Ухвала суду № 132800290, 08.12.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6725/25

Провадження № 2-др/204/68/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2025 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши заяву представниці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Літовченко Ольга Олександрівна про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Сподивчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (судова справа № 204/6725/25), в якій 10 листопада 2025 року судом ухвалено рішення.

19 листопада 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла заява представниці позивача про ухвалення додаткового рішення у цій цивільній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тому прохає суд стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень.

Розглянувши заяву, ознайомившись із рішенням суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання, у зв`язку з чим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат.

Нормою ч. 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому, вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Більш того, суд зазначає про те, що приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на сторін: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, судом встановлено, що 10 листопада 2025 року у вказаній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» суму заборгованості за кредитним договором № 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023 року у сумі 15 106 гривень 01 копійка, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 7 000 гривень, суми прострочених платежів по процентах 7 056 гривень 01 копійка, суми прострочених платежів по комісії 1 050 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат. При цьому, встановлено, що розгляд справи судом здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи надає суду: копію договору № 01/25-СЦ про надання правової допомоги від 01 квітня 2025 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС», в особі керуючого партнера адвоката Моісеєнка Максима Юрійовича та, звіт про виконану роботу відповідно до договору № 01/25- СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року.

Відповідно до змісту договору про надання правової допомоги від 01 квітня 2025 року виконавець зобов`язався класти позови до фізичних осіб (Боржників) про стягнення боргу та передати замовнику для подачі в суд, а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи.

Згідно з наданим позивачем звітом про виконану роботу відповідно до договору № 01/25- СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, адвокатом Моісеєнком М. по клієнту ОСОБА_1 , надано послуги з: формування запиту на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; складання позову; роздруківка позову, додатків до позову; замовлення сплати судового збору; проведення консультацій замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-правової роботи.

При цьому, суд зазначає, що у вказаному звіті про надання правової допомоги, не вказано кількість витрачених представником позивача годин на надання тієї чи іншої послуги, що ставить під сумнів його достовірність, а відтак є неналежним доказом у справі, через що суд не приймає його до уваги.

Крім того, суд зазначає, що позивачем в позовній заяві не заявлялося про понесені ним витрати та необхідність їх відшкодування. Так само позивачем жодним чином не зазначалося суду про надання таких доказів понесення витрат на правову допомогу у порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Водночас, суд зазначає, що основні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу (договір № 01/25-СЦ про надання правової допомоги від 01 квітня 2025 року та звіт про виконану роботу до нього), які вже існували на день подання її представником позову до суду, надані суду разом з ним не були, так само як і збудь-якою іншою заявою до ухвалення рішення по суті справи.

При цьому суд зазначає, що ані у позові, ані в будь-якій іншій заяві до ухвалення рішення у цій справі представником позивача не зазначалися ані причини неможливості подання таких доказів до суду разом з відзивом чи до ухвалення рішення, ані наміру подати такі докази після його ухвалення.

Натомість, такі докази надані представником відповідачки вже після ухвалення судового рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в цій справі, але без дотримання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, ураховуючи, те що справа розглядалася судом в порядку спрощеного провадження, приймаючи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг та, те, що ані позивачем, ані його представниками, ані в позові, ані будь-яким іншим шляхом не було заявлено/зазначено про понесення таких витрат чи планування їх понесення в майбутньому, з клопотанням у порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до суду не звертався, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а акт про надання правової допомоги судом визнаний неналежним доказом у справі, суд дійшов переконливого висновку, що факт понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень документально ним не підтверджений, а тому підстави для їх задоволення відсутні, у зв`язку із чим у прийнятті додаткового рішення слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 260, 270 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представниці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Літовченко Ольга Олександрівна про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна