір витрат на надання правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог, розмір яких складає 8,3 % та з цивільного відповідача на користь цивільного позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 830 грн.

В решті цивільного позову відмовити.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень та судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 830 (вісімсот тридцять) гривень, а всього 5 830 (п`ять тисяч вісімсот тридцять) гривень.

В решті цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Роз`яснити учасникам судового провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а обвинуваченому - право подати клопотання про помилування.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1